Мінагрополітики визначило ключові фактори впливу на сільське господарство у 2023-2024 роках

У 2023 року очікується зниження збитків агросектору від вирощування зернових та олійних культур, порівняно з попереднім роком, однак виробництво трьох із п’яти основних культур залишиться збитковим.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на minagro.

Прибуток очікується від вирощування сої, хоча вона займає наразі лише 11% від загальних посівних площ. Також прогнозується незначний прибуток від виробництва насіння соняшнику, йдеться у дослідженні «УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва».

Хоча у 2022 році вирощування всіх видів зернових та олійних було збитковим, не варто забувати, що сезон 2021 року був дуже вдалим для виробників зернових та олійних культур. Висока врожайність і високі ціни на сільськогосподарську продукцію, а також низькі ціни на матеріально-технічні засоби забезпечили високі прибутки (принаймні для тих, хто здійснив продажі до 24 лютого 2022 року). Отже, успіх 2021 року створив ресурси для стійкості у 2022 році, тоді як на початку 2023 року запас міцності агросектору був набагато меншим.

Найбільший вплив на рівень прибутковості сільськогосподарської галузі України протягом 2022-2023 рр. мали експортна логістика, девальвація гривні та збільшення цін на матеріально-технічні ресурси.

До повномасштабного вторгнення росії в Україну 95% зернових та олійних культур експортувалися через чорноморські порти, з лютого по серпень 2022 року агропродукція експортувалась лише через дунайські порти, залізницю та автомобільні шляхи до/через країни ЄС із дуже високими витратами на транспортування та перевалку. Чорноморська зернова ініціатива відновила експорт через чорноморські порти України з результатом 33 млн тонн із серпня 2022 року по липень 2023 року. Відтак призупинення Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 року негативно вплинуло на експорт вітчизняної сільськогосподарської продукції.

За перші місяці війни 2022 року гривня девальвувала на 30% за курсом НБУ. Через девальвацію національної валюти знизились витрати на такі складові собівартості виробництва, як орендна плата за землю, витрати на оплату праці, єдиний податок 4 групи тощо, але збільшились ціни на ресурси, такі як паливо, добрива, засоби захисту рослин, запасні частини та насіння з фіксованою ціною у доларах США або євро.

Ускладнення логістики імпорту ресурсів у поєднанні з високими цінами на енергоносії у 2022 році спричинили додаткові витрати на паливо, добрива та засоби захисту рослин.

Ключовими факторами впливу на сільське господарство України у 2023-2024 роках будуть динаміка цін на експортних ринках, можливість експорту через Чорне море та/або ЄС, вплив погоди на врожайність, витрати на логістику, доступ до фінансування (наявність доступних кредитів), ціни на енергетичні ресурси та їхня доступність, а також динаміка обмінного курсу гривні.