Спецможливості
Новини

Кластери по-українськи: «плюси» та «мінуси»

04.08.2017
1857
Кластери по-українськи: «плюси» та «мінуси»  фото, ілюстрація

За останні півроку в Україні з’явилось щонайменше три нових кластери аграрного спрямування у Київській, Харківській і Сумській областях.  Плюси і проблемні мінуси таких об'єднань проаналізував портал agravery.com.

На початку липня харківські компанії «Артика», «Юнітек», «Паритет Агро», м’ясокомбінат «М’ясний» та юридична фірма ILF запустили перший в Україні агрофудкластер Agro Food Cluster Kharkiv. Вони об’єднали 22 виробників і переробників сільськогосподарської продукції регіону, а також компанії суміжних галузей — логістики, складування, продажу та правового захисту. Мета – отримати додану вартість на свою продукцію. Кластер підтримала німецька експертна група, вже восени цього року продукцію учасників представлять на виставці у Кельні.

 «У ЄС вже давно поодинці ніхто не працює, всі об'єднуються за певними ознаками чи інтересами. Так легше лобіювати свої інтереси, дешевший доступ до ресурсів, швидший маркетинг та просування продуктів та брендів», – говорить директор Громадської спілки «Український органічний кластер» Тетяна Яблонська.

Вона створила кластер в квітні, щоб об’єднати малих і середніх виробників органічної продукції, яких небагато та яким важко завоювати позиції серед вітчизняних виробників. Через чотири місяці після створення кластер уже встиг згуртувати членів із 11 областей України.

Але є і мінуси чи недовіра до такого типу об’єднань. Голова спілки «Іноваційне фермерство та коперація» Ірина Кухтіна називає кластери модою цього року, і говорить, що насправді ефект від них не великий.

«Для мене, явище кластерів це більше маркетинг та промо. Про це говорять багато, а реальних результатів замало», – стверджує вона.  Пояснює, що працюючи з кооперативами та розвитком малого та середнього бізнесу, має змогу бачити картину зсередини. Так, у Західній Україні досить багато  ягідних  «кластерів» (подекуди, навіть не оформлених) – територій під невеликим кількостям культур (приміром, малиною), куди, природно, залучається велика кількість переробників, покупців тощо.

«У новостворених кластерів я не бачила конкретних цілей: до певного терміну продавати, розрости/переробляти/експортувати певну кількість тонн певного продукту тощо. В основному це декларація – збільшити, розвиватися. Без цифр, без конкретики. По-друге, важливим є питання координації.  Для того, щоб розвинути кластер, необхідні зовнішні ресурси, бо кожне підприємство зайняте своїми проблемами та виробничим процесом», – коментує Кухтіна.

Як розповідає cпівзасновник ТОВ «UkrUP» Анна Морозова, вона довго думала створювати часничний кластер чи кооператив і зупинилася на останньому. «Кластер має об’єднувати різні ланки, зокрема науку, а вона у нас у державі мертва.  Якщо залучати політиків і владу, тут теж підтримки ніякої, краще, аби просто не заважали. Оскільки кластер передбачає багато концепцій та аналізу ринків, то тут без підтримки грантів не обійтись. Тому наш вибір – це кооперація виробників, практична робота завдяки якій можемо спільно заощаджувати і на техніці, на посадковому матеріалі, і на ЗЗР», – ділиться досвідом А.Морозова.

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее

1
0