Спецможливості
Новини

Керівникам країни — офшори, народу — черги та підвищені тарифи!

11.05.2016
703
Керівникам країни — офшори, народу — черги та підвищені тарифи! фото, ілюстрація

У великій політиці квітень запам’ятався відставкою Арсенія Яценюка, «прем’єріадою», коли все не могли узгодити кандидата на омріяне багатьма головне кабмінівське крісло, негативними для іміджу України наслідками панамського офшорного скандалу, де замішані наші високопосадовці. А для народу були суворі будні: дорогі продукти та матеріально-технічні ресурси, збільшення тарифів і визнання неплатоспроможним «Хрещатика» з величезними «хвостами» вкладників до відділень чергової фінустанови, яка «луснула», та інші, вже звичні для простих людей, неприємності.

У великій політиці квітень запам’ятався відставкою Арсенія Яценюка, «прем’єріадою», коли все не могли узгодити кандидата на омріяне багатьма головне кабмінівське крісло, негативними для іміджу України наслідками панамського офшорного скандалу, де замішані наші високопосадовці. А для народу були суворі будні: дорогі продукти та матеріально-технічні ресурси, збільшення тарифів і визнання неплатоспроможним «Хрещатика» з величезними «хвостами» вкладників до відділень чергової фінустанови, яка «луснула», та інші, вже звичні для простих людей, неприємності.

Г. Квітка 

Спеціально для журналу «Пропозиція»

 

Наобіцяв і пішов

Найгучніша заява минулого місяця — Арсеній Яценюк з екранів телевізорів зробив повідомлення на кшталт єльцинівського: «Я втомився, я йду…». Складання ним обов’язків прем’єр-міністра суспільством сприймається, як вихід з політичної кризи, що гальмує розвиток економіки. Хоча може статися, що це — її поглиблення. Не варто бити в литаври, очікуючи найближчим часом значних покращень, особливо зважаючи на панамський офшорний скандал, де замішані наші високопосадовці, і провал нідерландського референдуму. Більше того, «урядгейт» здатен тенденцію до зміцнення гривні, яка спостерігається останнім часом, змінити на протилежну. Не новина, що населення не особливо довіряє національній валюті, і достатньо, аби лише повіяло легкою нестабільністю на вітчизняному політичному олімпі, щоб вона почала втрачати вагу. Яскраво змальовує слабкість вітчизняних грошей інформація від НБУ: обсяг гривневих депозитів в українських банках у березні, порівняно з попереднім місяцем, знизився на 1,2% — до 380,5 млрд грн. 

Треба додати, що зміцненню національної грошової одиниці посприяло не стільки економічне зростання, скільки продаж валюти окремими банками задля докапіталізації на вимогу НБУ, низька купівельна спроможність населення, стримання цін на овочі та фрукти через насичення, значною мірою — за рахунок імпортних поставок. Відповідно «американець» майже на гривню подешевшав. Ситуацією скористався сам Нацбанк, який викуповує долари для поповнення власних резервів. 

Усе ще не зрозуміло, як буде тепер з урядовими обіцянками, що лунали минулого місяця. Відкриваючи одне з останніх за головування Яценюка засідань Кабміну, тепер вже екс-прем’єр (чи то так відчайдушно чіплявся за крісло, чи то — від щирого серця) пообіцяв «300 мільйонів гривень виділити з державного бюджету на здешевлення відсоткової ставки для “маленьких” аграріїв — ферм і невеликих сільгосппідприємств». Такий широкий жест дав би можливість аграріям залучити 7,8 млрд грн банківських кредитів. Зрозуміло, взявся за фінансування хліборобів він трішки запізно. Не тому, що після цього оголосив про свою відставку. Просто гроші ці на селі потрібні були ще вчора, не коли йшла посівна, а коли до неї закуповувалися матеріально-технічні ресурси. Хоча рядові керівники господарств на фінансову допомогу від держави не надто розраховують, бо такі гроші, зважаючи на стан корупції, часто отримують наближені до влади. Тому й дуже шкодувати за обіцяним не треба.

Щоб не турбуватися про вклади, треба бути 

Порошенком або Гонтаревою 

Аврал минулого місяця — банк «Хрещатик» віднесено до категорії неплатоспроможних. Така подія викликала неабиякий резонанс у столиці та багатьох регіонах. Під відділеннями вишикувалися черги з людей похилого віку, котрі розраховували отримати свою пенсію. Освітяни, інші «бюджетники» штурмували банківські установи, намагаючись зняти готівку з зарплатних карток. А вкладники чимдуж бігли, щоб виручити свої заощадження. Причому «армагеддон» настав ще напередодні оголошення про неплатоспроможність «Хрещатика». (Саме у цьому місці авторові цих рядків від себе хочеться нагадати читачам, що головою Нацбанку у нас працює Валерія Гонтарева.) Як би там не було, але тепер 2,8 млрд грн вкладникам має компенсувати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Цей болісний для людей процес, безумовно, відіб’ється і на курсі гривні. 

Для контрасту нагадаємо про офшорний інформаційний вибух минулого місяця. По повній «засвітилися» і наші високопосадовці на чолі з Президентом, які, обіймаючи значні державні посади, умудряються не лише тримати бізнес-активи, а й не сплачувати при цьому податки. Наскільки правомірно підприємцям використовувати офшорні зони? На мою думку, чітких заяв від українських політиків та банкірів, зокрема фігурантів панамського скандалу, громадяни не почули. Тож доречним буде роз’яснення ситуації від Президента США Барака Обами: «Ухилення від сплати податків є глобальним явищем. Багато таких схем законні, але саме в цьому і криється проблема. Закони не порушуються, але вони настільки погано розроблені, що дозволяють людям, якщо у них є достатня кількість юристів і бухгалтерів, ухилятися від своїх обов’язків, тоді як прості громадяни повинні їх дотримуватися».

До теми буде згадати і заяву директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард, яка вкотре нагадала, що саме боротьба з корупцією має стати «ключовим елементом» у програмі співпраці МВФ і України. Але, чи здатні це зрозуміти окремі наші високопосадовці — питання.

 

Прийшов і показав

Новина минулого місяця — ми отримали новий Кабмін на чолі з Володимиром Гройсманом. Чого чекати країні? «Я вам покажу, що таке управління державою!» — наголосив екс-голова Верховної Ради у сесійній залі під час свого затвердження на прем’єрську посаду. Що може показати тепер уже очільник виконавчої влади? І що дадуть показати Володимиру Гройсману, який опинився між кількох вогнів: має керувати зі ще більшою оглядкою на позицію Президента й зважати на вимоги міжнародних кредиторів? Треба не забувати при цьому час від часу враховувати інтереси громади, щоб з перших днів не втратити елемент довіри. 

Ключові завдання нового уряду, як зазначив сам прем’єр, — вивести країну із кризи і забезпечити ефективне продовження реформ. Першочергові кроки — перегляд тарифів і субсидій, підтримка аграріїв, реформування системи освіти та охорони здоров’я, прозора приватизація... Поки що ми чуємо красиві, але загальні фрази. Усі кандидати на пост прем’єра казали фактично те саме. Можливо, більше дізнаємося з чіткої програми на найближчу перспективу. Її Кабмін має представити вже в травні. Але тут може виникнути певна суперечність. З одного боку, уряд декларує, що неухильно виконуватиме вимоги Міжнародного валютного фонду, а з другого — обіцяє підтримку аграріям. МВФ, як відомо, проти надання будь-яких преференцій АПК. Важко шукати компроміси й у комунальних питаннях. Кабмін має підняти тарифи на газ для населення (щоб не порушувати меморандум з МВФ, який вимагає встановлення ринкових цін на блакитне паливо), і цим уряд ослаблює свої позиції, адже пересічні громадяни навряд чи підтримають такі «прогресивні» кроки, що б’ють по й без того спорожнілих гаманцях. Здорожчання газу для людей тягне за собою нові, підвищені, розцінки й на інші послуги. Але дилема полягає в тому, що уряду важливо задля стабільності гривні отримати й відкладений транш МВФ. Йдеться про 1,7 млрд дол., які нам обіцяли ще минулої осені. Та спочатку перепоною виявилося затягування із затвердженням держбюджету-2016, потім залишилися без траншу через невизначеність у Кабміні. Важко сподіватися на розуміння з боку кредиторів і з огляду на розгул корупції в країні (її усе ніяк не вдається викорінити у державних структурах). 

То що може показати у цих умовах нова виконавча влада? Навряд чи це буде політика «шокової терапії». 

Та переконати українській владі, яка себе значно дискредитувала, іноземних позичальників у реальних змінах буде непросто. Офшорний скандал і портфельні ігри явно не додали рейтингу. Поки тривав «урядгейт», МВФ погіршив прогноз зростання нашої економіки до 1,5%, а інфляції — до 15,1%. Хоча ще наприкінці минулого року там припускали 2 і 12% відповідно. 

Але повернімося до урядових обіцянок і поговорімо, що найближчим часом не покаже нам новий уряд. Як відомо, Арсеній Яценюк заявляв про необхідність продати мільйон гектарів державних земель і таким чином планував і простір для зловживань звузити, і фінансові проблеми країни частково розв’язати. Можна прогнозувати, що новий Кабмін навряд чи нині піде запропонованим екс-прем’єром шляхом. Хоча б тому, що такі питання регулюються законодавчо. Малоймовірно, що Верховна Рада підтримає цей деструктивний крок, що призвів минулого місяця до протестів з боку аграріїв, з якими, щоб залагодити ситуацію, зустрічався і Володимир Гройсман. Інстинкт влади до самозбереження важить більше, ніж кошти для поповнення бюджету. Та у перспективі, з огляду на зацікавленість у питанні наближених до влади структур, не варто виключати саме цей сценарій. Привід лежить на поверхні: продавши гектари, швидше знайдемо порозуміння з кредиторами. 

 

Інфляцію стримує морквяний та цибульний імпорт

Тепер щодо банківської перспективи. Минулого місяця НБУ знизив облікову ставку до 19% річних. Було 22%. У головній фінансовій установі країни стверджують, що це стало можливим завдяки суттєвому послабленню ризиків для цінової стабільності. Отже, Нацбанк пішов на такий крок, побачивши, що інфляція уповільнилася. У березні її рівень становив 20,9% у річному вимірі. Але як триває процес стримування цього, безперечно, негативного явища, зокрема, можна побачити на прикладі імпорту овочів та фруктів. Вже завозимо з-за кордону і моркву, і столові буряки, і цибулю. Ледь не весь борщовий набір. Виходить парадокс: українські виробники і перекупники стримували з осені продажі тієї самої цибулі, створюючи штучний дефіцит і нагнітаючи ціни. Зараз же ситуація така. Якщо восени цибуля злетіла до 15 грн за кіло, то нині можна придбати по 8–9 грн. Як дивно, вітчизняну продукцію не вдається навесні як зазвичай продати дорожче, бо тиснуть імпортні поставки. Водночас, давить на внутрішній ринок велика пропозиція від наших виробників. Торгівцям доводиться продавати цибулю за будь-якою ціною, навіть нижчою, ніж закуповували, причому якнайшвидше, бо пропаде. 

 

Шукаємо позитиви навіть 

у негативах

Тепер про економічні позитиви. Оприлюднена минулого місяця інформація Держстату свідчить: промислове виробництво у березні 2016-го, порівняно з березнем 2015-го, зросло на 4,8%. Найбільший злет зафіксовано у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції — 59,7%. У нафтопереробці та виробництві коксу — 26,6%, металургії — 19,1%. Водночас сільське господарство демонструє спад. 

Підсумки переговорів у Досі, учасники яких минулого місяця так і не домовилися про заморожування видобутку нафти, очікується, спричинять зниження цін на паливо. Але чи зачепить ця світова тенденція Україну? Підвищений попит на «горючку» з боку аграріїв, масові поїздки співвітчизників на дачі чи до родичів «на картоплю», весняні мандрівки — для нас можуть стати чинниками подальшого подорожчання бензину та солярки. Але за споживачів інших країн можна порадіти. 

У квітні Мінрегіон розмістив на своєму сайті інформацію «Стан галузі поховання в Україні за 2015 рік». Так ось, похорони торік у середньому коштували 3260 грн — на 23% дорожче, ніж у 2014-му (2653 грн). Найвищу вартість поховання зафіксовано в Києві (6795 грн), Житомирській (5607), Черкаській (4286), Одеській (4173), Львівській (4100 грн) областях, тоді як найнижчу — в Дніпропетровській (1807 грн).

Погодьтеся, такі захмарні ціни у траурному сегменті просто спонукають до життя. Закликаю всіх зекономити на цій статті видатків!  

Інтерв'ю
Аграрний союз України — громадська організація, яка об’єднує сільгоспвиробників. Переважно — «середняків» із земельним банком від 1000 до 3000 га. Вона, як і низка інших об’єднань сільгоспвиробників, виступила з різкою критикою тієї моделі... Подробнее
Новообрана Верховна Рада за швидкістю прийняття законів змагається з Верховною Радою УРСР комуністичних часів, коли будь-яке питання голосувалося за хвилину: «Хто за? Хто проти? Хто утримався? — Одноголосно». Блискавично розробили і внесли... Подробнее

1
0