Із залу засідань — на пасіку до Президента України (повна версія)
Основними завданнями Братства є:
•сприяння досягненню фізичного, духовного здоров’я, демократичного та гармонійного розвитку української нації через становлення, зміцнення та розвиток бджільництва в Україні як одного із важливих шляхів відродження історичних, господарських та культурних традицій українського народу;
•сприяння розробці та прийняттю Програми становлення та розвитку українського бджільництва в Україні як окремої галузі вітчизняної економіки;
•відновлення та розвиток бджільництва через налагодження тісних зв’язків і співробітництва з вітчизняними та міжнародними громадськими організаціями, асоціаціями, фондами, науково-дослідними інститутами та іншими організаціями, які мають досвід і позитивний результат у розвитку галузі бджільництва, та оволодіння сучасними досконалими методами, формами та доступними навичками організації діяльності та розвитку бджільництва в Україні;
•налагодження зв’язків та взаємодія з органами державної влади та місцевого самоврядування у сфері відродження та розвитку історичних, господарських та культурних традицій вітчизняного бджолярства;
•відновлення та підтримка українських бджолярів як окремого способу світосприйняття людей, укладу життя всієї спільноти;
•всебічне сприяння започаткуванню та розвиткові бджільництва в Україні як окремої галузі сільського господарства і впровадження різноманітних форм самоврядування та самоорганізації бджолярів та їх товариств;
•забезпечення культурного, інформаційного (галузевого) обміну і тісного співробітництва з громадськими організаціями бджолярів, у тому числі із закордонними;
•підготовка і виховання нового покоління в дусі відродження національних традицій та звичаїв, участь в організації святкувань пам’ятних загальнонаціональних дат і свят; пропаганда здорового способу життя і харчування (вживання меду та інших продуктів бджільництва), утримання та розведення бджіл в Україні.
На з’їзді був присутній Президент України Віктор Ющенко, який є бджолярем з діда-прадіда і знає всі проблеми і складнощі сучасного бджолорозведення в Україні.
Віктор Андрійович дуже шанує цю святу професію і всім серцем бажає, аби до неї повернулася колишня повага. (Чого вартий такий лише приклад: ще з давніх-давен бджолярі були звільнені від клятв на Біблії — така нечувана довіра була до цих людей.) У виступі Президента йшлося про державне замовлення на продукти бджолярства, проводилась аналогія: як це робиться, наприклад, в Японії. Адже чи не парадокс: у Японії, країні, яка постраждала від ядерної катастрофи, в країні, де димлять заводи і фабрики і не так багато зелених насаджень, — найвища тривалість життя в світі! Про всі їхні досягнення в різноманітних технологіях знає навіть дитина. Як їм це вдається? Та тому, що Японія — країна, в якій мед та інші продукти бджолярства є обов’язковим продуктом харчування, починаючи з дитячих садочків, шкіл, вищих навчальних закладів і закінчуючи заводами та фабриками. В цій країні споживання тільки меду в середньому становить 4,5 кг на кожного мешканця в рік, не враховуючи квіткового пилку, маткового молочка тощо. Для порівняння: у нас в Україні споживання меду — в середньому 200 г/рік, а про інші продукти бджолярства багато хто навіть і не здогадується. Пасіки Китаю і Тайваню працюють на Японію як на найбільшого імпортера меду, маткового молочка та пилку.
Те ж саме через прийняття певних законів планується здійснити і в нас в Україні. Адже що відбувається нині? Бджолярі, а їх налічується близько 400 тис. осіб, здебільшого не мають можливості продати такі унікальні продукти, які дарують нам бджоли, за достойну ціну. Перекупники, користуючися цими труднощами бджолярів, скуповують у них мед задешево. На жаль, через нестачу інформації наш народ дуже мало знає про продукти бджолярства, а вони ж: мед, пилок, маткове молочко, перга, бджолина отрута — не мають собі рівних.
Адже спитайте підлітка про цукерки “Чупа-чупс”, він чітко відповість, що це таке, якого смаку, скільки коштує, а якщо запитаєте, чи знає він про маткове молочко, то навряд чи ви отримаєте відповідь. І в цьому немає нічого дивного, адже рекламу “Чупа-чупсів”, пива, шоколаду ми регулярно бачимо по телевізору, а от реклами бджолопродуктів нема. Реклама по телебаченню — також один із моментів, який дуже серйозно обговорювався і буде реалізований упродовж року після реєстрації Братства.
Також на з’їзді виступали наші вчені, гості із Росії і багато інших. На з’їзді Віктора Андрійовича було обрано Почесним головою Братства. Було сформовано Раду із 16 осіб, до якої також увійшов пан Президент.
По закінченні з’їзду Віктор Андрійович гостинно запросив делегатів до себе на дачу, де стоять його вулики, і близько двох годин був нашим гідом, показуючи свою пасіку (всі вулики — української системи) і припасічне господарство. Запрошені побачили і старовинні дуплянки, і прозорий вулик, крізь стінки якого можна спостерігати за життям цих дивовижних комах, а також декілька вуликів інших систем. Віктор Андрійович показав зимовий омшаник, невеликий цех, розписаний “петриківкою”, в якому планується фасувати мед власного виробництва, і ще багато цікавого.
Бджолярі спілкувалися з ним на найрізноманітніші теми, починаючи від бджільництва і закінчуючи різними життєвими історіями. На дачі Президента у всьому відчувалась хазяйська, турботлива рука щирого українця. Багато зробив сам Віктор Андрійович: наприклад, перевіз і повністю відновив старий, частково згорілий, напіврозвалений вітряк, чимало виробів із різьби по дереву, вирізаних власноруч. Віктор Андрійович збирав свою колекцію предметів українського побуту впродовж багатьох років. Приміром, на території господарства є дві невеличкі хатинки — колоритні свідки побуту України XVIII–XIX століть. Одна представляє Західну Україну, друга — слобідську, в планах — ще й зразок Слобожанщини (Лівобережна Україна).
Наостанок один старий бджоляр сказав: “Надія на Вас велика, Вікторе Андрійовичу”, — на що Президент відповів: “Усе буде гаразд, от побачите”. Віримо, що так воно і буде.
С. Федоренко,
член редакційної ради ж-лу “Український пасічник”, член ради ВГО “Братство бджолярів України”