Досвід зарубіжного lоcal food і перспективні ніші для України
У багатьох країнах світу зростає популярність lоcal food. Ця модель передбачає вирощування, збір, переробку та дистрибуцію продуктів в одній місцевості (в межах області чи країни). У результаті виробник, постачальники і покупці формують локальну споживчу мережу. Про це пише журнал «Гроші» повідомляє propozitsiya.com.
Lоcal food зручний для фермерів, які не можуть розгорнути масштабне виробництво або налагодити постійний експорт. Метод дозволяє експериментувати з вирощуванням культур або розведення тварин, які в силу масштабу нецікаві великим агрохолдингам. У такий спосіб невеликий виробник виявляється поза конкуренцією.
У числі найбільш перспективних напрямів видання називає вирощування високо олеїнових сортів соняшнику, гірчиці як олійної культури, рижику, льону, конопель. Доцільно звернути увагу на вирощування та переробку бобових культур – гороху, квасолі, сої. Цукрова кукурудза, ягоди, горіхи, виноград теж під силу малим фермерам. Певний інтерес можуть представляти дикорослі сорти пшениці (зандурі або полуполба), які мають високу врожайність і стійкість до паразитів. Ще одна псевдо зернова культура – кіноа або кінва, яка зростає навіть в умовах посухи.
Також видання навело дані про розмір стартових інвестицій у розвиток нішевих напрямків рослинництва. Виробникам олійних культур (спеціальних сортів соняшнику, льону, гарбузу, конопель, ріпаку) знадобляться $100-120 тис., бобових (нут, квасоля, горох, соя) – $80-100 тис., спеціальних сортів кукурудзи – $130-150 тис. винограду – $30-40 тис.