Спецможливості
Новини

Чому в Україні гірша їжа, ніж в ЄС?

05.10.2017
707
Чому в Україні гірша їжа, ніж в ЄС? фото, ілюстрація
Українці, купуючи продукти навіть відомих західних торгових марок, отримують товар гіршої якості, ніж споживачі в ЄС

Планка для харчової продукції, яка завозиться в Україну, залишається відверто заниженою. А українці, купуючи продукти навіть відомих західних торгових марок, отримують товар гіршої якості, ніж споживачі в ЄС. Таких висновців дійшли експерти, пише propozitsiya.com за матеріалами zakarpatpost.net.

На думку заступника голови правління Союзу споживачів України Олега Цільвіка, сьогодні Україна перетворилася на таке собі сміттєзвалище європейського непотребу. Для цього, каже він, є об’єктивні підстави, як низька купівельна спроможність населення.

«Я був на форумі, де збиралися виробники молочної продукції, і там наводили приклад. Було досліджено сім зразків сиру, який виробляється в Польщі і реалізується в нас. Виявилося, що всі ці зразки були фальсифікатом сиру, бо містили жири рослинного походження», – додає він.

Експерт з якості та безпечності харчових продуктів, професор Київського НТЕУ Олена Сидоренко теж підтверджує, що продукти, які продаються під однією маркою в Україні і в Європі, часто відрізняються за своїм складом. За словами фахівця, це може бути зумовлено двома чинниками: фальсифікація та умови, які прописані в контракті між виробником і постачальником.

За її словами, фірма, яка в Україні займається розповсюдженням певної імпортної продукції, може в контракті прописати свої умови для того, щоб здешевити продукт і щоб він, відповідно, був затребуваним на українському ринку, де купівельна спроможність населення значно нижча, ніж у країнах Західної Європи.

«Відповідно, тоді той чи інший бренд може для України виробляти таку продукцію, яка за певними параметрами буде відрізнятися. І тоді це проблема нашої держави і проблема відсутності контролю з боку держави, а не проблема бренду», – зазначає О. Сидоренко.

Часто для здешевлення продукції виробники замінюють найбільш дорогоцінні компоненти. Скажімо, якщо в Європі у крабових паличках вміст м’яса риби 60%, то для нас - лише 20%. У заморожених креветках може міститися до 50% глазурі. Також суттєва різниця буває у складі шоколаду. Наприклад, у шоколаді, який продають в Німеччині, може бути 40% какао-олії, тоді як та ж сама торгова марка в Україні може продавати шоколад лише з 20% какао-олії.

З подібним зіткнулися у Литві, та провели дослідження складу продуктів харчування, які виробляються міжнародними компаніями в ЄС. Як виявилось литовцям не додають какао, цукру та полуниці, порівняно з німцями. Так, наприклад, у чаї Nestea у Німеччині до складу входить лише цукор, а у Литві – сахароза та стевія, у печиві Milka в Німеччині 35% шоколаду, а у Литві лише 32%, в йогурті Activia Danon німцям кладуть 9% полуниці, а литовцям тільки 8,2%. Окрім того, в країнах нової Європи в продуктах використовується більше хімічних домішок, аніж у більш заможних країнах ЄС.
 
До речі, усунення цієї дискримінації Литва добиватиметься через проведення загальноєвропейського дослідження та прийняття відповідних нормативів ЄС.

Аналогічних до проведених Литвою досліджень в Україні на державному рівні немає. Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа зазначив, що їхня служба працює у відповідності до українського законодавства і звірятись з західними перевірками не може, оскільки не має бази ЄС. Згідно із новим законодавством, має бути розроблений довгостроковий план моніторингу і буде визначена певна періодичність контролю продукції.

У той же час, гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що «литовці отримують в чотири рази менше за німця, а українець - у п’ять разів менше за литовця».

Інтерв'ю
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0