Спецможливості
Новини

Чому Європа не хоче пити нашого молока

05.06.2008
344
Чому Європа не хоче пити нашого молока фото, ілюстрація
Чому Європа не хоче пити нашого молока

Мій прадідусь був заповзятим пасічником: його непосидючі комахи працювали цілодобово, подаючи приклад своєму господарю. Можливо тому ще однією пристрастю прадідуся був розкішний виноградник, плоди якого восени перетворювалися на ароматне п’янке вино на кшталт “Iзабелли”. Мені, ще маленькій дівчинці, було, як ви розумієте, не до вина. А ось мед... Найулюбленішими ласощами з мого дитинства назавжди стали скоринка свіжого щойно спеченого селянського хліба, напрочуд прозорий запашний квітковий мед та кухлик ще теплого парного молока. Тільки-но я приїздила в село, як бабуся клопоталася саме про цей цілющий напій: вечірня склянка молока і, зрозуміло, мед та хліб чекали на мене завжди, як довго б не ганяла я з сільськими дітьми тихою вуличкою, грала у піжмурки чи поверталася з велосипедної прогулянки...
Моїми незмінними подружками були сусідські дівчата — три сестрички-погодки. Сусідка, тітка Ліда, мала п’ятьох дітей, а тому разом з чоловіком тримала чимале господарство: безліч курей, качок, гусей, двійко-трійко свиней, бичка або теличку і дві корови. Саме на чотириногих волооких створіннях сусідка будувала свій основний “бізнес”, бо доглядати їх і було її повсякденною роботою. Пригадую, влітку — чи то палюче сонце, чи то дощ — сусідка вирушала на тирло: корів тоді доїли тричі на день. Молока, певна річ, було вдосталь, тому годувала напоєм здоров’я сім’ю, вигодовувала телят, частину надою продавала, а то й так пригощала сусідів. Нині ситуація на селі кардинально змінилася. Виробництво в селянському дворі молока стало одним із серйозних видів заробітку. Разом з цим дехто із товаровиробників почав хитрувати, а отже, виникли і певні проблеми, над однією з яких ми міркуємо з головою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України Петром Вербицьким.

Як відомо, з молока нині виробляється величезний асортимент продукції. Один з її видів — сухе порошкове молоко. Воно і викликало нинішнє занепокоєння ветеринарних спеціалістів кількох країн. І ось у чім річ.
Щомісяця Україна виключно для виробництва тваринних кормів експортує до Європи 4–7 тисяч тонн сухого порошкового молока, з країн — членів ЄС молоко завозиться поки що тільки до Німеччини та Нідерландів. Кожну партію його обов’язково досліджують на вміст цілої низки речовин. І хоча торгівля продуктом ведеться не на міждержавному, а на суто комерційному рівні, експертна оцінка неодмінно передається до служб ветеринарної медицини. Нинішнього року, а це сталося на початку червня, фахівці української служби отримали тривожну звістку: у партії сухого порошкового молока, яке відправили до Німеччини, виявлено залишки хлорамфеніколу — сильнодіючого антибіотика. Більшості з нас він добре відомий як левоміцетин. Дослідження проводились в Німеччині, до того ж залишкову кількість хлорамфеніколу було виявлено не вперше. Українські спеціалісти одразу ж провели власні перевірки, які підтвердили висновки німецьких фахівців.
Кор.: Петре Івановичу, якою, на Ваш погляд, може бути причина потрапляння антибіотика в сухе молоко?

Петро Вербицький: Одна з наших версій. На сьогодні приватні господарства не мають належних умов зберігання молока в літній період. Це могло спонукати декого з виробників до використання згадуваного антибіотика. Адже відомо, що влітку за 30...40°С у молоці швидко розмножуються мікробіологічні бактерії. Якщо невеличкі господарства та заготівельні пункти не мають холодильного обладнання, то цей вид підприємницької діяльності на селі може бути під загрозою. А гроші ж втрачати жаль, тому й виникає питання: що робити? Спробувати використати консервант, яким може бути антибіотик.
У Брюсселі, у ветеринарному комітеті ЄС, куди мене викликали саме з цього питання, так і спитали: у чому причина? Але ж ніхто нікого, як-то кажуть, за руку не зловив. Додавання хлорамфеніколу в молоко як консерванта — версія, хоча й дуже реальна. Єдине, що ми гарантуємо: антибіотик не міг потрапити в молоко від корови, бо цей препарат ніколи не використовується для продуктивної худоби. Свого часу за допомогою хлорамфеніколу лікували бактеріологічні інфекції молодняку птиці, поросят, телят. Дорослі тварини, як правило, не страждають на полібактеріоз, який виліковується саме левоміцетином. Нині для таких хвороб ветеринари використовують новітні препарати, а також вакцини.
Кор.: Отже, нечесному бізнесу виробництва молока слід протиставити жорсткий контроль. Чи готова до цього Ваша служба?
Петро Вербицький: На сьогодні існує кілька методів лабораторного дослідження цього препарату. Мікробіологічний, або дельватест, використовується районними, обласними ветлабораторіями, а також молокопереробними підприємствами. За його допомогою можна виявити наявність палички хлорамфеніколу 7,5 мг в 1 кг порошку. Більш чутливий метод — імуноферментний. Ми теж ним володіємо, він запропонований нам Центральним науково-дослідним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок (Львів). Метод також використовується європейськими країнами, адже виявляє вже 0,15 мг в 1 кг порошку. Тобто цей тест у 2–3 десятки разів чутливіший до препарату. Найсучасніший метод дослідження — арбітражний. Ним володіють за кордоном, використовуючи такий апарат, як хром-атом-спектрометр. Поки що ця методика нами не освоєна, але на сьогодні за рахунок спецкоштів (їх заробили спеціалісти Одеської регіональної ветслужби на кордоні) для Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини України за 2 млн грн придбано хром-атом-спектрометр японської фірми “Шимадзу”. Цей апарат виявляє залишки антибіотиків, у т. ч. хлорамфеніколу, у кількості вже 0,0015 мг в 1 кг сухого порошкового молока. Отже, ми виходимо на той рівень, який існує в країнах Західної Європи. Щоправда, для навчання фахівців нам потрібно буде приблизно 2 місяці.
Кор.: Петре Івановичу, чому ветеринарний Комітет ЄС так стривожився через виявлення в сухому молоці залишкової кількості левоміцетину?
Петро Вербицький: У середині вересня ветеринарний Комітет ЄС запросив до себе другого секретаря представництва України в ЄС і повідомив, що рішенням Комітету вводяться додаткові заходи щодо ввезення сухого порошкового молока з нашої держави до країн ЄС. Додаткові санкції зводяться до того, що кожна партія сухого молока, яка експортується, обов’язково досліджується арбітражним методом. Адже вимоги директиви ЄС однозначні: препарату в продукті не повинно бути. До речі, глибокими тривалими дослідженнями доведено, що групи препаратів фурозолідону, метранідазолу і у т.ч. хлорамфеніколу можуть мати канцерогенну і навіть мутагенну дії.
В останніх числах вересня мене запросили до Брюсселя на зустріч з Директором Генерального директорату ЄК САНКО Алехандро Кекі Лангом та керівництвом ветеринарного Комітету ЄС. Я пояснив, які кроки роблять уряд, ветеринарна служба України щодо посилення контролю за виробництвом, закупівлею та переробкою молока.
Кор.: Цю проблему насправді можна вирішити?..
Петро Вербицький: Так. Наказом міністра аграрної політики України затверджено відповідні заходи. З 1 жовтня наказом по міністерству від 20 вересня 2002 року “Про затвердження заходів щодо запобігання надходженню окремих забруднювачів, у т.ч. хлорамфеніколу, в сухе порошкове молоко українського походження на 2002–2003 роки” передбачаються постійний ветнагляд і контроль за станом здоров’я тварин, запровадження досліджень за дельватестом у пунктах заготівлі молока, на молокопереробних підприємствах, контроль за формуванням експортних партій сухого порошкового молока, дослідження кожної партії виключно на базі Центральної державної ветлабораторії або у Львівському ЦНДІ. За рішення ветеринарного Комітету ЄС, якщо в експортній партії буде виявлено залишкову кількість будь-якого антибіотика, у тому числі хлорамфеніколу, ця партія утилізується за рахунок експортера, а сухе порошкове молоко, як номенклатурний продукт, вилучається з експорту. Заборона діятиме доти, поки чітко не буде гарантовано: жодних забруднювачів, консервантів у продукті немає і не може бути.
Нагадаю, Україна експортує в Західну Європу сухе порошкове молоко виключно на кормові цілі. Аби запропонувати наше молоко для виробництва продуктів харчування, нам необхідно ще дуже багато попрацювати.
Наприклад, потрібно атестувати сировинну зону, молокопереробні підприємства відповідно до вимог ЄС. Найбільше питань виникне, зрозуміло, щодо сировинної зони. Наша служба досліджує стан здоров’я тварин ретельніше і частіше, ніж в країнах Західної Європи: вони вибірково працюють на 12–20% худоби, ми ж обстежуємо 100% поголів’я.
Тому щодо тварин питань не виникає. Проблема існує на рівні виробництва молока та його заготівлі. Якщо селянин прагне виробляти саме молоко, то він повинен утримувати у своєму господарстві не менше 10–15 корів, на фермі має бути встановлено відповідне устаткування з машинного доїння, молокопроводи, охолоджувальні камери і т.д., тобто весь процес має бути механізованим, без застосування ручної праці. Такі вимоги веткомітету ЄС. Саме ці умови виробництва молока наша держава поки що забезпечити не може. У селянських дворах нині найчастіше утримують 1–2 корови, рідше 3–4. Отже, виробник з’явився, але йому ще не по кишені механізація праці.
Кор.: Петре Івановичу, і все ж Вам вдалося переконати представників ЄС у тому, що експорт з України сухого порошкового молока не варто забороняти. Є певний час, а головне — бажання фахівців вітчизняної ветеринарної медицини розв’язати проблему, що виникла...
Петро Вербицький: Підсумки нашого візиту є досить результативними. Так вважаю не тільки я, а насамперед представники ЄС та уряд нашої держави. У Брюсселі ми надали всебічну об’єктивну інформацію стосовно хлорамфеніколу та обговорили низку інших важливих проблем галузі. Наприклад, якою могла б бути допомога нашим спеціалістам для запровадження та налагодження моніторингу на наявність у молоці хлорамфеніколу та інших токсикантів. Перш за все ветеринарний Комітет ЄС та Генеральний директорат САНКО дали згоду на те, що за їх сприяння українські ветлікарі пройдуть стажування в кількох референс-лабораторіях країн ЄС. Нині розглядається питання, чи буде це Берлінський інститут досліджень продуктів харчування, чи лабораторія м. Фужер, Франція.
Друге питання: ми дуже сподіваємося, що ЄС підтримає програму фінансування галузі ветеринарної медицини через програми Тасіс. Принаймні під час переговорів наші пропозиції викликали зацікавленість та підтримку з боку представників ЄС. Своєю чергою, ми сподіваємося, що найближчим часом отримаємо від веткомітету ЄС вичерпну інформацію щодо переліку токсикантів, які обов’язково виявляються в сухому порошковому молоці.
Третє. Окрім Києва та Львова ми маємо намір створити регіональні дослідницькі центри на базі обласних ветеринарних лабораторій. Ця робота вестиметься залежно від реального фінансування. Наприклад, згадуваний нами хром-атом-спектрометр коштує близько 1 млн доларів. Американці пропонують нам професійне обладнання за 1–1,2 млн доларів. Ми провели тендер і зупинилися на апаратурі японської фірми: параметри досліджень, тривалість, показники такі, як у обладнання зі США, але вартість нижча. До того ж, ми вже працюємо на японському устаткуванні, воно зарекомендувало себе чудово. Це, скажімо, рідинний газовий хроматограф (дослідження вмісту залишкових кількостей пестицидів та гербіцидів), атомно-абсорбційний спектрофотометр (дослідження вмісту мікро- та макроелементів), інше обладнання.
Ще ми домовилися на майбутнє надавати ветеринарному Комітетові ЄС вичерпну інформацію щодо заходів українських фахівців у питаннях моніторингу визначення залишкової кількості токсикантів у тваринницькій продукції.
Кор.: Але ж ці заходи вимагають чималої кількості фінансування...
Петро Вербицький: На жаль, це питання на сьогодні найбболючіше для галузі. Торік ми недоотримали з державного бюджету більше 10 млн грн, цього року протиепізоотичні заходи недофінансовано майже на 15 млн. Але час, як ви бачите, вимагає жорсткого контролю над тим, що ми споживаємо всередині країни і що прагнемо експортувати. Борги не дають змоги планово розвиватися підприємствам ветеринарної медицини, проводити модернізацію дослідницьких інститутів та лабораторій. Та все-таки ми продовжуємо постійний суворий контроль над усією тваринницькою продукцією, яку виробляють в Україні та імпортують або експортують. Сьогодні нас надихають на роботу відповідні розпорядження, які зробили для стовідсоткового фінансування галузі Президент України та Прем’єр-міністр. Адже питання здоров’я тварин в Україні — це питання здоров’я всієї нації.
P.S. Знаю, що до проблеми залишкової кількості токсикантів у сухому порошковому молоці ветеринари неодмінно повернуться на початку весни. Так запропонували спеціалісти веткомітету ЄС, адже влітку 2003-го проблема повинна бути подоланою. Якого висновку дійдуть експерти, ми дізнаємося не раніше березня. А отже, можемо спокійнісінько пити молоко, як-то кажуть, просто з-під корови. Хоча особисто в мене чомусь виникла величезна недовіра до тих, хто торгує парним домашнім напоєм. А раптом з вітамінами та мікроелементами моя сім’я отримає і токсикант, хай навіть у залишковій кількості? Тому дуже сподіваюся, що у ветеринарів вистачить і сил, і сміливості “дати по руках” тим, хто заробляє і будє свій добробут за рахунок здоров’я інших.
Наталія Черешинська

Інтерв'ю
Во­ло­ди­мир Яков­чук, ге­не­раль­ний ди­рек­тор Євраліс Се­менс Ук­раї­на
Ге­не­раль­ний ди­рек­тор ТОВ «Євраліс Се­менс Ук­раї­на» Во­ло­ди­мир Яков­чук розповідає про новинки французького насінницького бренда сезону-2017 та «закулісне» життя компанії.
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 

1
0