Бюджет наступного року воєнний, а не аграрний

Існує декілька джерел державної підтримки аграріїв, а саме: пряма бюджетна підтримка у вигляді субсидій та дотацій; податкові пільги (наприклад, платники єдиного податку 4-ої групи); державне втручання в ціноутворення. Про це розповіла заступниця генерального директора УКАБ з адвокації Марія Ревенко.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на УКАБ.

Найбільш привабливим джерелом для фермерів є пряма бюджетна підтримка, оскільки це сума видатків, що передбачена в Державному бюджеті України як бюджетна програма підтримки сільгосптоваровиробників

«У 2023 році ситуація щодо програм держпідтримки б’є всі антирекорди, оскільки бюджет в умовах війни максимально обмежений. 7 жовтня прийнято проєкт закону про держбюджет за основу, і наразі в бюджеті на 2023 рік закладено 1,37 млрд грн на продовження грантів по закладці садів та теплиць для аграріїв. Ще 20 млрд грн виділяється на програму «5-7-9», тобто кредитування залишиться», – зазначає заступниця генерального директора УКАБ.

Щодо бюджету на 2023 рік, то Комітетом з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради було запропоновано внести зміни до державного бюджету з пропозицією виділити додаткові 10,4 млрд гривень на фінансову підтримку аграріїв та 500 мільйонів для надання кредитів фермерським господарствам.

Окремий напрям роботи в майбутньому буде пов'язаний із компенсацією наслідків втрат, адже аграрний сектор уже зазнав прямих втрат на мільярди доларів.

«Вже зрозуміло, що держава не виділятиме суттєві кошти на традиційні програми субсидування АПК, тому одним, і напевно найбільш вагомих, варіантів отримання фінансової підтримки у 2023 році будуть гранти від міжнародних донорів. Саме тому на сайті Ради з’явилися законопроєкти №8025 та 8051, які легалізують міжнародну допомогу через різні механізми», – пояснює Марія Ревенко.

Цими законопроєктами, зокрема, пропонується:

• залучення кредитів для будівництва експортної інфраструктури (елеватори, авто, перевалки, мультимодальні комплекси та інше) – до 90% облікової ставки і до 50% тіла кредиту;
• страхування таких експортних об’єктів та часткова компенсація страховикам у разі знищення від 40%;
• закупівлю зерновозів, причепів та зернових контейнерів;
•  надання права ООН/ФАО бути організатором «мультимодальних перевезень» при експорті української агропродукції.