Спецможливості
Новини

Біомайбутнє Європи: біотехнології — біопродукти — біопаливо

05.06.2008
555
Біомайбутнє Європи: біотехнології — біопродукти — біопаливо фото, ілюстрація
11 квітня відбулося перше засідання Журналістського клубу БАСФ, на якому “акули пера” з України, Росії, Білорусі й Казахстану змогли поспілкуватися з д-ром Эгоном Вайнмюллером, директором департаменту сільського господарства БАСФ (регіон СНД). Запитання стосувалися, здебільшого, стратегії розвитку європейського сільського господарства в цілому і східноєвропейського зокрема.

Егон Вайнмюллер. Для вас дуже цікавим є запитання, від кого ж залежать зміни в аграрній галузі: від міністерства сільського господарства, урядів, переробних підприємств? Чи таких компаній, як ми? Чи журналістів? Поки що можу сказати одне: я не бачу, щоб уряди або міністерства робили б спроби щось змінити.
Павло Коротич, “Пропозиція”. Наскільки активно компанія БАСФ займається питаннями біотехнологій?
Егон Вайнмюллер. У світі в цілому ринок ЗЗР дорівнює приблизно 40 млрд дол., а біотехнологій — близько 4 млрд. І я думаю, що років через 15 уже біотехнологічна частина становитиме 40 млрд, тоді як частка ЗЗР зменшиться.
Сьогодні дуже важливим є питання, що ж буде з біодизелем? Адже щоб кількість отриманого біопалива виправдувала витрати на його виробництво, потрібно одержувати мінімум 3—4 т/га ріпаку. І якщо хтось хоче мати врожай у 1 т/га й виробляти біодизель, то це — економічний нонсенс. Висновок — треба поліпшувати технології.
Згодом і в Східній Європі будуть більше виробляти біоенергії. Ви знаєте про існування проекту щодо етанолу з цукрових буряків: цей вид палива може коштувати приблизно 30—40 дол. за барель, тобто ціна цілком конкурентна. А в майбутньому можна буде говорити про виробництво в енергетичних цілях біомаси. Питання тут у тому, що нині немає рослин, спеціально створених для виробництва біомаси в енергетичних цілях. Але через пару років вони з’являться (наприклад, особливі гібриди кукурудзи), і біомаси вони даватимуть у 3—4 рази більше.
Але такі об’ємні продукти, як біомаса, ріпакова олія, етанол, складно транспортувати на великі відстані.
Павло Коротич, “Пропозиція”. Що економічно вигідніше — створювати генетично модифіковані культури чи нові діючі речовини для ЗЗР?
Егон Вайнмюллер. Розробка нової діючої речовини коштує приблизно 200 млн євро. І ГМ-продукту приблизно стільки ж. Найдорожче в біотехнологіях — розпізнати потрібний ген, перенести ж його в інші рослини і розмножити — значно простіше. У створенні ЗЗР приблизно така сама ситуація: нам потрібно розглянути десятки тисяч субстанцій, щоб вийти на одну, яка потім матиме комерційний розвиток. Але якщо у вас уже є ген, стійкий до чого-небудь, то, звісно, дешевше цей ген поширити на інші рослини — набагато дешевше, ніж розробляти нову діючу речовину.
У нашої компанії є один біотехнологічний проект з картоплею: речовини, що містяться в ній, можна використовувати в паперовій промисловості. Після 2010 р. очікуються інші проекти, пов’язані з поліпшенням складу олій, стійкості культур до посухи.
Владімір Ісаєнко, “Белорусское сельское хозяйство”. Чи не призведе постійне поліпшенні аграрних технологій до надвиробництва сільгосппродукції в Європі?
Егон Вайнмюллер. Якщо Європа займатиметься проектами з біоенергетики, то цього не повинно статися. У Євросоюзі є ідея, що 25% усієї енергії — усіх її видів сукупно — виробляється з рослин. Тоді ми прийдемо до того, що ті площі, які сьогодні використовують для виробництва продуктів харчування, виявляться навіть замалими.
Відомо, що в ЄС нині реалізують проект із додавання до дизпалива ріпакової олії. Отож, щоб забезпечити необхідні обсяги ріпаку тільки для потреб Німеччини й Англії, бракує понад півмільйона гектарів посівів. Тому цю нестачу ріпаку можна виростити і в Україні, і в Бразилії, і в Росії. Але знову ж, не варто забувати про транспортні витрати.
Родіон Рибчинський, “АПК-Інформ”. А компенсувати ці витрати можна, використовуючи ГМ-ріпак, вирощувати який дешевше?
Егон Вайнмюллер. У принципі, ви праві. Але в нас є приклади і в Україні, і в Росії, де без використання ГМ-сортів було отримано 3 т/га насіння ярого ріпаку. Цього має вистачити для досягнення позитивного балансу. А озимий ріпак у наших агроцентрах дає по 4—5 т/га, хоча його вирощування пов’язане з погодними ризиками.
Родіон Рибчинський, “АПК-Інформ”. Євпропейські закони не дозволяють використовувати ГМ-продукти. Де Євросоюз має намір розміщувати посіви ГМ-рослин, щоб реалізовувати свої енергетичні проекти?
Егон Вайнмюллер. Питання правильне. Але я не думаю, що в ЄС вистачить політичної волі вийти на цей рівень у 25%, про який я казав. Мені здається, що це економічна дурниця. Адже існують ще вугілля, енергія води, і мірою подорожчання нафти до всіх цих ресурсів інтерес зростатиме (нагадуємо, що БАСФ є учасником проекту з прокладання газопроводу по дну Балтійського моря з Росії в Західну Європу. — Ред.).
Родіон Рибчинський, “АПК-Інформ”. Чому компанія БАСФ так зосередилася на ріпаку? Адже існують — і в Америці навіть переважають — розробки з одержання етанолу із зернової сировини?
Егон Вайнмюллер. Ви цілком праві. А відповідь полягає в тому, що у нас на ріпак є добрі препарати, відпрацьовані технології. А на кукурудзу таких технологій поки що немає. Але “етанольна” тема в майбутньому теж одержить розвиток.

Інтерв'ю
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0