Спецможливості
Новини

Безголова, але з крилами

05.06.2008
453
Безголова, але з крилами фото, ілюстрація
Безголова, але з крилами

Безголова, але з крилами

Майже такі самі звіти, як ось цей, можна знайти в кожному сьомому (або ж восьмому) номері “Пропозиції”, починаючи від 1996 року. Йдеться в них про виставку “Агро”, що на початку кожного літа відбувається у селищі Чубинському неподалік від Києва і вважається головними оглядинами досягнень у вітчизняному агропромисловому комплексі. Мета “Пропозиції” у літописанні “Агро” — показувати тенденції розвитку нашого сільського господарства, побачені кореспондентами журналу крізь призму виставкових стендів.

Очікувалося, що хвиля успіхів, які стали результатом реформування сільського господарства (і про які так багато полюбляють говорити керівники аграрної галузі), докотиться до Чубинського, і ми цього року станемо свідками небувалої за роки незалежності демонстрації позитивних зрушень. Організатори виставки під час її підготовки звітували про як ніколи високий попит на місця “під сонцем” (як пізніше з’ясувалося — і під дощем також) з боку вітчизняних підприємств. Заступник міністра агрополітики Юрій Лузан на “передматчевій” прес-конференції назвав навіть цифру “тисяча” — майже стільки, мовляв, вітчизняних експонентів братимуть цього року у виставці участь, проти чотирьохсот торік.
Проте враження від “Агро-2001” було дещо зіпсоване першого ж дня її роботи. По-перше, знов не поталанило з погодою. Якщо під час попередніх “Агро” людей і тварин екзаменувала спека, то тепер — пронизливий північний вітер і зливи: через надмір вологи на експозицію “Зрошувальні системи” відвідувачі дивилися з явною недружелюбністю.
Атмосферні опади зжужмили навіть урочистий момент відкриття виставки. За відсутності голови виконавчої влади держави (Анатолія Кінаха парламент затвердив саме у цей день) відкривати “Агро-2001” приїхали чільний законодавець Іван Плющ, голова аграрного комітету Верховної Ради Катерина Ващук, міністр агрополітики Іван Кириленко — їм від дощу й перепало. Однак “відкривачі” на негоду нарікати не стали, зваживши, мабуть, на те, що несприятливі погодні умови можуть завадити лише вирощувати врожай, але аж ніяк не виголошувати промови.
По-друге, коров’ячий сказ і ящур. Саме лютуванням цих епізоотій у країнах Європи (а також “деякими іншими причинами”) пояснив Юрій Лузан відсутність на “Агро-2001” чотириногого тваринництва. Організатори виставки, вочевидь, побоялися, що відвідувачі-іноземці своїми антисанітарними руками замацають нашу племінну гордість і тим підірвуть українське ветеринарне благополуччя. Цілковиту солідарність з організаторами висловила заступник директора Інстититу тваринництва степових районів “Асканія Нова” Марія Шинкаренко. “Хоча до України епізоотія не дійшла, — сказала вона вашому кореспондентові, — але не дай Бог її допустити. Зараження тварин на виставці може відбутися через людей, що приїхали звідкись з-за кордону: вони і могли б привезти той вірус. Адже відвідувачів тут ніхто не дезінфікує.
Тому я стопроцентно підтримую нашу ветеринарну службу в тому, що вони не допустили показу тварин. На мою думку, слід було б узагалі по тваринницькій тематиці не робити нічого; виставка є дуже вдалою по механізації й по рослинництву, тож зробити її треба було суто хліборобського напрямку. А так в людей виникають якісь сумніви: чому це ми сидимо, а поголів’я немає — чи нема чого показати, нема чого продати? Усе це в нас є, проте застережні заходи вжито правильно. Ми нині не такі багаті, щоб, не дай Бог, трапиться ящур, робити всім тваринам вакцинацію, дезінфікувати приміщення. Жодна виставка не виправдає тих витрат”.
Отже, на подив і на жаль відвідувачів, у тій половині виставкових площ, де зазвичай вирувало життя, де можна було побачити, а потім і купити з аукціону найкращих племінних теличок, бугайців, поросят, овечок, коней, цього разу панувала порожнеча. Чи не єдиним її наповненням був “Ікарус” з написом “Аграрна партія України”, який ніяково червонів на тлі спустіння. І коли згадати, що худобу в нас лічать на голови, то виставку “Агро-2001” можна вважати мало не безголовою.
Тваринництво було представлено лише двоногими — тими, що з пір’ям: курями, індиками, гусями, качками, перепілками, а також гаврилівськими курчатами, доля яких сумна. Над усім цим птаством височів страус вирощений на Березанській птахофабриці, якому, щоправда, у нашому сільському господарстві навряд чи щось “світить”: надто вже він примхливий пан. Ось і тут після годинного позування перед очима відвідувачів страуса було замкнено на перепочинок, а на другий день взагалі евакуйовано.
Після виходу з гри тваринництва технічний напрям “Агро” міг би стати монопольним, а виставку можна було б перейменовувати на “АгроТех” чи щось на кшталт цього. Проте цього не сталося. Зруйнували монополію численні торговельні намети й лотки, які повстрявали всюди, де лише було можна. Чим тут тільки не торгували: і штаньми, і парфумами, і фотоплівкою, і капцями, і витворами мистецтва, і жіночою білизною, і аудіо- та відеокасетами, і алкогольними виробами, і пиріжками, і ковбасою, і пивом, і в’яленою рибою (до пива), не кажуче вже про насіння, засоби захисту рослин та інші агрохімікати. Уся територія виставки була оповита мангальним димом, а ветеринарна служба байдуже спостерігала за масовим виготовленням шашликів з м’яса невстановленого походження. Тож нинішня “Агро” набула деякого присмаку продукто-речового роздрібного ринку і, на жаль, саме намето-лоткові її учасники становили вагому частку з тієї “тисячі”, про яку говорив на прес-конференції Юрій Лузан.
А тепер про речі приємніші. Технічна добірка експозиції помітно розширилася. З-поміж великих новачків можна назвати два російські комбайнобудівні заводи — Ростовський (комбайни “Дон” та “Нива”) і Красноярський (комбайни “Єнісей”), харківське науково-виробниче об’єднання “Росс” (пекарні, макаронне, борошномельне, холодильне, пельменне та інше харчове обладнання), нову модель трактора ХТЗ з двигуном “Вольво”, комбайн “Лаверда” — італійський аналог комбайна “Нью Холланд”, низку вітчизняних підприємств, які привезли грунтообробні знаряддя. Цікавою новинкою був самохідний обприскувач “Оса” виробництва Мелітопольського заводу “Автогідроагрегат”: розробники заявили про здатність свого дітища конкурувати на агрохімічних роботах і з тракторами, і з літаками, бо технологічна швидкість “Оси” становить 50—70 км/год, а низький тиск коліс на грунт (12 кг/дм2) дає їй змогу котитися просто по посівах не пошкоджуючи рослин. Ніби сперечалися з попереднім витвором крилаті експонати “Агро-2001” — літак і дельтаплани; аби підкреслити рішучість авіаторів виконати хімроботи швидше та якісніше, на корпусі одного з дельтапланів було написано (мовою оригіналу): “Прикрой, атакую!” Розширив експозицію бородянський “Борекс”, який наполегливо утверджує своє право на флагманство у галузі бурякозбирання: підприємство виставило бурякозбиральні комбайни, копачі буряків, а також багатофункціональні грунтообробні машини. З переробного обладнання найбільше враження справляли борошномельні комплекси харківського “Станкінпрому”: заввишки з триповерховий будинок, вони були змонтовані просто неба і справно виробляли борошно й дерть.
Деякі іноземні комбайни стояли на виставці із піднятими догори жниварками, що, мабуть, мало символізувати віру іноземних інвесторів у те, що Україна цього року збере високий урожай зернових (або ж пересторогу щодо великої засміченості хлібів).

Леонiд Погорiлий, директор Українського державного центру по випробуванню та прогнозуванню сiльськогосподарської технiки (УкрЦВТ):
Дуже помiтним є пожвавлення в секторi енергетики: багато моделей, вiдпрацювання всiх вузлiв, покращання дизайну, пiдвищення якостi. Крiм того, на виставцi представлено багато рiзноманiтної технiки для обробітку грунту. Це говорить про те, що конструкторськi органiзацiї опанували закордонний досвiд i запровадили багато власних розробок. Безумовно, з часом вiдбудеться диференцiацiя використання цiєї технiки, зменшиться кiлькiсть типорозмiрiв i моделей. Але дуже приємно, що ожили кон’юнктура ринку i культура землеробства.
“Одесагрунтомаш” нарештi позбувся закидiв щодо низького рiвня технiки. Ривок зробив концерн “Лан”, розробивши чотири модифiкацiї машин. Суттєвих змiн зазнала продукцiя “Херсонських комбайнiв”. Пiдвищив якiсть i збiльшив номенклатуру вироблюваної продукцiї “Львiвсiльмаш”. Можна також вiдзначити продукцiю кiровоградського заводу “Червона зiрка”. Особливої уваги заслуговує новий напрям — застосування очiсувальних жниварок, якi дають змогу зменшити металомісткiсть i вдвiчi пiдвищують продуктивнiсть.
На стендi УкрЦВТ, де демонструється технiка, яка зараз проходить випробування, можна побачити модульний енергозасiб, розроблений ХТЗ. Це — новий напрям, який дасть змогу замiнити частину самохiдних машин, на яких двигуни та трансмiсiї “замороженi” 8—10 мiсяцiв на рiк, на бiльш гнучкі системи, в яких трактор використовується 8—10 мiсяцiв на рiк, i тим самим суттєво зменшити капiталомісткiсть. Протягом найближчих одного-двох рокiв можна очiкувати поставлення цiєї технiки на масове виробництво.

Інтерв'ю
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації

1
0