А Антимонопольний комітет проти!!!

Нинішня політика, впроваджувана Мінагрополітики, — “недопущення жорсткого адміністративного втручання в ринок з необхідністю його регулювання”. Оскільки фахівців з регулювання ринку в країні — катма, а грошей на це регулювання ще менше, державне регулювання ринку в Україні саме й зводиться до жорсткого адміністративного втручання. Від простого адміністративного втручання “жорстке” відрізняється застосуванням на практиці всього арсеналу методів управління, якими наші чиновники-”комсомольці” сповна оволоділи за часів “розвиненого соціалізму”.І було б усім суб’єктам ринкових відносин узагалі кепсько, якби час від часу аграрну політику не коригував Антимонопольний комітет України (АМКУ). Наведу кілька прикладів.

У червні 2001 року Мінагрополітики наказом №163 зобов’язав усіх суб’єктів підприємницької діяльності купувати-продавати зерно виключно на біржах, посилаючися при цьому на Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна” (№832/2000 від 29.06.2000). Однак у самому Указі мова йшла лише про “стимулювання продажу зерна за грошові кошти через прозору ринкову інфраструктуру (біржі, аукціони, торгові доми)”. Дякуючи АМКУ, відповідне положення наказу було вчасно скасовано.
Роком пізніше міністр Мінагрополітики видав чергову обіцянку втримати ціни на зерно від обвалу: “Міністерство аграрної політики хоче утримати ціни на зерно нового врожаю на рівні 470–500 грн/т пшениці 3 класу, щоб аграрії отримали гарний прибуток від реалізації продовольства. Сподіваємося, що обвалу не буде. Ціни дадуть можливість заробити (аграріям), — сказав міністр аграрної політики Сергій Рижук. Водночас міністерство має намір проводити моніторинг ринку зерна й у випадку спроби продажу зерна підприємством за демпінговими цінами через Антимонопольний комітет запобігати таким угодам” (Українські Новини, 15 липня 2002).
АМКУ грати в МАПівські ігри відмовився — ціна в ринкових умовах визначається попитом і пропозицією. (До речі, я переглянув економічні підручники, але не знайшов визначення, що таке “демпінгова ціна”.) Задачка з арифметики для економістів Мінагрополітики: якщо за врожаю 24,5 млн т (2000 рік) ціна зерна становила 900 грн/т, а у 2001 році за врожаю 40 млн т — 400 грн/т, то яким має бути врожай, щоб ціна на нього становила 600 грн/т?
У 2002 році Мінагрополітики скаржився на низькі закупівельні ціни на молоко, але й пальцем не поворухнув, аби щось змінити на “підлеглій території”. Тільки втручання АМКУ привело до тями переробників молока.
І остання подія з фронту: АМКУ виявив порушення антимонопольного законодавства та законодавства про захист економічної конкуренції з боку Мінагрополітики у вигляді дискримінації суб’єктів господарювання та антиконкурентних дій органу влади на ринку послуг із знезараження експортних зернових вантажів у портах України.
Подамо коротко рішення АМКУ з цього питання, адже лише витяг з нього займає чотири сторінки:
- Знезараження підкарантинних матеріалів, об’єктів, які експортуються, Законом України “Про захист рослин” і статутом про Головну державну інспекцію з карантину рослин України не визначено як виключну функцію цієї служби.
- Головна державна інспекція з карантину рослин України видала наказ №51 від 28.08.95, згідно з яким знезараження експортного зерна в портах України мало виконуватися тільки фумігаційними загонами цієї ж служби.
- Головна державна інспекція з карантину рослин України у 1998–1999 роках організувала укладання угод підпорядкованими їй прикордонними державними інспекціями з карантину рослин по Миколаївській, Одеській та Херсонській областях та Маріупольським фумігаційним загоном з компанією “Пест контрол Лтд” (Ірландія) у такий спосіб, що експортери зерна змушені були укладати договори на його знезараження в портах України лише з цією компанією.
- Мінагрополітики провело конкурс на право укладання договору на знезараження зернових вантажів з Головною державною інспекцією з карантину рослин України, організувавши його так, що експортери зерна протягом 1999–2001 років були змушені укладати договори на його знезараження (окрім Іллічівського порту) лише з компанією “Пест контрол Лтд”.
- Мінагрополітики продовжувало таку політику й у 2002 році.
- Головна державна інспекція з карантину рослин України, прикордонні державні інспекції з карантину рослин по Миколаївській, Одеській і Херсонській областях та Маріупольський фумігаційний загон, з одного боку, та компанія “Пест контрол Лтд” — з другого, вчинили антиконкурентні узгоджені дії (фактично — змову), згідно з якими експортери зерна були змушені укладати договори на його знезараження лише з компанією “Пест контрол Лтд”, що могло призвести (а фактично і призвело) до встановлення монопольних цін, спричинило розподіл ринків за територіальним принципом і колом продавців послуг, усунення з ринку інших суб’єктів господарювання.
- Українські експортери не мають права без погодження з компанією “Пест контрол Лтд” залучати, окрім неї, до виконання робіт з транзитної фумігації експортних вантажів інших суб’єктів господарювання.
- Компанія “Пест контрол Лтд” дістала всі можливості для зловживань встановленням монопольно високих цін, а її можливим конкурентам органи влади штучно обмежили доступ на ринок.
- Левова частка коштів за знезараження українського зерна потрапляла на рахунки іноземної компанії. Цим, по суті, було позбавлено додаткових надходжень державний бюджет, Пенсійний фонд та ін.
У ході розслідування представники “Пест контрол Лтд” вкрай неохоче співпрацювали з АМКУ. Вони всіма можливими способами затягували справу, надавали Комітетові необхідну інформацію несвоєчасно і не в повному обсязі.

* * *
Про остаточне рішення АМКУ трохи згодом. Нині доречним видається подати промову міністра аграрної політики Сергія Рижука (який, до того ж, не визнав Мінагрополітики винним — решта винними себе визнали) на захист своєї позиції.
Сергій Рижук. “Функції знезараження зерна є виключною монополією держави, а тому першим питанням необхідно визначити: хто саме здійснює знезараження зерна: держава в особі Карантину, “Пест контрол” чи “Транс-Балт-термінал” (компаній, що здійснюють фумігацію експортного зерна в Іллічівському порту. – Ю.М.)? Чи передала держава в особі Укрдержкарантину своє монопольне право? Ні! За великим рахунком держава свого права не віддала. Ось аргументи.
Перший фітосанітарний аналіз і контроль проводить Карантин. Фумігацію в трюмах і ешелонах проводять фумігаційні загони держави. Видачу фітосанітарних сертифікатів здійснює держава. Відповідальність несе держава, а не “Пест контрол” чи “Транс-Балт-термінал”. Коли неякісне, заражене грибковими захворюваннями зерно прийшло, скажімо, до Канади, то Канада, як держава, висловила претензії на весь світ не “Пест контрол”, а державі Україні.
А що ж робить “Пест контрол”? По-перше, фінансує технологічний процес. А чому він фінансує? Тому що в державному бюджеті, на жаль, законно не передбачено фінансування Укрголовдержкарантину і його центральних загонів з цих питань.
По-друге, “Пест контрол” і “Транс-Балт-термінал” супроводжують зерно до місця відвантаження і несуть за це відповідальність.
По-третє, згідно з договором “Пест контрол” проплачує штрафні санкції за відстій корабля, якщо з тих чи інших технологічних, а не суб’єктивних, причин необхідним є відстій корабля протягом кількох діб для виходу фуміганту.
Міністерство аграрної політики розцінює участь “Пест контрол”, і не тільки його, не як фумігаційної, а як інвестиційної компанії, яка вже вклала в розвиток системи Держкарантину 3,6 млн дол. і проплатила штрафів майже 600 тис. дол. за державу Україну. То навіщо мені проганяти з ринку інвестора тільки тому, що десь у нас є певні неузгодженості, які ви дуже правильно виявили, і ми їх будемо активно ліквідовувати, починаючи з удосконалення законодавства.
Чому взагалі виникло це питання? Україна різко наростила експортний потенціал. Насамперед це стосується сільгосппродукції. І цього року експортний потенціал зріс за рахунок АПК ще на 23%. Звісно, у різних компаній з’являється надзвичайно великий інтерес до впливу в портах. З’явилося багато бажаючих заробити легкі гроші. Головним чином хочуть повернутися назад, туди, де сьогодні працює “Пест контрол”, сім компаній.
Підніміть історію питання — і ви побачите, що ще в 1998 році, коли 90% фумігації проводилося контрабандно, міністерство в особі заступника міністра Рижука долучало транспортну прокуратуру. Проводили фумігацію ці компанії в протоках Босфор і Дарданелли, а не в портах України. Процвітало хабарництво. І коли ми за рахунок компетентних органів взялися, цих фірм не стало. Вони перереєструвалися, повернулися назад в Україну, а тут знов цей Рижук сидить.
Я не хочу деталей розповідати — якщо доведеться, у найавторитетнішій газеті дам відверте, з прізвищами, інтерв’ю.
Ми отримали серію доручень від Кабінету Міністрів. І боляче, соромно і прикро, що саме від колишньої, вже тепер високопосадової особи Кабінету Міністрів (Леоніда Козаченка. – Ю.М.) ішли доручення. Зі всією відповідальністю перед пресою кажу: ті, хто до мене приходив, казали, що давай, посуньте там “Пест контрол”, тому що моя компанія хоче там заробити. Так не так треба заробляти.
Я писав доповідну записку в Кабінет Міністрів, інформував Президента. Після цього ніби стихло. Тепер підключали Генеральну прокуратуру — чотири місяці перевірки, підключили СБУ — декілька місяців перевірки, підключили КРУ — два рази по три місяці перевірки. Не вдалося. Підключили Антимонопольний комітет, і хочуть руками Антимонопольного комітету під виглядом недобросовісної конкуренції зробити свій недобросовісний бізнес.
Є бажання усунути державу, поки вона слабка, і підкріпитися таким чином. Ми не можемо цього допустити — вже відбулося розхитування і послаблення функцій держави. Ми сім років не мали жодних претензій від іноземних держав, а сьогодні, ви бачите, Бразилія шуму наробила, а потім багато галасу даремно, Канада шуму наробила, а потім знову багато галасу даремно. А чи не спеціальна це провокація проти України, яка увійшла в п’ятірку експортерів, а ми, чиновники, ще й язиками плескали, що ми такі герої. Це селяни — герої. Мені сьогодні навіть боляче, що видерли на експорт дев’ять мільйонів тонн зерна — ціни пішли вгору, але це зерно вже не селянське, а зернотрейдерів. Ось яка ціна цьому питанню. Добре, що ми сьогодні зможемо поставити крапку з вашою допомогою.
Зараз окремі народні депутати (жаль і сум мене огортають) кілька разів розглядали, а двічі — комітет Верховної Ради, пропозицію стосовно зміни законодавства у такий спосіб, щоби на кордони допустити десятки різних фірм і компаній. Звичайно, цього в жодному разі не можна допустити, тому що там буде скандал за скандалом, тому що там буде процвітати ви знаєте — що.
Є інші варіанти. Фумігація починається в полі. Вісім-десять обробок має пройти зерно в полі. Ми знезаражуємо зерно тільки від шкідників Фостоксіном. А проти грибків треба зерно обробляти бром-метилом. Це ще 0,40 долара за тонну. Якби сьогодні наше зерно проходило стадії фумігації в полі, як це в Європі чи США, то було би, може, 0,60 долара за тонну тієї фумігації. Але коли сьогодні підривається імідж держави, ми повинні монопольно сказати, що будемо фумігувати і від шкідників і від грибкових захворювань, аби тільки не втратити імідж держави (імідж втратити не можна, його можна або поліпшити, або зіпсувати. — Ю.М.). У нас і так у селян хліб на 50–70 доларів на тонну дешевше, а тут ми хочемо зекономити для бізнесу, який отримує 100–120% прибутків.
Я згоден з усім, крім одного принципового. Замість штрафу “Пест контрол” сьогодні треба оголосити подяку — у цій сфері діяльності конкуренції бути не може!”
Кілька цікавих питань поставив Сергію Рижуку народний депутат Андрій Веревський: “Якщо Держкарантин стверджує, що він нікому не передавав функції з фумігації, то чому всі експортери зерна укладають угоди на фумігацію і платять гроші не Державній карантинній інспекції, а компанії “Пест контрол”? Сьогодні тарифи, які виставляє “Пест контрол”, є абсолютно необгрунтованими, а з іншою компанію укласти угоду неможливо. Якби гроші надходили на державну інспекцію з карантину рослин, все було би прозоро. Але надходження грошей безпосередньо на рахунок іноземної компанії є абсолютно неприпустимим. Необхідно процедуру зробити абсолютно прозорою, аби всі знали, звідки беруться такі тарифи та до кого можна звернутися за альтернативою.
Усі ці послуги — фумігація, перевалка в портах, видача ветеринарних та карантинних сертифікатів тощо — у кінцевому рахунку покладаються на сільгоспвиробника. Чим дорожчими будуть ці послуги, тим менше отримуватимуть сільгоспвиробники”.
Сергій Рижук: “Це гроші не Карантину, а “Пест контрол”. Якщо народні депутати приймуть закон, де будуть передбачені ці гроші, тоді ми скажемо “Пест контрол”: “До побачення”. А що стосується цін, то треба враховувати, що в Європі на полі здійснюється до десяти знезаражувань, і треба додавати ці витрати до технологічного процесу (за цією логікою, ті, хто експортує зерно, вирощене за європейськими технологіями з десятьма знезаражуваннями, не повинні були б платити “Пест контрол” за непотрібні послуги. – Ю.М.)”.
Емоційний виступ, чи не так? Але він змушує дати коментар. Фраза про те, що “Пест контрол” фінансує технологічний процес, мала б означати, що всі витрати бере на себе “Пест контрол”, а експортерам знезараження зерна нічого не варте. Проте насправді саме експортери зерна сплачували “Пест контрол” нечувану в Європі ціну за монопольно надані послуги в розмірі 1,35 дол./т зерна.
По-друге, яким це законом передбачено, що послуги експортерам зі знезараження зерна фінансуються з державного бюджету? Немає грошей — беріть плату за це, але за обгрунтованими тарифами. Не можете самі робити фумігацію — нехай сам експортер обирає надавача таких послуг, а не фірма, відібрана в тиші міністерського кабінету.
По-третє, під удосконаленням законодавства Сергій Рижук розуміє створення природної монополії з надання фумігаційних послуг, дії якої не підлягають контролю з боку Антимонопольного комітету. Як це добре — сидіти й нікому не давати заробити на ринку послуг із фумігації, окрім самочинно вибраної компанії!
Міністр вважає злочинними дії компаній, які хочуть увійти в ринок і тим за рахунок конкуренції збити ціни на послуги обраної компанії. І соромно і прикро міністрові, що народні депутати намагаються створити в Україні нормальне ринкове середовище.***
На закінчення. Антимонопольний комітет проігнорував “патріотичні” аргументи Мінагрополітики і визнав винними всіх відповідачів, наклавши на них штрафи: на “Пест контрол” — 133 тис. грн, на Головну державну інспекцію з карантину рослин України — 25 тис. грн, на прикордонну державну інспекцію з карантину рослин по Миколаївській області — 30 тис. грн, Одеській — 50 тис. грн, Херсонській — 25 тис. грн, на Маріупольський фумігаційний загін — 7 тис. грн.
Крім того, Мінагрополітики зобов’язане до 1 березня 2003 року розробити план дій щодо усунення порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних дій органу влади шляхом вжиття відповідних заходів для зняття обмежень на проведення знезараження експортних зернових вантажів іншими суб’єктами господарювання і реалізувати його до 1 червня 2003 року. Аналогічні рішення прийнято стосовно Головної державної інспекції з карантину рослин України та прикордонних державних інспекцій з карантину рослин по Миколаївській, Одеській і Херсонській областях та Маріупольського фумігаційного загону.
Зі свого боку, Сергій Рижук пообіцяв, що домагатиметься визнання робіт із знезараження зерна природною монополією держави, що дасть змогу Мінагрополітики проігнорувати рішення Антимонопольного комітету.
PS.Не можу втриматися від того, щоб не подати інформацію про те, а як там, “у них”. Якими є функції американської Федеральної інспекції зерна (ФІЗ)?
Експортер зерна повинен надати ФІЗ замовлення на відвантаження, в якому зазначаються: якість зерна за контрактом, сорт зерна за американським стандартом, а також будь-які додаткові умови, такі як клас, мінімальний вміст білка або максимальна вологість, максимальний вміст чужорідних речовин, мінімальне число падінь. Обов’язком службовців ФІЗ є визначення та сертифікація того, що зерно, завантажене на корабель, справді відповідає вимогам замовлення на відвантаження. Іноді до замовлення на відвантаження може включатися вимога щодо фумігації зерна, або цього може вимагати службовець ФІЗ. Інспектор ФІЗ повинен вести точну реєстрацію кількості та якості зерна, яке вантажиться на корабель.
Зауважте, ФІЗ тільки перевіряє, чи відповідає експортоване зерно контракту, і лише може змусити експортера провести фумігацію зерна, але сама ФІЗ фумігацією зерна не опікується — цим займаються приватні компанії.
Юрій Михайлов