Агророботи стають все більш функціональними, але ціна не є доступною для більшості фермерів

«Польові роботи рекламуються все частіше і в різних варіантах. Один готовий до практичного використання і може замінити важкий трактор із водієм, інший нагадує іграшку, яка потребує серйозного доопрацювання. Втім, незважаючи на переваги сучасної робототехніки, звичайні фермери майже ніколи не купують польових роботів», — розповідає Фріц Хейден.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ukragroconsult.

Причини, які перераховують аграрії у вигляді доводу відмови від купівлі агроботів, загалом очевидні: відсутність необхідності, не дуже функціональна, ще не перевірений, не дуже надійний тощо. Звичайно, ціна є головним каменем спотикання. Для багатьох роботів це ще астрономічно високі цифри. Наприклад, робот Farmertronics eTrac, який може косити та обприскувати сади, коштуватиме 95 000 євро. Ціна на робота-мотику для прополювання NAIO Dino сягає 125000 євро.

Більшість польових роботів зараз орієнтовані на відкриті посіви для механічної боротьби з бур’янами та обробітку ґрунту для конкретних ділянок. Мета — обмежити використання пестицидів. Це, безперечно, плюс для органічного сільського господарства. Тим більше що деякі моделі працюють на сонячній енергії. Так, автономний трактор для польової роботи HAK коштує 70 000 євро і вже повністю готовий до експлуатації. На сонячній енергії триколісний агробот може засіяти і підгорнути 20 гектарів цибулі чи буряків із наступним моніторингом. Через три роки після його релізу було продано вже понад 100 екземплярів.

Наступний крок — розумні польові роботи, не тільки витривалі та багатофункціональні, але вміють думати та приймати рішення за допомогою штучного інтелекту. Зараз над таким кмітливим механізмом працюють експерти проекту FlexiGroBots, який координує іспанська група Atos і де також беруть участь вчені Вагенінгенського Університету. Загалом у проєкті беруть участь шістнадцять партнерів із восьми різних країн.

«Наше бачення полягає в тому, щоб роботи і дрони в гнучких композиціях формували екосистему, що самонавчається. Образно кажучи, вони повинні розуміти фермера з напівслова і разом виконувати роботу», — наголошує доцент Жоао Валенте, керівник проєкту у Вагенінгенському Університеті.

За словами Валенте, у майбутньому у роботі буде набагато більше органів почуттів, функцій та завдань як для спостереження, так і для виконання.