Вперед, гвардіє вітчизняного сільськогосподарського машинобудування!
19 грудня 2003 р. на Південному машинобудівному заводі (Дніпропетровськ) пройшла перша конференція дилерів офіційного ексклюзивного дистрибутора тракторів ПМЗ — компанії “Вітчизняний трактор”. Дата проведення заходу показує, що основними її темами були підведення підсумків року, що минув, підготовка до реалізації планів на рік, що настає. У конференції взяли участь керівники КБ “Південне”, начальники (або їх заступники) відповідних департаментів сільськогосподарського машинобудування двох наших політичних міністерств — Мінпромполітики та Мінагрополітики.
Представник Мінагрополітики намалював оптимістичну картину: розробляємо, випускаємо, створюємо. Маємо вже безліч різних українсько-російських та українсько-білоруських СП, які випускають вітчизняну російську та вітчизняну білоруську техніку. Цілими Босфорами й Дарданеллами на наші ниви плинуть “Дони”, “Єнісеї”, трактори МТЗ, білоруські кормозбиральні комбайни. І всі — вітчизняного виробництва.
П’ятнадцять років держава не виділяла коштів на модернізацію державного ж виробництва сільськогосподарської техніки. Комбайн “Лан” десь-но загубився у дорозі — з ким не буває. Хотіли в Держбюджеті’2004 закласти 200 млн грн на розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування, а вийшло лише 10 млн. Так це хіба вперше?
У всіх гріхах машинно-тракторного забезпечення сільського господарства України представник Мінагрополітики звинуватив... Південний машинобудівний завод, на складах якого немає 240 тисяч тракторів, позаріз потрібних нині нашому селу. От знайшлися нарешті у Міністерства кошти за два тижні до кінця року для закупівлі техніки через Украгролізинг, а тракторів немає.
Подивимося на ситуацію з боку виробників техніки. Правду-матку різонув голова правління “Вітчизняного трактора” Сергій Ісаєв: “Можна категорично стверджувати, що галузь важкого сільськогосподарського машинобудування в Україні фактично вмерла. Сьогодні вмирає виробництво зернозбиральної техніки: зібрано 12 “Обріїв”, 25 “Славутичів”. Український ринок зернозбиральних комбайнів поділять “Россільмаш” (75%) і “Сибмашхолдинг” (25%). Залишилося лише тракторобудування — ХТЗ і ПМЗ, та й то “Агромашінвест” (дітище Мінпромполітики) теж “ухайдакав” ХТЗ — 270 млн грн кредиторської заборгованості, потенційна втрата 60 тисяч робочих місць”.
З 16,6 млн гривень, які видали на 30-відсоткову компенсацію, 6,5 млн гривень вже пішло в Мінськ. Хоча, згідно із законом, продукцією вітчизняного сільськогосподарського машинобудування, на яке поширюється 30-відсоткова компенсація, вважається така, вміст комплектуючих частин в якій становить понад 50 відсотків.
Ось так, коротко, про життя наше скорботне.
Але на всьому цьому тлі залишається місце для світлої надії. Рік тому компанія “Вітчизняний трактор” перейняла на себе функції офіційного ексклюзивного дистрибутора тракторів ПМЗ. Результати не забарилися: обсяги виробництва стабілізувалися і зросли на 25 відсотків. Компанія “Вітчизняний трактор” бачить своє завдання в тому, щоб повернути трактор ПМЗ на ринок України. У 2003 році завод випустив 2,5 тисячі тракторів, план на 2004 рік — 3 тис., на 2005 — 5 тисяч.
Планується поступове нарощування обсягів експорту тракторів, який становить половину загальної реалізації. При цьому мета поставок на експорт — не просто продати, а забезпечити якісний сервіс. Тому підхід до кожного експортного контракту окремий.
Розвиваючи мережу дилерів, компанія “Вітчизняний трактор” намагається надати споживачам весь необхідний спектр сервісних послуг. Оскільки якість продукції чотирьох українських заводів дизельних двигунів така, що ніхто у здоровому глузді не хоче з ними мати справу, до цього часу була проблема з гарантійним обслуговуванням техніки, на яку встановлено імпортні двигуни. Відтепер для тракторів ПМЗ цієї проблеми немає.
До цього часу гарантійні зобов’язання щодо тракторів ПМЗ ніс сам ПМЗ. Зрозуміло, якою була якість гарантійного обслуговування. Відтепер гарантійні зобов’язання щодо тракторів ПМЗ перед споживачами нестиме дилер — той, хто йому цей трактор продав. Це пришвидшить гарантійний сервіс і суттєво підвищить його якість.
Ну й, нарешті, про ще одну приємну новину. З другого півріччя 2004 року ПМЗ починає випуск тракторів з потужністю двигуна 100 к.с.
Залишилося сказати про ціни. Компанія “Вітчизняний трактор” запровадила схему під назвою “Рекомендована ціна”. Згідно з цією схемою, компанія “Вітчизняний трактор” встановлює, підтримує та контролює рекомендовану ціну, згідно з якою споживачі купують продукцію виробництва ПМЗ у дилерів за єдиною ціною на всій території України. Таким чином, вітчизняний покупець трактора ПМЗ вже тепер може планувати покупку трактора ПМЗ за такою ціною: ЮМЗ-6 АКМ 40 — 37248 грн, ЮМЗ-6 АКМ 40.2 — 38910 грн, ЮМЗ-8040.2 Т.З — 41436 грн, ЮМЗ-8040.2 — 44400 грн, ЮМЗ-10244 —64200 гривень.
У битві під Ватерлоо оточена з усіх боків гвардія Наполеона на заклик здатися відповіла: “Гвардія вмирає, але не здається!”. Хочеться побажати гвардії українського сільськогосподарського машинобудування, оточеній з усіх боків — тракторному заводу ПМЗ, — не тільки не загинути, а й перемогти!
Юрій Михайлов