Укpаїна — ВТО: бути чи не бути?
Укpаїна - ВТО: бути чи не бути?
Протягом останнiх п’яти рокiв Україна веде переговори щодо вступу до Всесвiтньої торгiвельної органiзацiї (ВТО). Нагадаємо, що ВТО є нащадком мiжнародної органiзацiї ГАТТ (Генеральна угода про торгiвлю та тарифи) пiсля Уругвайського раунду переговорiв ГАТТ стосовно лiбералiзацiї торгiвлi сiльськогосподарськими товарами (найскладнiше питання ГАТТ) 1994 року.
"Зелена революцiя" в пiслявоєннi роки призвела до прискореного виробництва продукцiї сiльського господарства в розвинених країнах свiту та багатьох країнах, що розвиваються. З певного часу в багатьох країнах свiту,та в свiтi в цiлому, спостерiгається зростання надлишкiв виробництва сiльськогосподарської продукцiї. Тому перед цими країнами постало питання збуту надлишкiв. Одночасно всi країни традицiйно захищали свої ринки сiльськогосподарської продукцiї як ключового елемента "продовольчої безпеки". На перетинi iнтересiв великих експортерiв та мiсцевих аграрних лобi виникла необхiднiсть узгодити позицiї рiзних груп - виробникiв, споживачiв, промисловостi, транспорту.
Рiзнi країни застосовували рiзнi механiзми захисту внутрiшнього ринку, проте основними були: квоти на iмпорт, високi iмпортнi тарифи, додатковi збори з iмпорту. Iмпортнi тарифи оподатковують усi товари, якi перетинають кордон, що призводить до зростання цiн всерединi країни, якi вводять такi тарифи. Високi тарифи впливають на пропозицiю товарiв, оскiльки у вiдповiдь на високi цiни товаровиробники починають нарощувати виробництво продукцiї. Одночасно високi цiни зменшують попит на продукцiю. Внаслiдок цього спотворюється ринок. Але тарифи мають вплив i на свiтовий ринок, оскiльки зростання виробництва та зменшення внутрiшнього споживання призводять до скорочення iмпорту. Якщо високi тарифи вводить країна, яка є великим iмпортером продукцiї, це може призвести до збiльшення пропозицiї на свiтовому ринку, внаслiдок чого цiни на ньому можуть зменшитися. Отже, застосування iмпортних мит викривляє не тiльки внутрiшнi, а й зовнiшнi ринки.
Це, так би мовити, теорiя. На практицi ми бачимо зiткнення iнтересiв великих експортерiв сiльгосппродукцiї, якi, захищаючи власнi внутрiшнi ринки, намагаються забезпечити збут надлишкiв власної продукцiї. Це - США, ЄС, Канада, Австралiя, Аргентина, Бразилiя тощо. У даний час практично завершує процедуру вступу до ВТО Китай. Хоча не можна говорити, що ВТО працює лише в їхнiх iнтересах. Країни - члени ВТО мають можливiсть вирiшувати суперечки стосовно доступу їхнiх товарiв до ринкiв iнших членiв ВТО. Полегшуючи доступ певних iмпортних товарiв на свiй ринок, вони одночасно полегшують доступ своїх виробникiв на зовнiшнi ринки.
У результатi Уругвайського раунду переговорiв країни - члени ВТО домовилися вжити заходiв щодо гармонiзацiї правил мiжнародної торгiвлi. Першою чергою це стосувалося скасування кiлькiсних iмпортних обмежень i замiни їх тарифними квотами, пропорцiйним зменшенням iмпортних тарифiв. Країни - члени ВТО, що розвиваються, у результатi Уругвайського раунду одержали певнi пiльги - перехiдний перiод для них був набагато бiльшим, нiж для розвинених країн. Крiм того, слаборозвиненим країнам дозволялося взагалi не зменшувати iмпортнi тарифи.
Угодами ВТО визначено, що країни-члени беруть на себе зобов’язання щодо гармонiзацiї доступу на внутрiшнi ринки (унiфiкацiї процедур митних заходiв при iмпортi), скорочення внутрiшньої пiдтримки виробникiв, поступової вiдмови вiд субсидування експорту.
Зрозумiло, що 1995 року, коли зовнiшньоторговельний оборот України перебував ще на вельми прийнятному рiвнi, нагально стояло питання про розширення ринкiв збуту вiтчизняної продукцiї. Як зазначалося в документах тодiшнього Мiнсiльгосппроду, "важливим iндикатором того, що Україна є перспективним та цiкавим торговельним партнером iз значним потенцiалом i що її бажають бачити серед членiв ВТО, є та допомога процесу нашого приєднання до ВТО, яка надається уряду України з боку ЄС, США, Канади".
5 лютого 2001 року Мiнiстерство аграрної полiтики разом з Українсько- європейським консультативним центром провели конференцiю на тему "Регулювання торгiвлi сiльськогосподарською продукцiєю на основi норм i принципiв системи ГАТТ/ВТО". На конференцiї розглядали три питання: вплив угод ВТО на сiльськогосподарську полiтику країн-членiв i країн, якi бажають вступити до ВТО; вплив сiльськогосподарської полiтики ЄС на Україну; сiльськогосподарська полiтика України в контекстi вступу до ВТО.
Першi два питання були висвiтленi захiдними експертами, якi надають допомогу Українi в рамках програм ТАСIС, i, зрештою, звелися до подання початкових знань щодо мiжнародної торгiвлi. Останнє питання висвiтлив начальник Департаменту мiжнародної iнтеграцiї, iнвестицiйної полiтики та розвитку аграрного бiзнесу Мiнагpополiтики Григорiй Омельяненко (який ще донедавна очолював ДАК "Хлiб України").
Григорiй Омельяненко досить довго пiдкреслював успiхи вiтчизняного сiльського господарства у минулому роцi, з якого зробив логiчний висновок: треба приєднуватися до ВТО. Як на мене, цей висновок є далеко не однозначним.
Давайте помiркуємо, а чи справдi на нинiшньому етапi розвитку України її вступ до ВТО є благом? Так, Україна отримує вiльний доступ на зовнiшнi ринки, проте вiдкриває i свiй ринок для вiльного доступу до нього iмпорту. За якими товарними позицiями вiдкривається вiльний доступ українських сiльськогосподарських товарiв на ринки США, Австралiї, Аргентини, Японiї, ЄС? Пшениця? Кукурудза? Соя? Рiпак? Картопля? Овочi? Виноград? Фрукти? Свинина? Яловичина? Вовна? Молочна продукцiя? Цукор? Спирт? Кондвироби? Пиво? Так за якими?
На сьогоднi, окрiм насiння соняшнику, фуражного зерна та сухого знежиреного молока та казеїну, якi й так експортуються, що аж свистить, по жоднiй iншiй товарнiй позицiї Українi нiчого не свiтить. Що, заллємо Францiю вином? Завалимо Iталiю з Iспанiєю овочами та фруктами? Повеземо кукурудзу до США? Продамо вовну в Австралiю? Знищимо конкурентiв молочної продукцiї в Голландiї та Новiй Зеландiї?
Але це - тiльки початок. Друге питання: наскiльки якiсть українських продовольчих товарiв вiдповiдає стандартам Пiвнiчної Америки, ЄС, Австралiї? Ви бачили хоч де-небудь у так званому "дальньому зарубiжжi" українськi ковбаси, цукерки, печиво, сири, вино, цукор, пиво тощо? Якi українськi харчi вiдповiдають санiтарним вимогам розвинених країн?
Нехай навiть все о’кей. Але виникає питання третє. Якщо успiхи українського сiльського господарства базуються на успiхах людей з лопатами на власних городах, як формувати експортнi потоки на базi дрiбнотоварного виробництва? Як забезпечити стале надходження однорiдної високоякiсної сировини на пiдприємства переробної промисловостi в необхiдних кiлькостях? Як забезпечити контроль за вмiстом шкiдливих речовин у дрiбних партiях сировини, для вирощення якої використовувалися невiдомi отрути в невiдомих кiлькостях?
Наступне питання. Що буде iз внутрiшнiм ринком пiсля полегшення доступу до нього iмпорту. Вже тепер "пiтний вал" бiлого цукру з Росiї та Бiлорусi затоплює внутрiшнiй ринок. Що буде пiсля того, як на нього хлине цукор з Польщi, Угорщини та ЄС? Цiни на зерно та борошно нині на 50% перевищують свiтовi. Що буде iз зерновим господарством України пiсля того, як його накриє хвиля зерна iз Австралiї, Китаю, Канади, США, ЄС?
Цiни на вина в США, Австралiї, Пiвденнiй Африцi, які за якiстю не поступаються французьким, iспанським, iталiйським, є нижчими за цiни на вина українські (та й якiсть того ж калiфорнiйського вина вища). Скiльки виноградникiв залишиться в Українi пiсля вступу до ВТО?
Я поставив Григорiю Омельяненку питання: чи не зникне сiльське господарство взагалi пiсля приєднання України до ГАТТ-ВТО? Вiдповiдь Григорiя Омельяненка послала мене в нокдаун: "І таке може бути".
Юрiй Михайлов