Ранньовесняні шкідники саду: як захиститися?

Садові насадження займають великі площі в усіх природних зонах України, однак їхній породний і сортовий види значно різняться.

На Поліссі вирощуються переважно літні та осінні сорти яблуні та груші, вишня і в невеликих масштабах — слива. У Лісостепу поряд з літніми та осінніми сортами поширені й зимові сорти яблуні, товарна продукція пізніх сортів груші невелика, значне місце займають насадження сливи й вишні, в західній частині (Придністров’я) є промислові насадження черешні. У степовій зоні, особливо в південній її частині, поряд з різними сортами яблуні й груші, вирощується айва, широко поширені й кісточкові породи, в тому числі абрикос, місцями персик.

Є сади, є і шкідники

За тривалого росту плодових дерев на одному місці в садових насадженнях створюються стабільні екологічні умови, що формують відносно постійну шкідливу та корисну фауну. Чисельність популяцій окремих видів садового агроценозу коливається під впливом метеорологічних, біотичних і антропічних факторів. Шкідники плодових культур різноманітні за видовим складом, чисельністю популяцій окремих видів, способом життя та характером пошкоджень.

Всього плодовим культурам в Україні суттєвої шкоди завдають близько 180 видів шкідників: кліщі — 6 %, комахи — 91 % і хребетні (гризуни, птахи) — 3 %.

Особливо шкідливу групу представляють комахи, які пошкоджують плодові культури рано навесні. Адже в цей період формується майбутній урожай, а погодні умови не завжди дають змогу вчасно провести заходи захисту.

Сисні шкідники дуже небезпечні на початку вегетації дерев

Розанова цикадка (Edwardsiana rosae L.). Поширена повсюдно. Пошкоджує яблуню, грушу, айву, сливу, вишню, черешню, терен, черемху, троянди, малину, суниці та ін. Зимують яйця в корі молодих пагонів шипшини й троянди, найчастіше біля основи бруньок і розвилок гілок. Незначна частина шкідників може зимувати на яблуні, груші та інших розоцвітих. Личинки відроджуються в період розпускання бруньок (наприкінці квітня – на початку травня). Імаго та відроджені личинки проколюють епідерміс з нижнього боку листка і висмоктують сік. З верхнього боку пошкодженого листка з’являються бліді розпливчасті плями, які надають поверхні мармурового вигляду. Листя підсихає і скручується. Сильно пошкоджені дерева дають слабкий приріст, у них знижується врожай, плоди дрібнішають, різко падає морозостійкість. Кора в місці відкладання яєць здувається і темніє.

Заходи захисту

За одного-двох осередків заселених цикадками, потрібно провести обприскування інсектицидами дозволеними для використання в Україні (Наприклад, Актеллік 500 ЕС, КЕ (піриміфос-метил, 500 г/л) — 0,6–0,8 л/га; Бі-58 новий, к. е. (диметоат, 400 г/л) — 0,6–1,2 л/га; Конфідор 200 SL, РК (імідаклоприд, 200 г/л), 02–03 л/га та ін.). Не висаджувати сади та ягідники біля насаджень шипшини. Осінній обробіток ґрунту в міжряддях та пристовбурових колах створює несприятливі умови для зимівлі цикадок.

Яблунева листоблішка (Psylla mali Schm.). Найчисленніша на Поліссі та у північно-західних районах України. Пошкоджує яблуню. Зимують запліднені яйця на пагонах. Навесні відроджені личинки живляться відкрито, пізніше, в міру розпускання бруньок, проникають усередину і висмоктують сік з молодих, ще не розгорнутих листків, внаслідок пошкоджень закупорюються продихи листя, бруньки, квітки та зав’язі обсипаються. У разі значних пошкоджень слабко формуються плодові бруньки під урожай наступного року. На ослаблених деревах взимку підмерзають пагони. Оптимальні умови для розвитку та масового розмноження яблуневої листоблішки — помірна температура і підвищена відносна вологість повітря навесні.

Заходи захисту

Навесні, до розпускання бруньок, за температури повітря не нижче 4 °С варто провести обприскування — промивання дерев овіцидами. Проти личинок потрібна обробка яблуні дозволеними інсектицидами (Бі-58 новий, к. е. (диметоат, 400 г/л), 0,8–2,0 л/га; Вертимек 018 ЕС, КЕ (абамектин, 18 г/л), 1,0–1,5 л/га; Мовенто 100 SC, КС (спіротетрамат, 100 г/л), 1,75–2,0 л/га; Сіванто Прайм 200 SL, РК (флупірадіфурон, 200 г/л), 0,75–1,0 л/га та ін.).

Зелена яблунева попелиця (Aphis pomi Deg.). Трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, рідше грушу, айву, глід, горобину, кизильник. Зимують запліднені яйця на молодих пагонах біля основи бруньок. У період набухання і розпускання бруньок відроджуються личинки й розпочинають живлення. Личинки та імаго висмоктують сік із бруньок, що набрякають і розпускаються, заселяють нижній бік листків, зелені пагони, іноді зав’язі. Пошкоджене листя скручується і відмирає. Пагони затримуються в рості й викривлюються. На сильно пошкоджених деревах плоди дрібнішають, на них часто розтріскується шкірочка. Попелиця особливо шкодочинна в плодових розсадниках і молодих садах.

Бура грушево-зонтична попелиця (Anuraphis subterranea Walk.). Трапляється повсюдно. Пошкоджує грушу. Зимують запліднені яйця в тріщинах кори. Личинки відроджуються на початку розпускання бруньок. Пошкоджене внаслідок живлення попелиць листя складається уздовж центральної жилки нижньою поверхнею всередину, утворюючи подобу гала, в якому живуть і живляться личинки. Листя набуває жовтого або червонуватого забарвлення.

Вишнева попелиця (Myzus cerasi F.). Трапляється повсюдно. Пошкоджує вишню і черешню. Зимують запліднені яйця біля основи бруньок. Відродження личинок відбувається у квітні під час набухання плодових бруньок ранніх сортів черешні. Попелиця заселяє листя з нижнього боку. Пошкоджене листя зморщується по спіралі або у поперечному напрямі, чорніє і засихає, набуваючи вигляду обпаленого. Часто попелиця переходить на плоди, забруднюючи їх екскрементами і линяльними шкірками, різко знижуючи товарну якість урожаю. В розсадниках і молодих садах спричинює викривлення пагонів, що призводить до їхнього підмерзання.

Заходи захисту

Вирізання прикореневої порості й жирових пагонів, які особливо інтенсивно заселяються попелицями. Рано навесні, до розпускання бруньок, за температури не нижче 4 °С потрібно провести обприскування — промивання дерев овіцидами. Якщо щільність заселення попелицею перевищує 5 колоній на 100 листків, необхідна обробка інсектицидами (Актара 240 SC, к. с. (тіаметоксам, 240 г/л), 0,14–0,15 л/га; Актеллік 500 ЕС, КЕ (піриміфос-метил, 500 г/л), 1,2 л/га; Бі-58 новий, к. е. (диметоат, 400 г/л), 1,2–2,0 л/га; Вертимек 018 ЕС, КЕ (абамектин, 18 г/л), 0,8–1,0 (груша), 1,5 (яблуня) л/га; Воліам Флексі 300 SC, КС (тіаметоксам, 200 г/л + хлорантраніліпрол, 100 г/л), 0,3–0,5 л/га та ін.).

Яблунева комоподібна щитівка (Lepidosaphes ulmi L.). Трапляється повсюдно. Пошкоджує всі плодові, ягідні, різні листяні, іноді трав’яні рослини. Віддає перевагу яблуні й тополі. Відродження і вихід личинок розпочинається наприкінці квітня – на початку травня за температури понад 8 °С і триває 8–14 діб. Личинки розповзаються по дереву і через 2–3 доби присмоктуються до кори стовбурів і гілок, рідше — до листя та зав’язі. У разі масового розмноження щитками бувають вкриті значні ділянки кори. Висмоктування соків призводить до ослаблення дерев, передчасного обпадання листя, засихання гілок, зниження урожаю плодів та погіршення його якості.

Заходи захисту

Проводять обприскування дерев в осередках шкідника інсектицидами через 2–4 доби після закінчення цвітіння яблуні. Точніше строк обробки встановлюють визначенням початку виходу личинок з-під щитків (Сіванто Прайм 200 SL, РК (флупірадіфурон, 200 г/л), 0,75–1,0 л/га; Графіс, ВГ (імідаклоприд,700 г/кг), 0,07 кг/га; Дантоп 50, ВГ (клотіанідин, 500 г/кг), 0,04–0,07 кг/га; Дестрой, КС (імідаклоприд, 250 г/л + лямбда-цигалотрин, 80 г/л), 0,1 л/га та ін.)

Каліфорнійська щитівка (Quadraspidiotus perniciosus Comst.). Трапляється повсюдно. Крім плодових і ягідних культур пошкоджує понад 200 видів лісових і декоративних рослин. Навесні, з початком руху соку, личинки пробуджуються і починають живитися. Каліфорнійська щитівка висмоктує сік із стовбурів, гілок, листків і плодів. На пошкоджених ділянках розтріскується кора, викривлюються пагони, деформується і обпадає листя, на плодах утворюються червоні плями. У разі значних пошкоджень дерева слабшають і поступово засихають. Шкідник має великий діапазон пластичності, витримуючи температуру від -35 до 43 °С і вологість повітря від 30 до 90 %.

Заходи захисту

В осередках зараження (0,5 личинки на 1 м гілки до розпускання бруньок і 2–3 % заселення плодів) рано навесні по сплячих бруньках за середньодобової температури повітря не нижче 4 °С проводять обприскування — промивання дерев овіцидами, а у період відродження личинок-бродяжок — обробка інсектицидами (Дестрой, КС (імідаклоприд, 250 г/л + лямбда-цигалотрин, 80 г/л), 0,1 л/га; Ін Сет, ВГ (імідаклоприд, 700 г/кг), 0,07 кг/га; Інспектор, ВГ, (Імідаклоприд, 700 г/кг), 0,05–0,07 кг/га; Апплауд 25, КС (бупрофезин, 250 г/л), 2,0 –2,4 л/га та ін.)

Акацієва несправжньощитівка (Parthenolecanium corni Bouche). Трапляється повсюдно. Найчастіше заселяє яблуню, сливу, білу акацію, ліщину. Зимують личинки другого віку в основному на нижньому боці гілок, у розвилках, стовбурах. Рано навесні, до розпускання бруньок, за температури повітря 6…7 °С починається активний перехід личинок у верхню частину крони. За допомогою довгого хоботка вони присмоктуються до кори гілок з нижнього боку і, висмоктуючи сік. В результаті живлення личинок і самок зменшуються розмір і кількість листя, воно жовтіє і обпадає, гілки й пагони всихають. Знижується кількість і якість урожаю. У разі значних пошкоджень дерева можуть передчасно засихати. Крім того, самки виділяють велику кількість медвяної роси, на якій розвиваються сапрофітні гриби, що забруднюють дерева. Зернятковим і кісточковим плодовим породам завдає шкоди також близький за особливостями розвитку вид яблунева несправжньощитівка (Eulecanium mali Schr.).

Сливова несправжньощитівка (Sphaerolecanium prunastri Fonsc.). Трапляється повсюдно. Пошкоджує сливу, аличу, абрикос, персик, вишню, черешню, терен, зрідка яблуню. Навесні за температури 6…7 °С личинки починають пересуватися у пошуках місць присмоктування. Личинки присмоктуються до кори гілок у місці відродження. Висмоктування соків і вплив ферментів слини затримують ріст рослин, спричинюють обпадання листя й генеративних органів, усихання гілок і пагонів.

Не менш шкідливими навесні є види садових довгоносиків і трубкокрутів

Букарка (Coenorrhinus pauxillus Germ.). Трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, грушу, рідше айву, вишню, терен, глід, горобину. Зимують статевонезрілі жуки у верхньому шарі ґрунту. Виходять на поверхню в період набрякання бруньок і розпочинають додаткове живлення спочатку бруньками, потім бутонами й листям. Пошкоджене місце (3–6 мм²) буріє, черешок перегинається і пластинка листка звисає під кутом до черешка. Шкоди завдають жуки і личинки. З пошкоджених бруньок розвивається потворне листя. Якщо на одній бруньці живилось кілька жуків, вона буріє і засихає. В бутонах жуки вигризають маточки, тичинки й квітконіжку. Личинки завдають шкоди листю. Іноді личинки переходять на листкову пластинку і живляться паренхімою, утворюючи своєрідні «міни». У разі значних пошкоджень знижується урожай і зимостійкість дерев.

Заходи захисту

Збирання і спалювання опалого листя до виходу з нього личинок. Осінній обробіток ґрунту, який порушує нормальні умови перезимівлі шкідника. Обробка інсектицидами (АНТИКОЛОРАД МАКС, КС (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л), 0,20–0,25 л/га; Воліам Флексі 300 SC, КС (тіаметоксам, 200 г/л + хлорантраніліпрол, 100 г/л), 0,3–0,5 л/га; Каліпсо 480 SC, КС (тіаклоприд, 480 г/л), 0,2–0,3 л/га; Енжіо 247 SC, КС (лямбда-цигалотрин, 106 г/л + тіаметоксам, 141 г/л), 1,8 мл/ 5 л води).

Сірий бруньковий довгоносик (Sciaphobus squalidus Gyll.). Пошкоджує всі плодові, ягідні культури, виноград і лісові породи. Зимують статевонезрілі жуки і личинки в ґрунті. Жуки виходять за середньодобової температури 10 °С на початку набрякання і розпускання бруньок. Піднімаються в крону дерев і живляться впродовж 20–30 діб тільки вдень. Основної шкоди завдають жуки, живлячись бруньками, бутонами і листям. Бруньки з’їдають повністю або вигризають у них широкі отвори, в бутонах вигризають маточки й тичинки, листя об’їдають з країв.

Яблуневий квіткоїд (Anthonomus pomorum L.). Трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню. Зимують статевонезрілі жуки в щілинах і тріщинах кори, у ґрунті біля кореневої шийки на глибині 2–3 см, під опалим листям. Вихід жуків із місць зимівлі починається за середньодобової температури 6 °С. За 8…10 °С відбувається масове заселення дерев і активне живлення жуків. Під час відкладання яєць самка віддає перевагу бутонам периферійної частини крони дерева, що підвищує шкодочинність, оскільки ця частина крони дає якісніші плоди. Самка вигризає в бутоні отвір і відкладає яйце, розміщуючи його між тичинками. Отвір закриває пробочкою з екскрементів. Личинки заляльковуються там само, всередині пошкодженого бутона. Шкоди завдають жуки і личинки. Особливо небезпечні пошкодження бруньок рано навесні, коли жуки вигризають у них глибокі ямки, які нагадують уколи. З таких ранок виступають крапельки соку («плач бруньок»). Личинки живляться тичинками і маточками, вигризають квітколоже, склеюють із середини пелюстки. Бутон не розпускається, буріє й засихає. Особливо шкодочинний яблуневий квіткоїд у роки з холодною весною.

Заходи захисту

Осінній обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних колах. Обприскування дерев інсектицидами до початку утворення бутонів (Актара 25 WG, ВГ (тіаметоксам, 250 г/кг), 1,4 г/ 10 л води; АМПЛІГО 150 ZC, ФК (хлорантраніліпрол, 100 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л), 4 мл / 10 л води; Актара 240 SC, к. с. (тіаметоксам, 240 г/л), 0,14–0,15 л/га; Воліам Флексі 300 SC, КС (тіаметоксам, 200 г/л + хлорантраніліпрол, 100 г/л), 0,3–0,5 л/га та ін.).

Із лускокрилих рано навесні небезпечними є червиця в’їдлива, котра живиться всередині пагонів і гілок, та зимовий п’ядун, гусениці якого з’являються дуже рано.

Заходи захисту

Рання осіння оранка ґрунту до виходу метеликів. Культивація в міжряддях і розпушування ґрунту в пристовбурних кругах після завершення розвитку гусениць. Рано навесні, до розпускання бруньок, за температури повітря не нижче 4 °С варто провести обприскування овіцидами. Під час масового відродження гусениць — обробка дерев інсектицидами або біопрепаратами (Брунька, РР (алюмінію фосфіт, 240 г/л + фосфориста кислота, 530 г/л + імідаклоприд, 125 г/л + лямбда-цигалотрин, 10 г/л), 2,0 л/га; Актеллік 500 ЕС, КЕ (піриміфос-метил, 500 г/л), 0,6 л/га (суниці, малина); Вертимек 018 ЕС, КЕ (абамектин, 18 г/л), 0,5–1,0 л/га (полуниця)).

Захист плодових насаджень у ранньовесняний період

Наприкінці лютого – на початку березня під час відлиг слід провести зачистку відмерлої кори та побілку (або її підновлення) стовбурів і скелетних гілок.

До розпускання бруньок за середньодобової температури понад 4…5 °С варто обприскувати дерева овіцидами проти зимуючих яєць попелиць, яблуневої медяниці, кліщів, зимового п’ядуна, листовійок, личинок щитівок, несправжніх щитівок та інших шкідників. З огляду на заборону застосування таких препаратів як ДНОК та Нітрафен, заміною їм може бути Препарат 30В, 8–20 л/га, за норми витрати робочої рідини 400–1000 л/га.)

У фенофазу відокремлення бутонів – рожевого бутона слід проводити обприскування дерев інсектицидами дозволеними та рекомендованими Переліком пестицидів та агрохімікатів. Знищувати гусениць червиці в’їдливої у стовбурах і гілках можна шляхом впорскуванням інсектициду в ходи шкідника. Необхідно також прорідження крон, вирізування «вовчків», зрізання й спалювання сухих і пошкоджених гілок та інші агротехнічні заходи.

С. Станкевич, канд. с.-г. наук, доцент, Харківський НАУ ім. В. В. Докучаєва