Особливості співпраці ДКПЗУ та аграріїв

- Які умови приймання зерна від фермерських та дрібних господарств у цьому році? Наскільки вигідні ціни ДПЗКУ?

- Ми закуповуємо зерно по спотових договорах на умовах EXW-лінійні зернові склади та СРТ-портові елеватори. Оплата  по спотових договорах здійснюється після переоформлення зерна на ДПЗКУ. Крім того, корпорація закуповує зерно за  форвардними договорами на умовах часткової попередньої оплати. Кінцевий розрахунок проводиться після поставки зерна за цінами, які діють на момент поставки. Ціни закупівлі публікуються на корпоративному сайті і можна наочно переконатися, що у порівнянні з цінами інших трейдерів вони є досить привабливими для сільгоспвиробників.

- Які культури затребувані найбільше?

- Наразі закуповуємо пшеницю, ячмінь та ріпак, у подальшому розпочнуться закупівлі кукурудзи та сої. Якщо говорити про структуру закупівлі у розрізі зернових культур, то приблизно 40% у загальному обсязі становить кукурудза, 40% - пшениця, 15% - ячмінь, 4% - соя й 1 % припадає на ріпак. 

- Як багато серед клієнтів ДПЗКУ дрібних фермерів?

- У минулому сезоні ми значно змінили підходи у системі закупівель: пріоритет було надано прямій співпраці з сільгоспвиробниками. Відтак, їхня частка у структурі закупівель збільшилась до майже 80%. Постійних клієнтів ДПЗКУ нині складається з 1100 фермерських господарств. Для розширення такої співпраці ми також запропонували сільгоспвиробникам пільгові умови зберігання та авансування в рамках форвардної програми. Коефіцієнт за користування авансовими коштами було зменшено з 1,06 до 0,89 грн за тонно-день. Це приблизно відповідає зменшенню відсоткової ставки з 15% до 12,5% річних, при цьому всі розрахунки не містять жодних прихованих комісій чи платежів. Якщо врахувати, що період користування коштами складає від 3 до 6 місяців, цей відсоток є значно меншим. Також було зменшено обсяги мінімальної договірної партії зерна з 500 до 100 т. Середній договірний обсяг поставок у рамках форвардної програми становив десь 750 т. Впевнені, що умови співпраці з державною корпорацією сьогодні є найвигіднішими на ринку, і ДПЗКУ залишається для вітчизняних сільгоспвиробників надійним державним партнером.

- Чи перевіряється походження зерна при закупівлях? Які санкції застосовуються до недобросовісних постачальників?

- Безумовно, при закупівлі зерна перевіряється походження кожної партії товару. Сільгоспвиробники надають довідки статичної звітності про посівні площі та врожай, а також документи, що підтверджують право на обробку землі. Посередники надають документи, що підтверджують придбання продукції безпосередньо у виробника. У разі виявлення розбіжностей у наданій інформації та зауважень із боку нашого підрозділу з безпеки, виявлення фактів шахрайства, роботу з такими постачальниками припиняємо.

- Які вимоги до якості зерна? Які мінімальні обсяги поставок?

- Зерно, яке закуповує компанія підлягає подальшому експорту, тому його якість повинна відповідати вимогам зовнішнього ринку, тобто відповідати ДСТУ, але з показниками дещо вище мінімально допустимих. Щодо обсягу мінімальної партії, то при поставках на базисі СРТ-порт мінімальною партією є один автомобіль, при закупівлях на лінійних елеваторах вимог до обсягу мінімальної партії немає, головне, щоб до  моменту відвантаження на відповідному елеваторі була накопичена вагонна партія.

- Чи надаються послуги із зберігання зерна на елеваторах? Наскільки це популярно серед дрібних фермерів?

- Елеватори ДПЗКУ надають послуги з приймання, доробки та зберігання зерна. Зазвичай,  цими послугами користуються фермери, які знаходяться найближче до елеваторів корпорації, проте є й такі, що привозять зерно, долаючи відстань у 90-100 км. Свідченням збільшення довіри агровиробників до елеваторів ДПЗКУ є рекордні обсяги заготівлі – у минулому сезоні наші філії заготовили майже 2,7 млн т зерна.

- Скільки борошна планує виробити ДПЗКУ цього року? Скільки плануєте експортувати?

- У 2017/18 МР планові обсяги виробництва борошна складають 130 тис. т. Кількість кожного сорту залежить від ринкової кон’юнктури та попиту.

У сезоні-2016 ми вийшли на перше місце серед вітчизняних компанії за поставками борошномельної продукції на зовнішні ринки. Загалом було експортовано майже 60,5 тис. т борошна. Цього року плануємо експортувати близько 65 тис. т.

Протягом останніх років основними споживачами українського борошна залишаються країни Африки (Ангола, Сомалі, Лівія, Судан, Того, Бенін), ОАЕ, Молдова, Ізраїль. Ці покупці цінують і купують українське борошно на постійній основі, тож ми очікуємо продовження поставок. На жаль, політична ситуація у Північній Кореї, яка також була одним з найбільших споживачів українського борошна, ймовірно призведе до значного зменшення експортних поставок до цієї країни у сезоні-2017/18.

- Що потрібно, щоб підвищити конкурентоспроможність українського борошна?

- Україна не виробляє зерна твердих сортів, борошно з яких має широке застосування у більшості країн світу. Проте постійні споживачі відмічають високу якість нашого борошна. Більшість млинів мають доволі сучасне обладнання, працюють над скороченням витрат, щоб залишатись конкурентоспроможними на зовнішніх ринках.

Незважаючи на те, що майже всі переробні підприємства ДПЗКУ збудовано ще за радянських часів, наразі всі вони знаходяться у задовільному стані, причому більшість із них працює на обладнанні за технологією Buhler. Найбільш сучасний і потужний млин ДПЗКУ - це Кролевецький КХП із обсягом виробництва 500 т зерна на добу. Щоб успішно конкурувати із більш сучасними млинами інших виробників, ми постійно провадимо технічну модернізацію підприємств, впроваджуємо проекти з енергоефективності.

В Україні загалом налічується понад 900 більш потужних борошномельних підприємств, є й невеликі млини. Але у сумі всі борошномельні підприємства ДПЗКУ займають одне з перших місць за обсягами виробництва борошна в Україні. Загальна потужність наших млинів складає майже 650 тис т  борошна на рік.

- Також ДПЗКУ виробляє вівсяні пластівці…

- Так, до складу корпорації входить Новоукраїнський КХП, продукцію якого – вівсяні пластівці «Геркулес» – знають чимало поколінь українців. Сьогодні там виробляють різні види пластівців: вівсяні, житні, пшеничні, ячмінні та їхні суміші, а також мюслі із різноманітними наповнювачами. Крім того, ми виробляємо продукти з гречки – крупу та пластівці із застосуванням технології подвійної пропарки зерна перед плющенням, що зберігає його поживну цінність.

Наразі працюємо над створенням і запуском власної торгової марки для всього асортименту продукції ДПЗКУ: борошна, пластівців, мюслі та круп. Сподіваємось, що вже у цьому році нашу продукцію можна буде побачити у роздрібних мережах по всій Україні.

- Чи є плани по розширенню переробки?

- На поточний маркетинговий рік ми плануємо збільшити виробництво приблизно на 10%. Можливо, для когось ця цифра не є вражаючою, але у межах існуючої конкуренції між виробниками борошна в Україні для нас це є досить великим викликом. Беручи до уваги особливості врожаю зерна 2017 року, зокрема зменшення кількості продовольчої пшениці та постійно зростаючий експорт зерна, ми сподіваємося, що наші плани не надто амбіційні і здійсняться.

Крім того, ми ведемо постійну роботу із нашими стратегічними партнерами у Китаї щодо реалізації пластівців на цьому ринку, також контактуємо зі споживачами пластівців у країнах Східної Європи та Балтії. У разі досягнення запланованих домовленостей, обсяг виробництва пластівців буде також збільшено.

- Скільки елеваторів у складі ДПЗКУ і у якому вони стані?

- У 2016 році загальна потужність зерносховищ, що входять до ТОП-10 найбільших елеваторних компаній України, становила майже 16 млн т на рік. За статистичними даними, загалом в Україні налічується близько 730 елеваторів, але приблизно 80% потужностей потребують модернізації, адже були побудовані ще у минулому сторіччі. В цілому, з урахуванням прогнозного зростання експорту зернових, дефіцит елеваторних потужностей в Україні наразі оцінюється в 15 млн тонн.

ДПЗКУ є лідером за ємністю власних зерносховищ в Україні, яка складає 3,75 млн т на рік. Загалом у складі корпорації 55 елеваторів, які розташовані у 20 областях України, у тому числі 2 портових – у Одесі та Миколаєві. Більшість наших підприємств також були збудовані за радянських часів, тож аби витримувати конкуренцію, ми приділяємо значну увагу модернізації та технічному переоснащенню.

- Можете озвучити прогнозовану суму інвестицій на модернізацію?

- Загалом, у цьому році плануємо інвестувати у технічне переоснащення наших філій понад 151 млн грн. Наразі, вже реалізовано декілька проектів на суму 71 млн грн: впроваджено систему управління технологічними процесами на Одеському зерновому терміналі, встановлено нові автоваги, пробовідбірники, авторозвантажувачі на лінійних елеваторах, реалізовано проекти з енергоефективності, зокрема на Миколаївському портовому елеваторі. Крім того, плануємо закупити нове зерносушарне та зерноочисне обладнання, оновити виробничо-технічні лабораторії, а також продовжимо модернізацію пунктів приймання зерна.

- Чи є плани по приватизації ДПЗКУ?

- Приватизація ДПЗКУ дійсно запланована урядом. Але ця процедура потребує розробки, чіткого та прозорого механізму реалізації. Тож, допоки це питання залишається відкритим. Наше головне завдання – забезпечити подальший стабільний розвиток і прибуткову діяльність корпорації, аби створити найкращі умови для її приватизації у майбутньому.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@unives-media.com