Обов’язкове осіннє дослідження

Якщо ви вже неодноразово обдумували шляхи підвищення врожайності та економічних показників господарства, чудовим кроком в цьому напрямку стане агрохімічне дослідження ґрунтів. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-реліз UKRAVIT SCIENCE PARK.

«Ґрунт — основний виробничий ресурс аграрія, тому його стан необхідно постійно тримати на контролі, — наголошує науковий співробітник «Інституту здоров’я рослин» Сергій Сальніков. — Дослідження ґрунту дозволяє вирішити ряд завдань, які стоять перед агровиробником, як-то: визначити забезпеченість поля елементами живлення, розробити/адаптувати систему живлення конкретної культури з огляду на особливості географічного розташування господарства, скоригувати сівозміну, раціоналізувати витрати на живлення посівів та, як наслідок, досягнути запланованої врожайності і отримати гідні прибутки. Тому коли ярі культури зібрані, необхідно обов’язково провести дослідження ґрунту на комплекс показників». 

За словами фахівця, ґрунти мають базові показники, що можуть змінюватися протягом 2-3 років, залежно від інтенсивності технології вирощування. Це, в першу чергу, вміст калію та фосфору, мікроелементів тощо. Їх достатньо досліджувати принаймні раз на 2 роки. Натомість вміст азоту та сірки у ґрунті нестабільний і змінюється упродовж вегетації. А оскільки ці елементи відіграють важливу роль у розвитку культурних рослин, їх вміст варто контролювати частіше. Крім того, варто зважати й на кислотність ґрунту: вона залежить від багатьох чинників та прямо пропорційно впливає на врожайність культур.

«На засвоєння культурами поживних речовин із ґрунту та добрив значний вплив має реакція ґрунту — кисла чи лужна, — відзначає Сергій. — Крім того, від неї значною мірою залежить мінералізація органічної речовини, доступність елементів живлення з внесених добрив та врожайність в загальному».

Провівши дослідження не одної тисячі зразків ґрунту з усієї України, фахівці «Інституту здоров’я рослин» відзначають сумну статистику:

• понад 80% ґрунтів мають підвищену кислотність, і якщо раніше ця була проблема актуальною лише для північних регіонів, то на сьогодні це стосується майже всієї України;
• дедалі більше ґрунтів південної частини України відзначаються підвищеним вмістом лужних металів (натрію, хлоридів, сульфатів та гідрокарбонатів), і через непрофесійні підходи до іригації площі таких земель збільшуються;
• зменшення внесення органічних добрив, перехід до поверхневого обробітку ґрунту та інші чинники сприяють збільшенню у ґрунтах залишкових кількостей пестицидів, що вносилися в попередні роки. 

Відповідно, у випадку, якщо аграрій вводить в експлуатацію нові поля, доцільно додатково дослідити ґрунти на залишкову кількість пестицидів, оскільки немає жодної гарантії, які препарати застосовував попередній власник, і як це може вплинути на майбутні посіви. Те саме стосується й ділянок, рослини на яких без очевидних причин пригнічуються чи гинуть упродовж вегетації: причина може критися в післядії певних пестицидів. 

Крім того, наголошує Сергій, для якісного проведення дослідження ґрунту важливо правильно відібрати зразки: невеликі господарства цілком можуть впоратися з цим самотужки, в той час як у випадку значних площ варто довірити справу професіоналам і замовити автоматизований відбір. Крім того, в комплексі із ґрунтами він рекомендує дослідити придбані добрива, щоб культури гарантовано отримали потрібне їм для реалізації потенціалу врожайності живлення.