Недоступна розкіш?...

Американські вантажівки в нашій країні зустрічаються не часто. І в основному це старі машини. Так історично склалося. Сучасна вантажна техніка із США вітчизняним водіям практично невідома. Спробуємо виправити це непорозуміння.

Перше, що потрібно знати – в Америці не люблять вантажівки з кабіною над двигуном. Тому капотники абсолютно домінують на ринку, тоді як популярні в Європі безкапотники займають тонку нішу спецтехніки та середніх розвізних вантажівок із «денними» кабінами. Сідельні тягачі з кабіною над двигуном вже давно зняті з виробництва через їхню непопулярність.

Чому? Причин багато. Перша й найголовніша – у США немає строгих обмежень щодо довжини автопоїзда. Тому для капотної техніки немає жодних перешкод. По-друге, американські водії люблять комфорт і дуже високо цінують себе (особливо тепер, за часів Covid-19). А забиратися у високу кабіну над двигуном незручно. До того ж є підвищена, порівняно з класикою, можливість зірватися і впасти. І при цьому щось собі зламати.

Комфорт на цьому не закінчується. Капот зазвичай виконаний зі склопластику і легко відкидається разом із крилами. А це дає розкішний доступ до двигуна. Плюс кабіна за капотного компонування прикручена до рами. Що дає можливість зробити спальний відсік практично будь-якого розміру. Перетворюючи вантажівку на будинок на колесах.

Третя причина полягає в тому, що американські водії просто не хочуть працювати на потворній (на їхню думку) безкапотній техніці. По-четверте, довгий капот збільшує шанси на виживання в аварії, про що всі чудово знають. Ну й по-п’яте, капотний тягач простіше зробити аеродинамічно вивіреним і тим самим помітно знизити витрати пального. Наприклад, обтічний Peterbilt 579 2021 за заявою розробників витрачає на 7 % менше палива, ніж попередня модель. А покращена аеродинаміка «спальника» сама по собі дає змогу знизити витрати на 2 %!

Йдемо далі. Капотні сідельні тягачі умовно можна розділити на три групи. Перша — для далекобійника-індивідуала, друга — для компаній, що займаються перевезенням, та третя — робоча машина, з посиленою конструкцією. Вони можуть без проблем пересуватися польовими та іншими, не дуже хорошими дорогами.

Індивідуали зазвичай купують вантажівки у стилі «Вестерн». Тобто, з величезними кутастими капотами, вертикальною щедро хромованою решіткою радіатора. Втім хромовані та поліровані алюмінієві деталі – це слабкість американських виробників. Блискучі підніжки, захисні щитки, баки, вертикальні вихлопні труби та бампери – це не лише красиво, а й практично. Адже хром доб­ре захищає від корозії. А алюміній і нержавіюча сталь майже не корозують самі по собі. Тож не дивно, що ціна машини з усіма наворотами і декором легко може дійти до 180–200 тис. доларів!

Цікаво, що у «Вестернів» кабіни за дизайном не дуже змінилися з 30-х років минулого століття. Але нині їх виготовляють переважно з алюмінію. Причому індивідуали дуже люблять вузькі кабіни. Вони часто працюють поодинці і в надто широкій кабіні їм не затишно. А у вузькій і психологічно комфортно, і простіше дотягнутися ... до всього!

Корпоративні клієнти зазвичай замовляють обтічні тягачі, щоб заощадити паливо. А для важких робіт випускаються як моделі в традиційному стилі (і навіть у спрощеному «машинному» дизайні), так і аеродинамічно вивірені. Що ж до конструкції, то ще з 20-х років минулого століття, американські вантажівки збирають майже як машинки з конструктора LEGO. Мости, коробки, двигуни можуть за бажанням клієнта або йти за замовчуванням від фірми-виробника автомобіля, або їх замовляють в інших фірм, підлаштовуючись під запити клієнтів. Щоб зрозуміти, наскільки це незвично, уявіть собі покупку Mercedes-Benz із мотором Renault або Cummins або IVECO з мотором Caterpillar.

З погляду конструкції американці більше тяжіють до компонування 6х4 (здвоєний задній «тандемний» міст) і, як правило, використовують дискові гальма та ручні коробки передач. Рідше трапляються модифікації 8х6 або 4х2. Підкатні осі використовуються рідко і зазвичай це четверта, п’ята або навіть шоста вісь. Зроблено це для відповідності стандартам деяких штатів із навантаження на вісь. З підвіскою – повний різнобій. Клієнт може вимагати пневматику, наприклад, лише на середній міст. Чому? Він художник і так бачить!

Почнемо огляд з американських марок, які не належать європейським автовиробникам. Таких, якщо не брати до уваги дуже дрібних, всього дві.

Kenworth

Kenworth – це одне із відділень PACCAR. На даний момент — це єдиний американський виробник вантажівок, який не належить європейцям. Навпаки, PACCAR володіє DAF (Голландія) та Leyland (Великобританія). Під маркою Kenworth випускаються одразу кілька моделей шосейних сідельних тягачів. По-перше, W900L у канонічному стилі «Вестерн». По-друге, W990 із сучаснішим зовнішнім виглядом. А по-третє, універсальний T800, що зовні нагадує W900L з урізаним капотом і, по-четверте, аеродинамічний Т680 Next Gen.

Консервативна модель W900L з вузькою кабіною випускається з 1989 року і з того часу пережила кілька модернізацій. Вона відрізняється рясним хромованим декором, безліччю деталей із нержавіючої сталі та алюмінію (колісні диски – алюмінієві) величезним спальним відсіком Studio AeroCab. Це майже кімната, де можна вільно ходити і стояти. У наявності столики, безліч вікон із фіранками, дверцята, холодильник та шафки. Є місце і для мікрохвильової печі. Оббивка кабіни, включаючи дверні карти та стелю, – шкіряна (або вініл) стьобана як розкішний диван. Приладова панель нагадує 30-ті роки минулого століття через велику кількість круглих циферблатів. Втім, може бути встановлений цифровий мультимедійний монітор.

Стандартний двигун PACCAR MX-13 (тут і далі цифри – це заокруглений об’єм у робочих літрах) потужністю 510 к. с. Максимальний крутний момент — 2508Нм за 1000 об./хв. Великою популярністю користується збірка з двигуном Cummins X15 потужністю 565—605 к. с. Коробки передач різні, від автоматичних до ручних на 18 швидкостей. Наприклад, Eaton Fuller Trans RTLO18918B на 18 передач вперед і чотирма назад, оснащена вкрай шанованим американськими водіями-дальнобійниками дільником. Вал відбору потужності із гідронасосом встановлюють за додаткову плату. Навантаження на передню вісь — 6 т і до 18,1 т на задній візок.

Kenworth W990 (2018 р.) призначений для менш консервативних водіїв. Відрізняється більш сучасним та більш обтічним дизайном і великою кількістю електроніки. Наприклад, встановлені адаптивний круїз-контроль та контроль смуги руху (докладно про них нижче), камери спостереження за сліпими зонами, супутникове стеження, GPS та інше. Зазвичай оснащений двигунами PACCAR MX-13 405-510 к. с. та PACCAR MX-11 Engine 430 к. с. У стандарті йде автомат PACCAR на 12 швидкостей. Силові агрегати розраховані на віддалену діагностику через інтернет. Ручні коробки на 18 передач та популярний двигун Cummins X15 – на вимогу замовника. Навантаження на осі такі самі, як і у W900L. Цікаво, що W990 планувався на заміну W900L, але водії вимагали не чіпати стару перевірену модель.

Універсальний T800 збирається з тих же «цеглинок», що і згадані вище моделі. Його головна особливість – зсунута вперед кабіна, зрушений уперед укорочений капот. Все це підвищує маневреність за рахунок дещо укороченої бази. Машина оснащується посиленою рамою та підвіскою і може працювати як урізаний агротрак. Поганих доріг ця вантажівка не боїться.

За рівнем насиченості електронікою машина не поступається найкращим європейським зразкам. Наприклад, щиток приладів — це п’ятнадцятидюймовий монітор. За замовчуванням на ньому залишаються лише спідометр та тахометр. Решту показань можна вивести «по клацанню». Як у Mercedes-Benz Actros, усередині кабіни встановлено вертикальні монітори камер заднього виду. Причому вони можуть працювати разом із традиційними дзеркалами, доповнюючи їх.

Вантажівка оснащена адаптивним круїз-контролем із радаром, системою утримання смуги руху, з активним підрулюванням. Розумна машина за допомогою камер і радарів сама розуміє, коли вантажівка незаплановано залишає смугу руху (працює на швидкості 37 миль/год (60 км/год) і повертає машину назад. Система утримання смуги також реагує на сигнали повороту. При цьому зусилля підрулювання можна регулювати в трьох діапазонах: слабке, середнє або велике. Або взагалі вимкнути.

З погляду двигунів та трансмісії машина не особливо відрізняється від описаних вище. Застосовуються ті ж двигуни MX11 та MX13, а також автоматична коробка та задні мости, що витримують 18,1 т навантаження.

Peterbilt

Ця марка також входить до концерну PACCAR. Пропонується дві шосейні моделі. Перша – це обтічний Peterbilt 579 оновлений 2021 року. Він відрізняється підвищеним комфортом та покращеною аеродинамікою (аналог Т680 Next Gen). Вантажівка може оснащуватися п’ятьма варіантами двигунів PACCAR MX-13 (405–510 к. с.), MX-11 (355–445 к. с.), PX-9 (260–450 к. с.), а також можна замовити Cummins X15 і X12N (350–500 к. с.). КПП можуть бути як свого виробництва на 12 швидкостей (автоматизована), і фірми Eaton (ручна чи автоматична). За твердженням фірми-виробника КПП PACCAR розрахована на заміну олії кожні 750 тис. миль.

З погляду насичення електронними системами Peterbilt 579 нітрохи не поступається Kenworth Т680. Хоча дизайн кабіни інший, п’ятнадцятидюймовий монітор, щиток приладів та решта електронні помічники залишилися на місці. Головна особливість – величезний спальний відсік UltraLoft із двома найбільшими ліжками на американському ринку далекобійних тягачів (на 2019 рік). Нижнє ліжко — 215х106 см, а верхнє — 208х91 см. Крім того відсік оснащений шафами, мікрохвильовою піччю, 32-дюймовим телевізором, холодильником з морозилкою і т.д.

Кабіна вузька, оснащена так само, як й у моделі 579. За бажанням консервативного покупця електронний щиток приладів може бути замінений класичним розсипом круглих приладів як у літаках часів Другої Світової. Педалі підлогові, як у старі добрі 30-ті роки минулого століття!

Ю. Голубовський, спеціально для журналу «Пропозиція»