Спецможливості
Аналітика

Найшкодочинніші хвороби на полях пшениці озимої

21.07.2022
4438
Найшкодочинніші хвороби на полях пшениці озимої фото, ілюстрація

Пшениця озима є провідною продовольчою культурою як в Україні, так і в багатьох країнах світу. Реалізація її потенційної продуктивності часто обмежується розвитком захворювань, які супроводжують цю культуру протягом усього періоду вегетації.

В Україні щорічний недобір урожаю через шкідливу дію збудників хвороб становить 12–14%, а в роки епіфітотій навіть більше. Слід зазначити, що ураження рослин пшениці озимої грибними хворобами призводить не тільки до зниження кількості урожаю, а й до погіршення його якісних показників.

 

 

 

Найбільш поширеними і шкодочинними хворобами пшениці озимої зазвичай є борошниста роса, септоріоз листя та фузаріоз колосу.

Борошниста роса затримує процес колосінняБорошниста роса проявляється переважно на молодих, активно вегетуючих рослинах. Шкодочинність її полягає у зменшенні асиміляційної поверхні листя, що уповільнює розвиток рослин. Хвороба призводить до затримки колосіння, а відтак і до поганого наливу зерна. В зерні зменшується вміст сирої клейковини, білка і крохмалю. Недобір урожаю внаслідок ураження борошнистою росою становить 10–15%.

Септоріоз листя у Лісостеповій зоні України серед комплексу найбільш поширених і шкодочинних хвороб пшениці озимої займає особливе місце. Йому часто приписують втрати врожаю до 30–40% і серед плямистостей листя пшениці він є яскравим прикладом прогресуючих захворювань, що і відмічається цього року.

Фузаріоз колосу проявляється у фазу колосіння і розвивається до збирання врожаю. Хвороба поширена всюди, особливої шкоди завдає в роки з вологою погодою та помірними температурами після фази колосіння.

Зерно уражене фузаріозом виділяє мікотоксини, що викликають отруєння людей і тваринШкодочинність збудників фузаріозу значною мірою залежить від того, в якій фазі розвитку рослин пшениці відбувається ураження. Особливо небезпечна глибинна інфекція, коли збудник досягає зародку насінини за ураження колосся на ранніх стадіях розвитку в період цвітіння і до молочної стиглості зерна. В цьому випадку грибниця повністю пронизує зерно, насіння втрачає схожість. У колосках, заражених у цей період, формуються плюсклі білуваті зерна, часто з видимим нальотом грибниці на поверхні зернівки. Таке насіння майже повністю втрачає схожість.

За пізніх строків зараження уражені зернівки, як правило, зовні не відрізняються від здорових, але несуть приховану форму інфекції. Таке зерно залишається в партії товарного зерна і створює найбільшу загрозу, оскільки є джерелом інфекції для здорового насіння в період зберігання. Ураження колоса призводить до інфікування зерна, у результаті чого недобір урожаю сягає 45–73%, погіршуються посівні якості насіння: енергія проростання і схожість можуть знижуватися на 24%, маса 1000 насінин — на 39–72%. Пустоколосість уражених колосків інколи сягає 60%. В ураженому зерні погіршується щільність клейковини, зменшується кількість білка. У разі наявності фузаріозного зерна за умов розмелу, погіршується якість муки, випечений хліб втрачає об’єм та пористість. В ньому з’являються тріщини, а м’якуш має коричневий відтінок.

Зерно, уражене такими збудниками гриба, як F. sporotrishiella та F. graminearum виділяють сильні мікотоксини і можуть викликати отруєння людей і тварин.

Симптоми ураження колоса проявляються насамперед у вигляді знебарвлення колоскових лусочок, що добре помітно на фоні здорового зеленого колосся. За сприятливих умов (відносна вологість повітря понад 71% і температура вище 15°С у період від цвітіння до збирання врожаю) на ураженому колосі, залежно від виду збудника, з’являється наліт міцелію білого, рожевого, оранжевого, червоного кольору. На міцелії утворюються конідії. У кінці вегетації деякі види збудників утворюють перитеції чорного кольору — сумчаста стадія гриба. За раннього та сильного ураження зернівка стає легкою, зморшкуватою, білою, втрачає блиск та скловидність, ендосперм крихкий, боріздка глибока. За пізніших строків ураження зернівка за зовнішніми ознаками не відрізняється від здорової, але несе в собі внутрішню інфекцію.

Джерелом інфекції є рослинні рештки, ґрунт, насіння. Зараження відбувається сумкоспорами, конідіями, які поширюються за допомогою вітру, дощу, комах. Розвиненню хвороби сприяє підвищена вологість та температура повітря, дощі. Критичним періодом для зараження є фаза цвітіння.

Септоріоз листя пшениці озимої — найбільш шкодочинна хвороба у Лісостепу УкраїниЯк відомо, розвитку хвороб на пшениці озимій сприяють тепла і волога погода. У 2021 році в умовах Лісостепу України склалися дуже сприятливі для цього погодні умови. У порівнянні з погодними умовами останніх п’яти років, коли опади випадали у незначній кількості, і їх відносили до років з недостатньою кількістю опадів і навіть до посушливих. Гідротермічний коефіцієнт у 2017–2020 рр. варіював в межах від 0,6 до 0,8, що свідчило про недостатнє зволоження, а 2021-й став роком з надлишковим зволоженням, що призвело до стрімкого наростання окремих хвороб на пшениці озимій. За результатами фітосанітарного моніторингу найбільшого розвитку набули септоріоз листя та борошниста роса. Ураження септоріозом листя на сприйнятливих сортах сягало 70%. Його розвитку сприяли часті та рясні дощі протягом весняно-літнього періоду. Ураження борошнистою росою у весняний період сягало 45% на сприйнятливих сортах. Влітку борошнистої роси на рослинах майже не відмічали, але з’явився септоріоз листя, який стрімко прогресував. Відмічено ураження рослин пшениці озимої фузаріозом колосу до 10%. Ураження рослин бурою іржею на рослинах не спостерігалося.

Серед сортів пшениці озимої селекції Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН стійкими проти септоріозу листя та борошнистої роси виявились: Берегиня миронівська, Трудівниця миронівська, Естафета миронівська, МІП Ассоль, МІП Дніпрянка, МІП Фортуна, Вежа миронівська та Грація миронівська. Вони проявили помірну стійкість до даних збудників (ураження до 10–15%) за ураження сприйнятливих сортів до 70%.

Враховуючи шкідливість хвороб пшениці озимої, для отримання високих урожаїв необхідно проводити фітосанітарні обстеження посівів та складати прогноз розвитку хвороб і за необхідності своєчасно захищати посіви зернових культур.

Основними заходами захисту є: використання здорового посівного матеріалу; вирощування стійких сортів; протруювання насіння; стимулювання швидкої появи сходів та дотримання агротехнічних заходів вирощування культури. Але в складній фітосанітарній ситуації використання хімічних методів захисту є одним із дієвих заходів.

 

Т. Муха, науковий співробітник,

О. Демидов, доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН,

О. Гуменюк, кандидат с.-г. наук, завідувач лабораторії селекції озимої пшениці

Миронівський інститут пшениці імені

В.М. Ремесла НААН України,

С. Капленко, ВСП «Маслівський аграрний фаховий коледж ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського НАУ»

 

журнал «Пропозиція», №7-8, 2022 р.

Інтерв'ю
Теплица
Сучасне життя диктує необхідність ІТ- модернізації вітчизняних агропідприємств, проте новітніми технологіями поки що володіє лише десята частина підприємств. 
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок
Керівник стартапу, у якого вже з’явилося двоє конкурентів, - про важливість моніторингу ущільнення грунту, еволюцію методів вимірювання ущільнення і боротьбу з останнім.    - Ваш стартап «Скок Агро» зосередився на вдосконаленні методів... Подробнее

1
0