НАК “Украгролізинг” працює на сільгосптоваровиробників

Безпідставно йдеться у вашому журналі (№1/2003) в статті “Воза варто взимку готувати” про те, що нібито НАК “Украгролізинг” вносив пропозицію Кабінету Міністрів про списання 3,5 млрд грн заборгованості за іноземну техніку, придбану в 1996–1997 рр. за іноземні кредити, взяті під гарантії Уряду.
Ми, навпаки, ініціювали повернення державних коштів. За рішенням Уряду, Компанія одержала право разом з облдержадміністраціями вжити заходів щодо повернення сільгосптоваровиробниками та іншими суб’єктами господарювання коштів, які були отримані за іноземними кредитами, залученими під державні гарантії. В результаті проведеної роботи до казначейства надійшло 29,2 млн грн.
Коли Компанія почала проводити цю роботу, то виявилось, що ряд підприємств і організацій перебуває в стадії банкрутства або ж зовсім ліквідовані, зокрема: ВАТ “Агропромінвест”, концерн “Украгротехсервіс”, ПФ “Софія Київська”, ВАТ “Агромашсервіскомплект”. А вони як оператори не повернули, відповідно, 26,1 млн, 1,7 млрд, 6,2 млн, 23,9 млн гривень.
Незважаючи на доручення Кабінету Міністрів, ряд операторів, таких як концерн “Украгротехсервіс” та Українська аграрна біржа та інші, навіть не підписали з НАК “Украгролізинг” договорів-доручень щодо погашення сільськогосподарськими та іншими суб’єктами господарювання простроченої заборгованості перед Державним бюджетом за отриману техніку, придбану за рахунок коштів іноземних кредитів, хоча вони, як оператори, немало-небагато, а мають повернути 2,2 млрд грн. Ось так.
Більше того, коли Компанія взялась за виконання доручення Кабінету Міністрів, то від деяких операторів надходили телефонограми отримувачам техніки з вимогою ні в якому разі не вступати у переговори з представниками Компанії.
Багатьом не подобається те, що останнім часом Компанія набирає обертів. До бюджету повернуто за вітчизняну техніку минулого року 70% від необхідного, тоді як в 1998–1999 роках надійшло всього 8,0%. Ми маємо відповідний досвід роботи з повернення, удосконалили діяльність фінансового лізингу в АПК, є також позитивні надбання за іншими напрямами. Всі питання вирішуємо прозоро.
Компанію за час існування з квітня 2001 року перевірено Податковою інспекцією, Головним контрольно-ревізійним управлінням і Рахунковою палатою України, але якихось зловживань службовими особами не було виявлено.
А тепер хочу відповісти на запитання, які цікавлять та хвилюють сільгосптоваровиробників.
В. Шпак,
народний депутат України, почесний президент
НАК “Украгролізинг”
Кор. Василю Федоровичу, чи, на вашу думку, покупка техніки за лізинговою схемою сьогодні вигідна аграріям чи ні?
В.Ф. Для того, щоб оцінити ефективність запровадження будь-якого фінансового інструменту необхідне насамперед розуміння його економічної природи.
Економічний механізм лізингових відносин — це система організаційних і правових форм і методів управління та взаємодії між елементами лізингових відносин. Останні являють собою комплекс відносин, що виникають у зв’язку з передачею об’єкта лізингу лізингодавцем у користування лізингоодержувачу з метою отримання прибутку.
При співробітництві з лізинговою компанією сільськогосподарське підприємство чи окремий фермер матимуть змогу користуватися такими перевагами: не відволікатимуться значні кошти з обігу і раціональніше використовуватиме свій прибуток. Відповідно до п.3 ст.16 Закону України “Про лізинг”, лізингові платежі належать до валових витрат виробництва та обігу лізингоодержувача, підприємство має можливість розробити зручний і гнучкий графік лізингових платежів.
Розглянемо ці переваги на конкретному прикладі. Якщо сільськогосподарський товаровиробник планує придбати, скажімо, трактор ХТЗ-17221 вартістю 161 тис. грн, то можливі три варіанти такого придбання: на умовах фінансованого лізингу з відстроченням платежів на 5 років (варіант 1), на умовах здешевлення вартості трактора за рахунок бюджету на 30% (варіант 2), на умовах банківського кредиту (варіант 3).
Головною перевагою фінансового лізингу є те, що під час отримання техніки товаровиробник сплачує значно меншу суму коштів, ніж за інших варіантів придбання. Так, при отриманні трактора за першим варіантом товаровиробник сплачує 34,2 тис. грн, за другим — 112,7 та за третім — 161,0 тис. грн.
За другого та третього варіантів придбання техніки в більшості випадків товаровиробник змушений брати кредит в банку і сплачувати не тільки вартість техніки, а й відсотки банку.
При придбанні ж трактора на умовах здешевлення його вартості банку необхідно сплатити 45,1 тис. грн відсотків, а за умов банківського кредиту — 124,3 тис. грн за весь термін.
Крім того, при наданні банком кредиту вартість застави становить, відповідно, 225,4 тис. грн та 322,0 тис. грн.
Під час придбання трактора на умовах фінансового лізингу, за нашими підрахунками, товаровиробник матиме прибуток вже за перший рік роботи трактора в сумі 6,4 тис. грн. Загалом за термін лізингу прибуток становитиме 169,2 тис. грн.
При придбанні трактора на умовах здешевлення його вартості за рахунок бюджету на 30% прибуток виникає на третій рік роботи трактора в сумі 15,0 тис. грн. В цілому за шість років прибуток становитиме 187,8 тис. грн.
У разі придбання трактора на умовах банківського кредиту прибуток виникає тільки на п’ятий рік роботи трактора в сумі 2,7 тис. грн. У цілому за шість років прибуток становитиме 60,3 тис. грн.
Перевагою фінансового лізингу над частковою компенсацією є те, що кошти, залучені з бюджету на придбання техніки на умовах фінансового лізингу в сумі 136,8 тис. гривень, підлягають поверненню і знову спрямовуються на придбання техніки. Водночас бюджетні кошти, залучені на часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки в сумі 48,3 тис. гривень, використовують одноразово і не повертаються до бюджету.
Кор. Які результати роботи Компанії за 2002 рік? Скільки і якої техніки було реалізовано? З якими проблемами доводиться стикатися у своїй діяльності?
В.Ф. У 2002 році НАК “Украгролізинг” поставила на умовах фінансового лізингу 941 одиницю техніки на суму 55,3 млн. грн, зокрема 250 тракторів, 21 зернозбиральний комбайн, 4500 одиниць грунтообробної і посівної техніки (плуги, борони, культиватори, сівалки), 154 одиниці іншої сільськогосподарської і переробної техніки.
Ви запитували про проблеми. Так, однією із найсуттєвіших є відсутність бюджетного фінансування лізингових операцій у минулому році. У 2002 році підприємства замовили техніки на умовах фінансового лізингу на суму близько 4 млрд. гривень. Компанія поставляла техніку тільки за рахунок лізингових платежів. Друга проблема —заводської техніки. Далі — відсутність паритету цін на техніку і сільськогосподарську продукцію та неможливість отримати кредити лізингоотримувачами для оплати лізингових платежів. Є й інші проблеми, особливо у розрахунках за сільськогосподарську техніку іноземного виробництва, отриману у кредит, про що я вже говорив.
Кор. Наскільки нам відомо, в Украгролізингу існує значна дебіторська заборгованість, бо не всі покупці техніки за неї розраховуються. Яка робота ведеться у цьому напрямі і які заходи вживаються для повернення цих коштів?
В.Ф. Справді, заборгованість за техніку велика, але ми вживаємо дієвих заходів для її зменшення. Складено графіки повернення коштів, направлено виконавцям, встановлено контроль за їх здійсненням. Тільки минулого року працівники Компанії 729 разів побували у відрядженнях. Це майже по два візити на день, деякі з них перебували від 50 до 110 днів на місцях. Ми практично знаємо всіх наших боржників в обличчя.
У цьому році через створену Комісію проведено звірки розрахунків з керівниками всіх філій, намічено плани на майбутнє. Підсумки роботи за минулий рік підбили на засіданні правління. Всі машинно-технологічні станції, що входять до складу Компанії, склали бізнес-плани на 2003 рік. Намічаємо допомагати сільгоспвиробникам в обробітку землі весною та збиранні врожаю восени. Одним словом, Компанія та її підрозділи на місцях набирають обертів.
Кор. Розкажіть, будь ласка, про завдання, які стоять перед Компанією у цьому році?
В.Ф.: Стратегічний розвиток Компанії буде здійснюватися за чотирма напрямами.
По-перше — це розвиток фінансового лізингу в АПК. По-друге — зростання його ролі в матеріально-технічному та інженерному забезпеченні села. По-третє — надання сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності послуг з виконання механізованих сільськогосподарських робіт, використання техніки на умовах оренди, технічного обслуговування її, впровадження прогресивних технологій виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. Четверте — виробництво нескладної сільськогосподарської техніки та нестандартного обладнання на наших підприємствах. Я мрію про те, щоб Україна виробляла один, але високопродуктивний комбайн.
Далі. Ми повинні завершити корпоратизацію підприємств. Формування статутного фонду Національної акціонерної компанії “Украгролізинг”, відповідно до Указу Президента України від 23 лютого 2003 року №111 “Про додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки”, має бути забезпечене шляхом передачі до статутного фонду Компанії 100 відсотків акцій державних підприємств, що підлягають перетворенню у відкриті акціонерні підприємства. Нині статутний фонд Компанії перебуває у процесі формування. Новостворені ВАТ здійснили реєстрацію випуску акцій у регіональних представництвах Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
В умовах дефіциту бюджетних коштів та інвестиційних ресурсів, особливо ж для підтримки реформованих сільськогосподарських підприємств, формування ринку лізингових операцій НАК “Украгролізинг” є ефективним і перспективним договірно-правовим важелем оздоровлення економіки села. Інвестиційна функція фінансового лізингу відіграє дедалі важливішу роль у формуванні національної технічної політики, активізації інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств.
Кор. Яку техніку буде запропоновано аграріям у цьому році та на яких умовах?
В. Ф. У поточному році сільськогосподарським товаровиробникам на умовах фінансового лізингу буде поставлено зернозбиральні комбайни “Славутич”, “Лан”, трактори ПМЗ, ХТЗ, грунтообробну і посівну техніку виробництва “Одесасільмаш”, “Червоної зірки”, Київського заводу “Агромаш”.
Умови надання техніки в лізинг поки що не змінились. Техніка передається на 5 років після внесення авансу в розмірі 15% вартості замовленої техніки. Договорами фінансового лізингу передбачено страхування отриманої техніки і укладення договорів застави майна лізингоотримувача на суму 130% вартості отриманої техніки. Лізингові платежі проводяться 2 рази на рік, вони складаються частково із вартості техніки і відсотків (близько 4% річних) на сплачену вартість.
Кор. У Державному бюджеті на 2003 рік передбачено кошти на 30-відсоткову компенсацію аграріям на купівлю вітчизняної техніки. Як і у минулому році, ця норма зарекомендувала себе? Як, на вашу думку, це позначиться на українському ринку сільгосптехніки?
В. Ф. Так само як і в минулому році Законом України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” передбачена часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва.
На придбання такої техніки передбачено використання частини коштів, які поступлять за рахунок погашення заборгованості за кредити, отримані свого часу під державні гарантії і надані для купівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва.
Загальна сума надходжень від цього джерела становить 116 млн гривень. Але яка саме частка цих коштів буде використана на часткову компенсацію, нині погоджується в Мінагрополітики. Хочу зразу відзначити, що минулого року цей показник дорівнював 28%.
Звертає на себе увагу і той факт, що в 2002 році перерахування сільгосптоваровиробниками грошей на заводи здійснювалося без врахування фактичних надходжень коштів із бюджету. І, як результат, на погашення такої заборгованості, яка утворилася минулого року, необхідно використати більше 7 млн грн із надходжень поточного року. А це негативно позначиться на українському ринку сільгосптехніки, бо зменшить можливість придбання майже 50 тракторів або 15 зернозбиральних комбайнів.
30-процентна компенсація аграріям вартості сільськогосподарської техніки — явище позитивне, але на таких умовах, заплативши 70% її вартості, зможуть придбати її фінансово сильні господарства. А що робити окремим фермерам, бідним господарствам, яких у нас у країні поки що більшість?
Тому необхідно визначити асортимент складної сільгосптехніки, на яку проводитиметься компенсація із бюджету, і передавати її з урахуванням здешевлення у фінансовий лізинг на термін не менше 5 років. Це буде більш справедливо для всіх сільськогосподарських підприємств і, насамперед, для тих, які не в змозі оплатити 70% вартості техніки.
Кор. Недосконале законодавство — одна з головних проблем нашої держави. Які законодавчі акти, на вашу думку, необхідно прийняти Верховній Раді для того, щоб стимулювати виробництво сільськогосподарської продукції і вивести відносини між аграріями і державою на якісно новий рівень?
В. Ф. Перш за все, хочу відзначити, що на чергову сесію Верховної Ради України виноситься на обговорення 750 законодавчих актів, серед них 61 стосується аграрних питань. Зокрема, внесення змін та доповнень до Закону України “Про лізинг”.
Щоб забезпечити проведення земельної реформи і вдосконалення соціально-економічних відносин на селі, ми, аграрії ініціювали ряд законів, які дадуть змогу на практиці застосувати положення Земельного кодексу України. Це проекти законів із стимулювання та стабілізації розвитку сільськогосподарських підприємств; фінансування та бюджетної підтримки АПК; цінової та податкової політики; про фермерські господарства тощо.
Захищати інтереси селянина покликаний Закон “Про захист прав покупців сільськогосподарських машин”, проект якого внесений мною на розгляд Верховної Ради України. Прийняття запропонованого закону сприятиме підвищенню якості і надійності сільськогосподарської техніки, захисту прав її покупців, відродженню інфраструктури технічного сервісу на селі, збільшенню робочих місць в сільській місцевості.