На Одещині створили другу в Україні організацію водокористувачів

У рамках втілення реформи меліоративної системи в Україні створено вже другу організацію водокористувачів. Так, 14 грудня об’єдналися водокористувачі Суворовської зрошувальної системи, що на Одещині. Утворили об’єднання під символічною назвою «ВОДА ЖИТТЯ» підприємства ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777», ТОВ «Агро-МІН-ДУНАЙ», С(Ф)Г Ратушнко М.І., ФГ Стоянов А.А., ПП «АГРО ЮГ ЕКСПОРТ», ПП «АГРО-ГОЛД», ПП «МАКС-АГРО», С(Ф)Г «ГРОНО», які здійснюють полив сільськогосподарських земель на Суворовській зрошувальній системі в Ізмаїльському районі.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінагрополітики.

Ці господарства зрошують понад 1 тис. га сільськогосподарських угідь, на яких здебільшого вирощуються озимі, гречка, картопля, помідори.

Завдяки тому, що власне аграрії безпосередньо утримують меліоративні системи, вони можуть залучати інвестиції для подальшого відновлення меліоративної інфраструктури, збільшення площ зрошення.

Наразі Суворовська зрошувальна система охоплює площу в понад 10 тис. га, з яких зрошується лише трохи більше, ніж 1 тис. га сільськогосподарських угідь. Тобто перед аграріями відкриваються реальні перспективи, які дозволять істотно збільшити площі зрошення, а відповідно і підвищити урожайність цих угідь.

«Аграрний бізнес України, який має безпосереднє відношення до зрошуваного землеробства, зараз, як ніколи раніше, отримав шанси запрацювати на повну потужність. Після перемоги над окупантами збільшення урожайності сільськогосподарських угідь має бути не лише перспективою, а реальністю», – зазначив Тарас Кот, перший заступник Голови Державного агентства меліорації та рибного господарства.

Як підкреслюють представники громади, мета створення ОВК – захист врожаю від посух, суховіїв, ерозії ґрунтів в умовах зміни клімату та погіршення екологічного стану водних ресурсів, економія ресурсів за рахунок впровадження водо- та енергозберігаючих технологій, автоматизація процесу зрошення, зменшення вартості водоподачі для здійснення зрошення, збільшення площ зрошення та в результаті збереження сільгоспугіддя, покращення екологічного стану території, зменшення собівартості продукції, збільшення дохідності підприємств-водокористувачів.