Спецможливості
Новини

Як херсонські дослідники відкрили новий матеріал із грибів?

27.12.2020
874
Як херсонські дослідники відкрили новий матеріал із грибів? фото, ілюстрація
Винахідники грибного біопластику Геннадій Каращук, Ігор Чернишов та Максим Левченко

Із нього вже виготовили абажур, вазу, кухоль і навіть тротуарну плитку! Вчені кажуть, що цей біоматеріал уп’ятеро-вшестеро дешевший від синтетичного пластику, а до того ж не виділяє токсичних відходів, що можуть отруювати землю, повітря, воду.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на rubryka.com.

Багатообіцяючою заміною звичайним пластмасам може стати біопластик, оскільки він вирішує одразу дві проблеми: скорочує використання нафти і зменшує глобальне забруднення. 

Яку тільки сировину не використовують зараз виробники для виготовлення біопластику — цукровий очерет, картопля, кукурудза, коріння кассави, рицинова олія.

У Херсонському державному аграрному університеті випадково винайшли спосіб виробляти екологічний матеріал, схожий на пластик… з грибів. Херсонські науковці-аграрії, експериментуючи з технологіями вирощування глив, створили природній пінопласт.

Кафедра технологій переробки та зберігання с/г продукції ХДАУ орієнтована на переробку продукції тваринництва і рослинництва, у тому числі грибівництва.

«Для досвіду-аналізу, чим відрізняється свіжозірвані гливи від глив, які зберігалися в магазині, я приніс на кафедру грибні блоки, — розповідає доцент кафедри, к. с.-г. н Ігор Чернишов, — і ми виростили гливу. Відпрацьований блок залишили в підсобці. Коли він висох, мій колега Максим Левченко зауважив, що структура блоку стала схожа на пінопласт за вагою і властивостями, і запропонував спробувати зробити з нього різні вироби, якими можна користуватися у побуті». 

Для того, щоб вироби виходили легкими, але при цьому міцними й функціональними, перш за все зайнялися пошуком ідеального субстрату — важливо було не тільки отримати найкращий варіант пластику, а використати для цього саме відходи с/г продукції. 

Першопрохідцем і «натхненником» для експериментів став стандартний субстрат для вирощування грибів з лушпиння соняшнику та соломи пшениці. У подальшому були спроби практично з усіма рослинними відходами сільського господарства — соломою зернових, кострою льону, обгортками качанів кукурудзи, лушпинням сої, гороху, проса, рису, зеленою травою і сіном. Найкращі з них уже визначені, але поки що дослідники тримають їх у таємниці.

За словами винахідників, термін біопластик не зовсім правильний. Це, скоріше, комплексний полімер з целюлози, лігніну рослин і хітину грибів.

Переваг нового матеріалу над пластиком із вуглеводів багато: 

  • він виготовляється з відходів с/г виробництва (усувається їх спалювання на полях);
  • це абсолютно безвідходне виробництво (навіть вода після пастеризації стає цінним добривом);
  • грибний полімер є екологічно чистим природним продуктом без клеючих компонентів, виділення продуктів розпаду і т.п.;
  • легка і швидка утилізація відпрацьованого продукту шляхом компостування (розкладається в ґрунті за місяць, покращуючи структуру ґрунту, служить кормом для хробаків і ґрунтових мікроорганізмів);
  • сам продукт має приємний запах грибів, унікальний малюнок поверхні і фактуру, яка не повторюється, має невелику масу.

Втім, є і недоліки: матеріал схильний до гниття при підвищеній температурі, легкозаймистий, його складно стандартизувати за фізико-хімічними властивостями.

Отриманий у ХДАУ і вже запатентований матеріал за структурою виходить схожий на пап'є-маше, пухку двп або пінопласт, від м'якого до щільного. Він легко ріжеться і кришиться, але й не потребує обробки — форма задається при наповнені форм субстратом.

Інтерв'ю
голова Української асоціації молодих фермерів Дмитро Мічурін
З розвитком агросектору України підвищуються і вимоги до фахівців аграрної галузі. Навчальні програми профільних вузів все ще часто не відповідають ні вимогам агрокомпаній, ні швидкості розвитку сучасних технологій в АПК. Тому все більший... Подробнее
Майже два роки Україна відважно бореться з навалою росіян, які повномасштабно вторглися на наші землі. А загалом, дев’ять років ми відстоюємо справедливість. Однак, якою ціною? Ціною життів, сліз, горя, інфраструктури, земель… Сьогодні... Подробнее

1
0