Як відгукнулася цифровізація для фермерів Німеччини

Використання штучного інтелекту і великих даних скорочують число господарств заради підвищення ефективності агробізнесу. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на agroxxi. 

Фермери, які хочуть вижити, все більше покладаються на цифрові технології. Вони хочуть підвищити свій дохід, але при цьому зробити свою роботу більш екологічно чистою. Однак у цієї медалі є й інша сторона. 

Фермер Ульф Віттінг обробляє посівну площу в 65 гектарів у Велгасті в Мекленбург — Передня Померанія. Він давно використовує «розумні технології»: всі бізнес-процеси комп'ютеризовані і приймається рішення на підставі супутникових даних. 

Прийнято вважати, говорить Віттінг, що сільським господарством займаються ті, «хто не має ні найменшого уявлення або нічого не буде робити». Про це свідчать такі прислів'я, як «У найдурнішого фермера найтовстіша картопля». Природно, Віттінг знаходить абсолютно невірну картину: «Лопатою і вилами ми мало що робимо».

Замість цього: технології. Екрани, джойстики та кнопки перетворюють 18-тонну вантажівку Віттінга у високотехнологічну машину з автоматичним управлінням. Кермо його трактора майже не використовується. Переваги використання великих обсягів даних за допомогою штучного інтелекту (ШІ) давно застосовуються в сільському господарстві. 

Той факт, що фермери стали прихильниками сучасних технологій, більше пов'язано з необхідністю. Тому що в сільському господарстві терміново необхідно підвищити ефективність: кількість власників ферм невблаганно скорочується з роками. На початку 2000-х в Німеччині налічувалося близько 450 000 ферм. Сьогодні їх трохи менше 265 тисяч. Крім того, аграрії насилу можуть знайти відповідний персонал. І те, і інше пов'язане з робочим часом. Такі підприємці, як Віттінг, працюють майже цілодобово. Крім того, останнім часом сильно змінився клімат. Зараз це стало основною проблемою для агробізнесу. 

Сільське господарство є важливим економічним фактором в структурно слабкому районі Велгаста. Але він повинен стати більш екологічним і продуктивним. Це мета альянсу Artifarm: понад 60 дослідницьких інститутів, представників промисловості, клубів і асоціацій об'єдналися, щоб створити інфраструктуру в областях цифровою та автономною. 

Федеральне міністерство досліджень підтримує в рамках програми фінансування слабкі в економічному відношенні регіони, такі як регіони колишньої НДР, Шлезвіг-Гольштейн, Баварія і Рурська область. Нещодавно Artifarm отримав схвалення на виділення 8 мільйонів євро на другий раунд фінансування. Тепер альянс може приступити до реалізації задуманого. Перший етап реалізації проєкту завершиться до 2024 року. Якщо його визнають успішним, то виділять ще один грошовий транш в 7 мільйонів євро. 

Мета проєкту — більш ефективно використовувати методи інтелектуального землеробства і в той же час поліпшити баланс CO2 в с/г операціях. 

Генріх Хайтмюллер, колега Віттінга, також працює з супутниковими знімками, які показують, наскільки продуктивні окремі ділянки його поля.

«Менш продуктивні добрива — значить менше їх потрібно вносити», — ось і все, але до сих пір він в основному мав приблизні значення.

Тепер ШІ повинен обробляти дані і видавати готовий результат. Потім він зможе удобрювати саме там, де це необхідно, і економити ресурси там, де ґрунт особливо родючий.