Спецможливості
Агрохімія

Інокуляція та інкрустація насіння сої. Технології застосування і ринок препаратів

14.02.2017
21383
Інокуляція та інкрустація насіння сої. Технології застосування і ринок препаратів фото, ілюстрація

Не варто применшувати роль мінеральних добрив, насамперед азотних, у підвищенні продуктивності сільськогосподарських рослин, адже у більшості аграрних регіонів урожаї культур визначаються запасом у ґрунті азоту, якого зазвичай дуже мало.

 

 

 

Ра­зом із тим, ко­ефіцієнт йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня рос­ли­на­ми до­сить низь­кий: із за­галь­ної кількості вне­се­но­го в ґрунт цьо­го еле­мен­та жив­лен­ня рос­ли­ни спо­­жи­ва­ють не більше ніж 40–50%, ре­ш­та транс­фор­мується до га­зо­подібних спо­лук, вивітрюється в ат­мо­сфе­ру або ви­ми­вається із ґрун­ту і за­бруд­нює во­дой­ми­ща. Ці втра­ти зро­с­та­ють із уне­сен­ням збільше­них доз азот­них до­б­рив і мо­жуть вик­ли­ка­ти серй­оз­ну еко­логічну не­без­пе­ку, що не­га­тив­но по­зна­чається на здо­ров’ї лю­дей. Крім то­го, про­мис­ло­вий син­тез азот­них туків по­тре­бує ви­со­ких за­трат імпор­то­ва­них та невіднов­лю­ва­них енер­ге­тич­них ре­сурсів. Своєю чер­гою, це при­зво­дить до знач­но­го здо­рож­чан­ня собівар­тості кінце­вої про­дукції, ад­же з усіх енер­го­ви­т­рат для по­треб сільсько­го гос­по­дар­ст­ва близь­ко 30% при­па­дає на ви­роб­ництво хімічних азот­них до­б­рив.

Усвідо­млен­ня цьо­го зму­шує сьо­годні пе­ре­гля­ну­ти співвідно­шен­ня ви­ко­ри­с­тан­ня хімічно­го і біологічно­го азо­ту на ко­ристь ос­тан­нь­о­го. По­за­як біологічна азотфіксація — це єди­ний шлях за­без­пе­чен­ня рос­лин азо­том, який не ли­ше не по­ру­шує еко­логію при­род­но­го се­ре­до­ви­ща, а й дає змо­гу суттєво змен­ши­ти ви­т­ра­ти енергії та си­ро­ви­ни на ви­роб­ництво міне­раль­них азот­них до­б­рив. Та­ким чи­ном, збільшен­ня ча­ст­ки біологічно­го азо­ту спри­я­ти­ме змен­шен­ню тех­но­ген­но­го на­ван­та­жен­ня на на­вко­лишнє се­ре­до­ви­ще, зни­жен­ню енер­го­ви­т­рат на ви­роб­ництво сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. Біологічний азот знай­шов ши­ро­ке за­сто­су­ван­ня не ли­ше у си­с­темі інтен­сив­них тех­но­логій, але і в тех­но­логіях, які пе­ред­ба­ча­ють от­ри­ман­ня еко­логічно чи­с­тої про­дукції рос­лин­ництва (ор­ганічне зем­ле­роб­ст­во). Оскільки за­сто­су­ван­ня у та­ко­му разі міне­раль­них до­б­рив є не­при­пу­с­ти­мим, то біологічний азот, який фіксується буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями, є, по суті, єди­ним і го­ло­вним дже­ре­лом от­ри­ман­ня рен­та­бель­них, еко­логічно чи­с­тих уро­жаїв.

Цей век­тор для Ук­раїни, як ні для якої іншої країни світу, має над­зви­чай­не зна­чен­ня з ог­ля­ду на ка­баль­ну ціну на газ і за­над­то за­старілу енер­го­ви­т­рат­ну тех­но­логію ви­роб­ництва азот­них до­б­рив.

По­при значні пе­ре­ва­ги біологічної азотфіксації порівня­но з міне­раль­ни­ми азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми, є низ­ка ліміту­валь­них фак­торів, що об­ме­жу­ють її ефек­тивність.

По-пер­ше, про­цес фор­му­ван­ня буль­бо­чок за своєю сут­тю є інфек­цій­ним. Про­ник­нен­ня бак­терій у період фор­му­ван­ня симбіозу ак­тивізує за­хисні ме­ханізми у рос­ли­ни і та­ким чи­ном вик­ли­кає за­три­ман­ня їхньо­го роз­вит­ку на три-п’ять днів. Під час об­роб­ки на­сіння слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти іно­ку­лян­ти, роз­роб­лені для кон­крет­ної куль­ту­ри, та до­три­му­ва­тись оп­ти­маль­но­го спів­відно­шен­ня об­сягів ро­бо­чої су­с­пензії пре­па­ра­ту і насіння, оскільки за над­мірної зво­ло­же­ності мо­же по­ру­ши­ти­ся нор­ма йо­го висіву. Та­кож не вар­то за­сто­со­ву­ва­ти як клей­кий агент силікат­ний клей та ток­сичні для мікро­ор­ганізмів рідкі ком­плексні до­б­ри­ва.Посіви сої за до­три­ман­ня аг­ро­тех­но­логії

По-дру­ге, ефек­тивність симбіотич­них си­с­тем знач­ною мірою за­ле­жить від по­год­них умов та ти­пу ґрун­ту. Оп­ти­ма­ль­на тем­пе­ра­ту­ра для ут­во­рен­ня буль­бо­чок у рос­лин — у ме­жах 10…24°С. За низь­ких тем­пе­ра­тур буль­боч­ки мо­жуть ут­во­рю­ва­ти­ся, але азотфіксація у них не відбу­вається. В умо­вах низь­ких зна­чень рН ґрун­ту в ри­зобій спо­с­терігається по­слаб­лен­ня або втра­та віру­лент­ності, що при­зво­дить до змен­шен­ня ефек­тив­ності інфіку­ван­ня рос­лин. Оп­ти­маль­не зна­чен­ня рН пе­ре­бу­ває у ме­жах 5,5–6,5. За­со­лен­ня ґрунтів, особ­ли­во вто­рин­не, яке ви­ни­кає за по­ру­шен­ня ре­жимів зро­шен­ня, та­кож пригнічує по­ши­рен­ня й ефек­тивність різних видів буль­боч­ко­вих бак­терій.

По-третє, про­цес азотфіксації по­тре­бує ви­т­рат ве­ли­кої кількості енергії. З од­но­го бо­ку, за­вдя­ки симбіотич­ним взаємовідно­си­нам мікро­ор­ганізми для віднов­лен­ня інерт­ної мо­ле­ку­ли азо­ту ат­мо­сфе­ри одер­жу­ють мож­ливість ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти енергію світла, пе­ре­тво­ре­ну фо­то­син­те­тич­ним апа­ра­том рос­ли­ни-гос­по­да­ря. Своєю чер­гою, про­дук­ти азотфіксації, які транс­пор­ту­ють­ся у над­зем­ну ча­с­ти­ну рос­ли­ни, по­зи­тив­но впли­ва­ють на про­цес фо­то­син­те­зу, роз­поділен­ня фо­то­асимілятів та азо­товміс­них ре­чо­вин між ор­га­на­ми рос­ли­ни і в кінце­во­му ра­хун­ку мо­жуть підви­щу­ва­ти про­дук­тивність бо­бо­вих рос­лин. Ра­зом із тим, ко­ефіцієнт ви­ко­ри­с­тан­ня енер­ге­тич­них суб­ст­ратів на азотфіксацію у буль­боч­ко­вих бак­терій ста­но­вить 10–12%. Роз­ра­хун­ки до­во­дять, що на 1 г фіксо­ва­но­го азо­ту бо­бові рос­ли­ни ви­т­ра­ча­ють 12 г ор­ганічно­го вуг­ле­цю. От­же, хо­ча азотфіксація зни­жує собі­вар­тість сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, рос­лині та­кий «дієтич­ний» азот «ко­ш­тує» до­сить до­ро­го.В Ук­раїні ли­ше до 40% насіння бо­бо­вих куль­тур іно­ку­люється буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями

Ще однією по­ши­ре­ною по­мил­кою під час про­ве­ден­ня іно­ку­ляції є на­ма­ган­ня ви­роб­ни­ка поєдна­ти в од­но­му тех­но­логічно­му про­цесі за­сто­су­ван­ня мікроб­них пре­па­ратів із інши­ми аг­ро­прий­о­ма­ми, на­при­клад із од­но­ча­сним уне­сен­ням ве­ли­кої кількості ор­ганічних та міне­раль­них до­б­рив то­що. Ряд­ко­ве вне­сен­ня су­пер­фо­с­фа­ту або амо­фо­су під час сівби бак­те­ри­зо­ва­но­го насіння мо­же не­га­тив­но впли­ну­ти на фор­му­ван­ня рос­лин­но-мікроб­ної си­с­те­ми. Не­пра­виль­не за­сто­су­ван­ня міне­раль­них азот­них до­б­рив під бо­бові куль­ту­ри мо­же зве­с­ти нанівець ефек­тивність бак­те­ри­зації.

По­при це, на сьо­годні у всьо­му світі спо­с­терігається підви­ще­ний інте­рес до біологічних пре­па­ратів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. В індустріаль­но роз­ви­не­них країнах, не­зва­жа­ю­чи на їхні ве­ликі мож­ли­вості що­до за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив, пи­тан­ню біологізації сільсько­го­спо­дарсь­ко­го ви­роб­ництва на­дається ду­же важ­ли­ве зна­чен­ня, про що свідчать світові об­ся­ги ви­роб­ництва пре­па­ратів на ос­нові азотфіксу­валь­них бак­терій — по­над 60 млн гек­тар­них порцій. Вод­но­час в Ук­раїні ли­ше до 40% насіння бо­бо­вих куль­тур іно­ку­люється буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями і ча­ст­ка вітчиз­ня­них іно­ку­лянтів не пе­ре­ви­щує 10%.

Ефек­тивність бак­теріаль­них пре­па­ратів виз­на­чається низ­кою по­каз­ників, на які слід звер­ну­ти ува­гу під час прид­бан­ня іно­ку­лян­ту, зо­к­ре­ма: 

1. Ос­нов­ним фак­то­ром ефек­тив­ності біоп­ре­па­ратів є шта­ми азотфіксу­валь­них мікро­ор­ганізмів. Успішність симбіозу за­ле­жить від на­яв­ності у буль­боч­ко­вих бак­терій та­ких вла­с­ти­во­с­тей: 

— спе­цифічність що­до ви­бо­ру рос­ли­ни-гос­по­да­ря — здатність всту­па­ти у симбіоз із чітко виз­на­че­ною кількістю видів бо­бо­вих рос­лин; 

— віру­лентність і кон­ку­рен­то­с­про­можність — здатність про­ни­ка­ти в корінь рос­ли­ни-гос­по­да­ря і зу­мов­лю­ва­ти ут­во­рен­ня буль­бо­чок за на­яв­ності інших штамів цьо­го са­мо­го ви­ду та місце­вих рас буль­боч­ко­вих бак­терій;

— азотфіксу­валь­на ак­тивність — здатність пе­ре­тво­рю­ва­ти мо­ле­ку­ляр­ний азот на азо­товмісні спо­лу­ки за­вдя­ки діяль­ності спеціаль­них фер­мент­них си­с­тем; 

— ефек­тивність — здатність підви­щу­ва­ти вро­жай і вміст азо­ту (білка) у рос­ли­ни-гос­по­да­ря, що пов’яза­но із пе­ре­да­чею йо­му спо­лук азо­ту і біологічно ак­тив­них ре­чо­вин;

— ком­пле­мен­тарність — ефек­тивність взаємодії із різни­ми сор­та­ми відповідних рос­лин. 

2. Однією з умов ви­со­кої ефек­тив­ності бак­теріаль­них до­б­рив є їхня сте­рильність. Кон­тамінація (за­бруд­нен­ня) пре­па­ратів іншою мікро­ф­ло­рою (най­не­без­печніши­ми є спо­ри грибів) зни­жує, в пер­шу чер­гу, ефек­тивність нітро­ге­наз­но­го (азотфіксу­валь­но­го) ком­плек­су бак­терій і ли­ше потім впли­ває на їхню віру­лентність і кон­ку­рен­то­с­про­можність що­до ди­ких рас грун­то­вих мікро­ор­ганізмів. 

Вар­то за­ува­жи­ти, що кількість буль­бо­чок на ко­ре­нях рос­лин не є по­каз­ни­ком ефек­тив­ності пре­па­ратів. До при­кла­ду: штам-стан­дарт Bradyrhizobium japonicum 634б фор­мує на ко­ре­нях рос­ли­ни від 30 до 60 буль­бо­чок і за­без­пе­чує фіксацію 150–250 кг/га азо­ту; штам Bradyrhizobium japonicum 604к фор­мує від 700 до 2000 буль­бо­чок і за­без­пе­чує фіксацію азо­ту на рівні 5–10 кг/га. На­явність ро­же­во­го ко­ль­о­ру на зрізі буль­бо­чок (вміст лег­ге­мог­лобіну) не є кри­терієм оцінки ефек­тив­ності біологічних пре­па­ратів, а ли­ше вка­зує на на­явність сфор­мо­ва­но­го азотфіксу­валь­но­го апа­ра­ту.

3. Важ­ли­ве зна­чен­ня має і термін зберіган­ня пре­па­ра­ту. Навіть за умов по­вної сте­риль­ності пре­па­рат містить жи­ву куль­ту­ру мікро­ор­ганізмів, що має здатність постійно рос­ти. За до­сяг­нен­ня пев­ної кон­цен­т­рації в пре­па­раті бак­терії пе­ре­ста­ють розмно­жу­ва­ти­ся, по­чи­на­ють старіти та відми­ра­ти. Ток­си­ни, ут­во­рені у ре­зуль­таті роз­кла­ду бак­теріаль­них клітин, знач­ною мірою зни­жу­ють симбіотичні вла­с­ти­вості жи­вих бак­терій. З цієї при­чи­ни бак­теріальні пре­па­ра­ти, які ма­ють термін зберіган­ня по­над 1 рік, хоч і є ак­тив­ни­ми, про­те знач­но мен­шою мірою, ніж щой­но ви­ро­щені мікро­ор­ганізми. То­му бак­теріальні до­б­ри­ва під бо­бові та зер­нові куль­ту­ри ви­го­тов­ля­ють на ос­нові ви­со­ко­ак­тив­них, ви­со­ко­е­фек­тив­них і кон­ку­рен­то­с­про­мож­них штамів мікро­ор­ганізмів із до­дер­жан­ням умов по­вної сте­риль­ності та без­по­се­ред­ньо пе­ред по­чат­ком посівної кам­панії.

Пропозиції українського ринку інокулянтів 

По­над 60% вітчиз­ня­них пре­па­ратів відповіда­ють зга­да­ним кри­теріям. Роз­г­ля­не­мо де­які з них:

— Ри­зо­гумін (оригіна­тор — Інсти­тут сільсько­го­с­по­дарсь­кої мікробіології та аг­ро­про­мис­ло­во­го ви­роб­ництва НА­АН Ук­раїни) — рідкий або по­рош­ко­подібний іно­ку­лянт для сої. Містить у своєму складі гумінові кис­ло­ти, що, за сло­ва­ми ав­торів, на­дає йо­му унікаль­ної симбіотич­ної спорідне­ності із соєю, за­вдя­ки чо­му до­ся­гається га­ран­то­ва­но стабільний ефект.

— Ри­зо­бофіт (оригіна­тор — Інсти­тут аг­ро­еко­логії і при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня НА­АН Ук­раїни) — рідкий або по­рош­ко­подібний іно­ку­лянт для сої. Містить за­па­тен­то­вані шта­ми ри­зобій сої, які, на дум­ку роз­роб­ни­ка, за­без­пе­чу­ють ви­сокі вро­жаї зер­на цієї куль­ту­ри.

— Ри­зо­ак­тив (оригіна­тор — Інсти­тут аг­ро­еко­логії і при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня НА­АН Ук­раїни) — по­рош­ко­подібний іно­ку­лянт для сої на ос­нові ак­ти­во­ва­но­го вугілля.

— Біомаг СОЯ (оригіна­тор — ТОВ ТД «Ен­зим-Аг­ро») — рідкий іно­ку­лянт для сої. Пре­па­рат ви­го­тов­ля­ють за ліцензією та під на­уко­вим су­про­во­дом Інсти­ту­ту мікробіології і віру­со­логії ім. Д.К. За­бо­лот­но­го НАН Ук­раїни.

— Біоіно­ку­лянт БТУ-т® (оригіна­тор — БТУ-центр ) — біоп­ре­па­рат на ос­нові тор­фу для іно­ку­ляції насіння бо­бо­вих куль­тур. Містить спеціаль­но при­го­тов­ле­ний торф зі стабіліза­то­ром.

— Біоіно­ку­лянт БТУ-р® (оригіна­тор — БТУ-центр ) — рідкий біоп­ре­па­рат на ос­нові буль­боч­ко­вих бак­терій. 

— Нітрофікс Ж (оригіна­тор — ТОВ «СГП “Ни­ва”», ТМ «Біона») — рідкий біоп­ре­па­рат на ос­нові буль­боч­ко­вих бак­терій. 

— Нітрофікс П (оригіна­тор — ТОВ «СГП “Ни­ва”», ТМ «Біона») — по­рош­ко­подібний біоп­ре­па­рат на сте­риль­но­му торфі.

— Нітрофікс (PreNoctin A) (оригіна­тор — ТОВ «СГП “Ни­ва”», ТМ «Біона») — іно­ку­лянт із при­ли­па­чем-стабіліза­то­ром ви­роб­ництва Ар­ген­ти­ни для за­вчас­ної об­роб­ки насіння сої.

Се­ред вітчиз­ня­них пре­па­ратів особ­ли­вої ува­ги за­слу­го­вує пре­па­рат но­во­го по­коління Ри­зо­с­тим (оригіна­тор — Інсти­тут фізіології рос­лин і ге­не­ти­ки НАН Ук­раїни). Унікальність пре­па­ра­ту за­без­пе­чує поєднан­ня ком­плек­су шта­мів ри­зобій, от­ри­ма­них за до­по­мо­гою ос­танніх до­сяг­нень мо­ле­ку­ляр­ної біо­логії та на­нобіотех­но­логії, і ком­плек­су рос­лин­них про­теїнів, які при­швид­шу­ють фор­му­ван­ня симбіозу, ак­тивізу­ють нітро­ге­наз­ний ком­плекс бак­терій та під­ви­щу­ють стійкість рос­лин до не­спри­ят­ли­вих фак­торів довкілля. Крім то­го, пре­па­рат містить унікаль­ний ком­по­нент, який поліпшує при­ли­пан­ня бак­терій до насіння та за­без­пе­чує їхнє зберіган­ня на йо­го по­верхні що­най­мен­ше про­тя­гом двох місяців.  

Вітчиз­няні пре­па­ра­ти знач­но де­шев­ші, ніж за­рубіжні ана­ло­ги, і вод­но­час за до­три­ман­ня умов бак­те­ри­зації не по­сту­па­ють­ся їм за ефек­тивністю, оскільки шта­ми, що є ос­но­вою до­б­рив, адап­то­вані до грун­то­во-кліма­тич­них умов Ук­раїни.

Про­те тех­но­логії ви­роб­ництва рідких пре­па­ратів та по­рош­ко­подібних на ос­нові тор­фу бу­ло роз­роб­ле­но на по­чат­ку ми­ну­ло­го століття. І хо­ча штам мікро­ор­ганізмів є виз­на­чаль­ним у ефек­тив­ності біоп­ре­па­ра­ту, ос­таннім ча­сом поліпшен­ня їхньої якості до­ся­га­ють шля­хом підви­щен­ня тех­но­логічності або за­сто­су­ван­ням роз­ро­бок мо­ле­ку­ляр­ної біології, ге­не­тич­ної інже­нерії, на­но­тех­но­логії, що, на пре­ве­ли­кий жаль, є здебільшо­го пріори­те­том за­рубіжних пре­па­ратів. Ось при­клад де­я­ких із них:

— ХайСтік (HiStick) (компанія BASF)— рідкий пре­па­рат або пре­па­рат на сте­риль­но­му торфі. Містить за­па­тен­то­ва­ну тех­но­логію підго­тов­ки тор­фу, що дає змо­гу ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти по­рош­ко­ву фор­му без­по­се­ред­ньо у сівалці без по­пе­ред­нь­о­го зво­ло­жен­ня насіння. 

— Хай­Ко­ат­Су­пер (HiCoatSuper) (компанія BASF)— рідкий іно­ку­лянт із ек­с­тен­де­ром (по­жив­ним се­ре­до­ви­щем, по­до­вжу­ва­чем життєдіяль­ності бак­терій). Дає змо­гу про­во­ди­ти за­вчас­ну об­роб­ку насіння (за декілька місяців).

— Гра­фекс (Graph-Ex) (ф. «Адвантс Біолоджікал»)— по­рош­ко­подібний іно­ку­лянт на ос­нові графіто­во-таль­ко­вих носіїв. Ця тех­но­логія за­без­пе­чує відмінну плинність насіння у сівалці та за­побігає її псу­ван­ню.

— Різап (RhizUp) (ф. «Бєккер Андервуд»)— пре­па­рат на сте­риль­но­му торфі. Містить ком­по­зицію штамів із кон­тра­ст­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми, що за­без­пе­чує ви­со­ку ком­пле­мен­тарність ком­по­нентів пре­па­ратів до сортів рос­лин різних груп стиг­лості та ефек­тивність до­б­рив за дії не­спри­ят­ли­вих фак­торів довкілля.

— Оп­ти­майз (Optimize) (компанія Bayer)— пре­па­рат містить у своєму складі ліпохіто­оліго­са­ха­рид­ний (ЛХО) про­мо­утер. Пе­ре­ва­гою та­кої тех­но­логії є при­ско­рен­ня фор­му­ван­ня симбіозів за­вдя­ки ви­ко­ри­с­тан­ню ЛХО-сиг­налінгу. Ліпохіто­оліго­са­ха­ридні сиг­нальні мо­ле­ку­ли ак­тивізу­ють ка­с­кад біохімічних ре­акцій, спря­мо­ва­них на ак­тивізацію фор­му­ван­ня симбіотич­них си­с­тем та по­до­лан­ня сор­то­вої не­сумісності мікро- та ма­к­ро­парт­не­ра.

Інокуляція + протруювання = виробнича ефективність

Ре­алізація по­тенціалу біологічної азотфіксації мож­ли­ва ли­ше за умов ефек­тив­но­го функціону­ван­ня симбіо­тич­них си­с­тем, що по­тре­бує за­лу­чен­ня су­час­них аг­ро­тех­но­логічних прий­омів, які на­сам­пе­ред вклю­ча­ють си­с­те­му за­хи­с­ту від шкідників і хво­роб. Знач­на ча­с­ти­на за­хво­рю­вань пе­ре­дається че­рез насіння або грунт, то­му еко­номічно вигідним та еко­логічно доцільним є пе­ред­посівне про­тру­ю­ван­ня насіння.

Про­тру­ю­ван­ня (пе­ред­посівна об­роб­ка) насіння — ком­плекс­ний захід, спря­мо­ва­ний на зни­щен­ня інфекції рос­лин­но­го чи бак­теріаль­но­го по­хо­д­жен­ня та пригнічен­ня інфекцій, що пе­ре­бу­ва­ють у ґрунті й ство­рю­ють не­без­пе­ку зни­щен­ня рос­лин, зріджен­ня гу­с­то­ти посівів, пригнічен­ня їхньо­го рос­ту і роз­вит­ку.

До­да­ван­ня до фунгіцидів інсек­ти­цид­них пре­па­ратів за­без­пе­чує до­дат­ко­вий за­хист насіння і про­ростків від шкідників. Про­тру­ю­ван­ня насіння зни­жує ри­зи­ки по­трап­лян­ня пре­па­ра­ту на рос­ли­ни, які рос­туть по­руч, що є ха­рак­тер­ним для об­при­с­ку­ван­ня, особ­ли­во авіацією.

Про­тру­ю­ван­ня як обов’яз­ко­ва лан­ка аг­ро­тех­но­логії має відповіда­ти та­ким ви­мо­гам:

— за­без­пе­чу­ва­ти ви­со­ку біологічну ефек­тивність; 

— не до­пу­с­ка­ти зни­жен­ня посівних яко­с­тей насіння; 

— ма­ти ви­со­ку ад­гезію що­до по­верхні насіння; 

— за­без­пе­чу­ва­ти рівномірне по­крит­тя пре­па­ра­том по­верхні зер­на;

— про­труєне зер­но не по­вин­но ут­во­рю­ва­ти пи­лу у про­цесі йо­го пе­ре­си­пан­ня і транс­пор­ту­ван­ня; пре­па­рат не має на­ли­па­ти на ме­ханізми про­тру­ю­ва­ча і змен­шу­ва­ти сипкість зер­на.

На­не­сен­ня ок­ре­мо­го пе­с­ти­ци­ду чи суміші різних ком­по­нентів за­хис­но-сти­му­лю­валь­них ре­чо­вин (інсек­то-фунгі­цидів, ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин, мікро­е­ле­ментів) бу­ває кількох видів: су­хе, напівсу­хе, інкру­с­тація та дра­жу­ван­ня насіння.

— Су­хе про­тру­ю­ван­ня — на­не­сен­ня на насіннєвий ма­теріал по­рош­ко­подібних ре­чо­вин із при­ли­па­чем.

— Напівсу­хе про­тру­ю­ван­ня — на­не­сен­ня на насіннєвий ма­теріал вод­ної су­с­пензії за­хис­но-сти­му­лю­ю­чих ре­чо­вин (інсек­то-фунгіцидів, ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин, мікро­е­ле­ментів) чи по­рош­ко­подібно­го пре­па­ра­ту після зво­ло­жен­ня во­дою (5-10 л/т насіння) без по­тре­би про­су­шу­ван­ня.

— Інкру­с­тація насіння — по­крит­тя насіння вод­ною су­с­пензією, що містить за­хис­но-сти­му­лю­вальні ре­чо­ви­ни (пе­с­ти­ци­ди, ре­гу­ля­то­ри рос­ту рос­лин, мікро­е­ле­мен­ти), плівко­у­тво­рю­вач і барв­ник.

Су­часні пре­па­ра­ти для об­роб­ки насіння містять плівко­у­тво­рю­вальні ком­по­нен­ти, що за­без­пе­чу­ють ви­со­ку ад­гезію пре­па­ра­ту що­до насіння, крім то­го, плівка за­кри­ває до­ступ шко­до­чин­ним грун­то­вим мікро­ор­ганізмам до зер­на у місцях по­шко­д­жен­ня насіннєвої обо­лон­ки. Все це за­без­пе­чує збе­ре­жен­ня зер­на у грунті навіть у разі за­трим­ки йо­го про­ро­с­тан­ня че­рез не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви та по­даль­ший стійкий ріст у по­чат­кові фа­зи роз­вит­ку.

— Дра­жу­ван­ня насіння — зміна фор­ми і ве­ли­чи­ни насінин за по­сту­по­во­го до­да­ван­ня на­пов­ню­вачів, клей­ких та/або за­хис­но-сти­му­лю­валь­них ре­чо­вин (пе­с­ти­цидів, ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин, мікро­е­ле­ментів), що за­без­пе­чує точ­не висіван­ня і за­хист від шко­до­чин­них ор­ганізмів.

Важ­ли­во зна­ти, з яки­ми про­труй­ни­ка­ми іно­ку­лян­ти поєдну­ють­ся, а з яки­ми їх кон­такт не ба­жа­ний, то­му за­сто­су­ван­ня мікроб­них пре­па­ратів і пе­с­ти­цидів, як пра­ви­ло, тре­ба розділя­ти у часі.

Нові су­часні про­труй­ни­ки ддають змогу про­во­ди­ти об­роб­ку від хво­роб і шкідників, поєдна­ну з іно­ку­ляцією сої, що за­без­пе­чує зни­жен­ня хімічно­го на­ван­та­жен­ня на посіви, змен­шен­ня кількості об­ро­бок, що, своєю чер­гою, до­по­ма­гає змен­ши­ти ме­ханічне на­ван­та­жен­ня на по­ле, зни­зи­ти ви­т­ра­ти паль­но-ма­с­тиль­них ма­теріалів, змен­ши­ти ви­кид в ат­мо­сфе­ру СО2.

Се­ред про­труй­ників, ре­ко­мен­до­ва­них для бо­бо­вих рос­лин, які тех­но­логічно до­пу­с­тимі для спільної об­роб­ки, мож­на виділи­ти такі:

— Віта­вакс 200 ФФ (д. р.: кар­бок­син + тірам);

— Круїзер 350 FS (д. р. тіаме­ток­сам);

— Фун­да­зол (д. р. бе­номіл);

— Ап­рон XL (д. р. ме­та­лак­сил- М);

— Мак­сим XL (д. р.: флудіок­соніл + ме­фе­нок­сам).

Слід за­ува­жи­ти, що за мож­ли­вості до­зу іно­ку­лян­ту збільшу­ють у 1,5-2 ра­зи.

Знач­ною по­мил­кою аг­ро­ви­роб­ників є на­ма­ган­ня поєдна­ти в од­но­му тех­но­логічно­му про­цесі об­роб­ки насіння іно­ку­ляцію мікро­ор­ганізма­ми та об­роб­ку ре­гу­ля­то­ра­ми рос­ту і ком­плек­са­ми мікро­е­ле­ментів. 

Для підви­щен­ня уро­жай­ності рос­лин ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти об­роб­ку (інкру­с­тацію) насіння од­ним із до­б­рив, зо­к­ре­ма та­ким, як:

— Еко­зорф — 2 л/т; 

— Еко­райз — 0,04-1,0 л/т;

— Інтер­маг — 1,2-2,5 л/т;

— ком­плекс­не мікро­до­б­ри­во На­но­ак­ти­ва­тор — 0,03-0,05 л/т;

— мікро­до­б­ри­во Ава­тар 1 — 0,5 л/т;

— мікро­до­б­ри­во з ком­плек­сом ре­гу­ля­торів На­номікс — 4 л/т;

— ор­га­но-міне­раль­не до­б­ри­во Віта­лист — 2,5-5 л/т;

— ор­га­но-міне­раль­не до­б­ри­во Си­ла жит­тя — 0,2 л/т;

— Ре­а­ком Плюс — 3-4 л/т.

Про­те об­роб­ка ци­ми до­б­ри­ва­ми сумісно з іно­ку­ляцією здебільшо­го зни­жує ефек­тивність ут­во­рю­ва­них сим­біозів. Ефек­тивнішою є об­роб­ка рос­лин по ве­ге­тації, особ­ли­во пре­па­ра­та­ми, що містять хе­ла­то­вані спо­лу­ки мікро­е­ле­ментів. Такі до­б­ри­ва за­сво­ю­ють­ся рос­ли­на­ми че­рез ли­ст­ко­ву пла­с­тин­ку. 

Насіння бо­бо­вих куль­тур мож­на об­роб­ля­ти ра­зом з іно­ку­лян­та­ми та­ки­ми біодо­б­ри­ва­ми: 

— Аг­ро Бак Плюс — 500 мл/т;

— Ековітал — 1-2 л/т.

Ці пре­па­ра­ти містять мен­шу кіль­кість мікро­е­ле­ментів, що зни­жує не­га­тив­ний вплив важ­ких ме­талів на ри­зобії. Що­до ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин ре­ко­мен­до­ва­но змен­шу­ва­ти їхню до­зу удвічі або за­сто­со­ву­ва­ти ос­танні по ве­ге­тації рос­лин.

Та­ким чи­ном, іно­ку­ляція сої дає змо­гу підви­щи­ти якість про­дукції, зни­зи­ти хімічне на­ван­та­жен­ня на грунт і рос­ли­ни, за­без­пе­чи­ти азо­том рос­ли­ни у най­кри­тичніші для них фа­зи — бу­тоні­зації, цвітіння і фор­му­ван­ня бобів, а та­кож такі куль­ту­ри сівозміни, ад­же за­ли­шок цьо­го еле­мен­та у грунті ста­но­вить 40-70 кг/га. Міне­ральні до­б­ри­ва цьо­го не за­без­пе­чу­ють.

Крім то­го, іно­ку­ляція насіння є не ли­ше еко­логічно без­печ­ним, а й еко­номічно вигідним тех­но­логічним прий­о­мом. На­при­клад, у США фер­ме­ри де­мон­ст­ру­ють при­бав­ку вро­жаю сої 550–780 кг на 1 га. Їхні євро­пейські ко­ле­ги от­ри­му­ють де­що менші по­каз­ни­ки — 400–650 кг/га. За да­ни­ми ук­раїн­ських дослідників, за не­спри­ят­ли­вих по­су­ш­ли­вих умов та на ма­ло­гу­мус­них се­ред­нь­о­кис­лих ґрун­тах біоп­ре­па­ра­ти да­ли мож­ливість до­дат­ко­во зібра­ти відповідно 410 та 430 кг/га. 

За­сто­су­ван­ня ефек­тив­них іно­ку­лянтів, вартість яких ста­но­вить 80–160 грн/га, дає змо­гу от­ри­ма­ти при­бав­ку вро­жаю не мен­ше ніж 150–200 кг/га. За до­по­мо­гою про­ве­ден­ня не­с­клад­них ма­те­ма­тич­них роз­ра­хунків ми от­ри­маємо у се­ред­нь­о­му 480–680 грн/га до­дат­ко­вих коштів від за­сто­су­ван­ня іно­ку­лянтів. Та­кож слід вра­хо­ву­ва­ти, що близь­ко 70 кг азо­ту за­ли­шається в ґрунті під на­ступ­ну куль­ту­ру. Вартість 1 кг азо­ту в до­б­ри­вах ста­но­вить 9–10 грн. Тож до роз­ра­хун­ків, на­ве­де­них ви­ще, слід до­да­ти ще 500–600 грн/га зе­ко­ном­ле­них коштів на азот­них до­б­ри­вах у сівозміні.

От­же, за ви­ко­ри­с­тан­ня аг­ро­тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сої із за­сто­су­ван­ням ви­со­ко­е­фек­тив­них іно­ку­лянтів мож­на от­ри­ма­ти по­над 1000 грн/га при­бут­ку, тож це є ви­прав­да­ною інве­с­тицією у май­бутній уро­жай.

 

С. Коць, П. Ма­мен­ко, Iнсти­тут фізіології рос­лин і ге­не­ти­ки НАН Ук­раїни

 

Інформація для цитування

Інокуляція та інкрустація насіння сої: огляд технології застосування і ринку препаратів / С. Коць, П. Ма­мен­ко // Спецвипуск ж. Пропозиція. Сучасні агротехнології із застосування біопрепартів та регуляторів росту / — 2015. — С. 24-28

Інтерв'ю
Теплица
Сучасне життя диктує необхідність ІТ- модернізації вітчизняних агропідприємств, проте новітніми технологіями поки що володіє лише десята частина підприємств. 
На початку 2025 року набере чинності Закон «Про аграрні ноти». Він впроваджує новий фінансовий інструмент – аграрні ноти, які функціонуватимуть в електронному вигляді. Очікується, що ноти спростять доступ українських сільгоспвиробників до... Подробнее

1
0