Чому бельгійські садівники вважають за краще бути дрібними фермерами?

Герт Бенатс є виробником фруктів у бельгійському місті Лео, що в провінції Фламандський Брабант. Починав він із яблук, але в 90-ті роки поступово переключився на груші. А в 2009-му зосередився на виробництві низькорослих волоських горіхів. Герт сам продає урожай і здає його оптом трейдеру.

Менше кілограмів

Через мороз у квітні 2017-го він втратив велику частину нинішнього врожаю горіхів. Ситуація з грошима не так плачевна. «Я думаю, що цифри - не проблема, але от розмір фруктів - це зовсім інша історія, яка оцінюється в кілограмах. Через різницю в розмірах плодів втрачається 6-7 т/га врожаю. Після цвітіння, в період зав'язі, у нас була погана погода, після чого - кілька місяців серйозної посухи, що також впливає на розмір плода. Звичайно, ми можемо поливати дерева, але дощ, без сумніву, краще. Людина не може імітувати природу», - каже фермер.

Кожен день твердо стояти на землі

У Герта відведено 7 гектарів для вирощування груш таких сортів як Тріумф, Дюрондо, Конференція. «Крім виробництва фруктів, я також є представником товариства захисту рослин у «STAS Belgium NV» в Гласбеке. Вирощування фруктів - це щоденний урок», - розповідає він і додає, що вибрав три сорти для рівномірного розподілу ризику: «Поєднання цих сортів груш відмінно працює на мене, адже у кожного є свої переваги і недоліки».

Атмосфера в бельгійському «фруктовому» секторі залишає бажати кращого. «Будь-який бельгієць переживає кризу кожен день. Погані погодні умови, такі як град, бурі, високий рівень опадів, недостатня їх кількість, заморозки негативно діють на наше господарство останні 2 роки. Мало хто з виробників був застрахований від граду. Кожен може пройти через кілька складних сезонів поспіль».

Мистецтво залишатися маленьким

Феремер скептично ставиться до нових сортів. «Якщо ви подивитеся на те, скільки клубних сортів було введено, то побачите, що успіх мала лише невеличка їх частка. Думаю, кожен виробник повинен бути розсудливим. Не вкладайте занадто багато. Я не проти концептуального різноманітності, але це залежить від того, хто за ним стоїть. Я вважаю, що приватне підприємництво краще, ніж співпраця. При наявності компаньйонів важко досягти гармонії і взяти до уваги всі побажання. Ви чітко це усвідомите на прикладі сорту груші Селіна Фруітанделя Вутер. Виробник може отримати з цього користь», - говорить він.

За словами Герта, це нелегко для підприємця-виробника фруктів. Крім кризи в Бельгії і складних погодних умов, малий бізнес постійно боляче б'ється об бюрократичну тяганину. «Я вважаю, що це мистецтво і перевага залишатися маленьким, як виробник, тому що підприємець сам в змозі стежити за робочим навантаженням. Якщо подивитися на наше коло клієнтів, ми бачимо, що у невеликих компаній цей процес контролюється простіше, ніж у більших. У маленьких компаній, як правило, у важкі роки краще зберігаються фінансові резерви. У той час як великі підприємства часто відчувають більше проблем із пошуком кваліфікованого персоналу, а також із плинністю кадрів, що негативно впливає на робоче навантаження керівництва», - запевняє бельгійський садівник.

Переклад Анастасії Лук'яненко