Через війну на власне виробництво добрив сподіватись не доводиться

Дефіцит добрив, критичну ситуацію на ринку та шляхи вирішення цієї проблеми, спричиненої війною, днями обговорили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України профільні асоціації, аналітики під головуванням першого заступника Міністра Тараса Висоцького. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінагрополітики.

Він наголосив, що на сьогодні тема дефіциту добрив є однією з найактуальніших для агросектору та українських аграріїв, адже нас чекає весняна посівна, за якою спостерігатиме увесь світ.

«Нам важливо проводити такі зустрічі та консультації з громадськістю, в тому числі профільними організаціями, аналітиками. Це дозволяє нам приймати правильні та найефективніші рішення, які формуються з урахуванням побажань виробників», – відзначив Тарас Висоцький.

Керівник аналітичного проєкту «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук розповів, що до війни в Україні на постійній основі працювали три заводи: «Рівнеазот», «Сєвєродонецьке Об’єднання Азот» і черкаський «Азот». Також діяв Дніпроазот, але з деякими інтервалами. Обсяг власного виробництва перевищував імпорт. Йдеться про понад 70%.

«Всього в 2021 році було імпортовано 1,4 млн тонн азотних добрив, тоді як загальне виробництво, за даними Держкомстату, перевищило 5,2 млн тонн» ,-- зазначив Дмитро Гордейчук.

Однак, за його словами, з початком війни працюючими залишилися тільки два заводи – «Рівнеазот» та черкаський «Азот». На жаль, лише один місяць зміг попрацювати «Сєвєродонецькє Об’єднання Азот».

«Звичайно такі зміни суттєво змінили статистику у гіршу сторону: у підсумку всього за 2022 рік вдалося виробити лише 1,13 млн тонн азотних добрив та імпортовано 4,3 млн тонн», – сказав керівник аналітичного проєкту «Інфоіндустрія».

Він додав, що до липня 2022-го українські фермери ще мали змогу купувати добрива за довоєнними цінами і це не було так дорого як в ЄС. Ціни в тій самій Польщі на окремі добрива були вищі аж до нового року. Після липня почала стрімко рости в ціні селітра. Фактично за три місяці вона зросла з 27 000 грн/тонну до 37 000 грн/тонну, що створило критичну ситуацію для українського фермера.

Класично аграрії користуються співвідношенням, коли вартість тонни селітри не повинно коштувати більше ніж 2,5 тонни пшениці, щодо карбаміду – то це 3,0-3,5 тонни кукурудзи. У 2022 році ці показники були в двічі, навіть втричі перевищені. 

«Дуже багато залежить від кліматичних умов, адже добрива працюють як комплексне живлення й основне це погодні умови. Але якщо аграрій вноситиме менше добрив на 30% і більше, тоді падіння врожаю може бути двократним. Тому підтримка міжнародних партнерів у цьому питання для нас є дуже важливою», – зауважив Тарас Висоцький.