Азотні добрива у формі КАС: ефективність у посівах озимої пшениці

Пе­рехід се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря за по­знач­ку ви­ще +5°С про­тя­гом п’яти діб свідчить про віднов­лен­ня по­­сіва­ми ози­ми­ни вес­ня­ної ве­ге­тації — cаме час піджив­ити їх азо­том.

До ви­бо­ру азот­них до­б­рив потрібно підхо­ди­ти з особ­ли­вою ува­гою, оскільки во­ни різнять­ся од­не від од­но­го не тільки за фор­мою азо­ту (нітрат­на, амідна, амонійна), але й за вартістю. Ос­таннім ча­сом у с.-г. ви­роб­ництві ши­ро­ко­го за­сто­су­ван­ня на­бу­ва­ють рідкі до­б­ри­ва, зо­к­ре­ма КАС (кар­ба­мідно-аміач­на суміш), ефек­тивність яко­го, на дум­ку спеціалістів, об­грун­то­ва­на низ­кою пе­ре­ваг над вже на­яв­ни­ми твер­ди­ми азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми.

Оскільки рідкі азотні до­б­ри­ва ти­пу КАС містять од­ра­зу три фор­ми азо­ту — нітрат­ну, амонійну та амідну (порівня­но з інши­ми азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми, та­ки­ми як аміач­на селітра та кар­бамід), ви­ни­кає зацікав­леність у вне­сенні йо­го в різні тех­но­логічні ета­пи під час ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої.

Умови досліджень

Про­тя­гом 2006–2010 рр. у дослідно­му гос­по­дарстві «Дніпро» ДУ ІСГСЗ (Дніпро­пе­т­ровсь­ка обл.) про­во­ди­ли досліджен­ня з вив­чен­ня зер­но­вої про­дук­тив­ності су­час­них сортів пше­ниці ози­мої (Пи­сан­ка, Скарб­ни­ця, Апо­гей Лу­гансь­кий) за­леж­но від по­пе­ред­ників та рівня міне­раль­но­го жив­лен­ня. Згідно зі схе­мою досліду піджив­лен­ня ози­ми­ни аміач­ною селітрою та кар­бамідно-аміач­ною сумішшю здійсню­ва­ли у фазі кущіння во­се­ни та на­весні, а та­кож по мерз­ло­та­ло­му грун­ту (МТГ). У фазі ко­лосіння рос­ли­ни об­при­с­ку­ва­ли роз­чи­ном кар­баміду та КАС. Ділян­ка­ми пер­шо­го по­ряд­ку бу­ли по­пе­ред­ни­ки (фак­тор А), дру­го­го — сор­ти (фак­тор В), тре­ть­о­го по­ряд­ку — період вне­сен­ня, до­б­ри­ва (фак­тор С).

Грун­то­вий по­крив дослідних діля­нок пред­став­ле­ний чор­но­зе­мом зви­чай­ним ма­ло­гу­му­сним сла­бо­еро­до­ва­ним. Вміст гу­му­су в ор­но­му шарі грун­ту ста­но­вить 3,1–3,3%, за­галь­но­го азо­­ту — 0,17–0,18%, ру­хо­мо­го  фо­с­фо­ру — 125–144 мг/кг, обмінно­го калію — 69–118 мг/кг аб­со­лют­но су­хо­го грун­ту (за Чи­ри­ко­вим).

На ділян­ках, де пе­ред­ба­ча­ло­ся фо­но­ве удо­б­рен­ня, під пе­ред­посівну куль­ти­вацію вно­си­ли міне­ральні до­б­ри­ва, до­за яких по чор­но­му па­ру ста­но­ви­ла  N30P30K30, після го­ро­ху  —  N45P45K45, після со­няш­ни­ку — N60P60K60. Тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої, крім по­став­ле­них на вив­чен­ня еле­ментів, — за­галь­но­прий­ня­та для Північно­го Сте­пу Ук­раїни.

За ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що про­ве­ден­ня піджив­лен­ня посівів ози­ми­ни азот­ним до­б­ри­вом КАС, порівня­но з аміач­ною селітрою, спри­я­ло фор­му­ван­ню більшої кількості про­дук­тив­них па­гонів у рос­лин на оди­ницю площі.

Фор­му­ван­ня найбільшої кількості про­дук­тив­них сте­бел рос­ли­на­ми різних сортів пше­ниці ози­мої відміча­ли на варіан­тах досліду, де во­се­ни вно­си­ли фо­но­ве до­б­ри­во та на­весні про­во­ди­ли піджив­лен­ня посівів КАС до­зою N30 у фазі кущіння. Так, під час ви­ро­щу­ван­ня по чор­но­му па­ру мак­си­мальні зна­чен­ня по­каз­ни­ка відміча­ли у сор­ту Скарб­ни­ця (475 шт./м2), після го­ро­ху та со­няш­ни­ку — у сор­ту Пи­сан­ка, 331 та 305 шт./м2 відповідно. У сор­ту Апо­гей Лу­гансь­кий кількість ко­ло­со­нос­них сте­бел бу­ла най­мен­шою і  на за­зна­че­них ділян­ках ста­но­ви­ла, відповідно, 447, 302 та 276 шт./м2  (табл. 1).   

Ана­логічні по­каз­ни­ки відміча­ли за вне­сен­ня фо­но­во­го до­б­ри­ва з піджив­лен­ням КАС (N30) по мерз­ло­та­ло­му грун­ту. По па­ро­во­му по­пе­ред­ни­ку щільність про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою ста­но­ви­ла 448 шт./м2, після го­ро­ху та со­няш­ни­ку — 303 та 278 шт./м2 відповідно. На варіан­тах, де міне­ральні до­б­ри­ва не вно­си­ли (кон­троль), кількість про­дук­тив­них сте­бел бу­ла най­мен­шою і, за­леж­но від сор­ту, по чор­но­му па­ру ко­ли­ва­лась у ме­жах 418–442 шт./м2, після го­ро­ху — 265–289, після со­няш­ни­ку — 231–261 шт./м2.  

За ре­зуль­та­та­ми досліджень, про­ве­ден­ня піджив­лен­ня пше­ниці кар­бамідом та КАС у фазі ко­лосіння ніяк не впли­ва­ло на кількість про­дук­тив­них па­гонів. Мак­си­мальні показники ма­си зер­на з ко­ло­са та­кож бу­ло відміче­но на варіан­тах досліду, де пе­ред­ба­чено вне­сен­ня фо­но­во­го до­б­ри­ва з на­ступ­ним піджив­лен­ням посівів КАС (N30) у фазі кущіння на­весні. Під час  ви­ро­щу­ван­ня по чор­но­му па­ру у сор­ту Скарб­ни­ця цей по­каз­ник ста­но­вив 1,54 г, у сортів Пи­сан­ка та Апо­гей Лу­гансь­кий — 1,53 та 1,49 г відповідно. За сівби після го­­ро­ху та со­няш­ни­ку у за­зна­че­них сортів ма­са зер­на ста­но­ви­ла, відповідно, 1,42; 1,44; 1,40 та 1,35; 1,36; 1,34 г.

За піджив­лен­ня ози­ми­ни аміач­ною селітрою у фазі кущіння на­весні ма­са зер­на з ко­ло­са та­кож бу­ла ви­со­кою. Під час ви­ро­щу­ван­ня по чор­но­му па­ру се­ред вив­чаємих сортів мак­си­мальні зна­чен­ня по­каз­ни­ка відміча­ли у сор­ту Скарб­ни­ця (1,50 г). У сор­ту Пи­сан­ка ма­са бу­ла най­ви­щою за розміщен­ня посівів пше­ниці після го­ро­ху та со­няш­ни­ку — 1,41 та 1,33 г відповідно.
Най­мен­шу ма­су зер­на з ко­ло­са відміча­ли на кон­троль­но­му варіанті досліду, де міне­ральні до­б­ри­ва не вно­си­ли. У се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень під час ви­ро­щу­ван­ня по чор­но­му па­ру цей по­каз­ник, за­леж­но від сор­ту, зна­хо­див­ся у ме­жах 1,29–1,34 г, після го­ро­ху — 1,20–1,25, після со­няш­ни­ку — 1,14–1,16 г.

Мак­си­мальні по­каз­ни­ки вро­жай­ності в се­ред­нь­о­му за 2007–2010 рр. всі сор­ти за­без­пе­чи­ли за пе­ред­посівно­го вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив з на­ступ­ним піджив­лен­ням КАС (N30) у фазі кущіння на­весні. За та­ко­го рівня жив­лен­ня най­ви­щу вро­жайність по чор­но­му па­ру сфор­му­вав сорт Скарб­ни­ця (7,30 т/га), після го­ро­ху та со­няш­ни­ку — сорт Пи­сан­ка, відповідно, 4,76 та 4,15 т/га. Ефек­тивність про­ве­де­но­го піджив­лен­ня підтвер­д­жується на­явністю 15,0% при­бав­ки вро­жай­ності по чор­но­му па­ру, 15,9 — після го­ро­ху, а та­кож 16,2% — після со­няш­ни­ку, порівня­но з варіан­та­ми, де вно­си­ли тільки фо­но­ве до­б­ри­во (табл. 2).

За ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що піджив­лен­ня КАС у період кущіння во­се­ни спри­я­ло зро­с­тан­ню уро­жай­ності зер­на по чор­но­му па­ру на рівні 0,12–0,15 т/га, після го­ро­ху та со­няш­ни­ку — в ме­жах 0,17–0,19 та 0,15–0,19 т/га, відповідно, порівня­но з ділян­ка­ми без піджив­лень.

Вне­сен­ня аміач­ної селітри N30 по мерз­ло­та­ло­му грун­ту що­до варіан­та з вне­сен­ням тільки фо­но­во­го до­б­ри­ва да­ло мож­ливість до­дат­ко­во от­ри­ма­ти по чор­но­му па­ру від 5,0 до 5,1% зер­на. Після го­ро­ху зро­с­тан­ня вро­жай­ності ста­но­ви­ло 5,1–5,4, після со­няш­ни­ку — 5,5–5,6%. Вне­сен­ня КАС за­без­пе­чу­ва­ло при­бав­ку вро­жаю по за­зна­че­них по­пе­ред­ни­ках на рівні 10,0–10,3%, 10,5–10,7 та 10,8–11,0% відповідно.

У се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень мак­си­маль­ну при­бав­ку вро­жаю зер­на що­до кон­тро­лю за­без­пе­чу­ва­ло пе­ред­посівне вне­сен­ня фо­но­во­го міне­раль­но­го до­б­ри­ва з на­ступ­ним піджив­лен­ням КАС (N30) у фазі кущіння на­весні. Так, за­леж­но від сор­ту, по чор­но­му па­ру вона ста­но­вила 18,7–18,8%, після го­ро­ху — 23,7–24,4, після со­няш­ни­ку — 26,7–28,4%.

Піджив­лен­ня посівів у фазі ко­лосіння кар­бамідом (N20) та КАС (N20)  не підви­щу­ва­ло уро­жайність по­став­ле­них на вив­чен­ня сортів. Зер­но­ва про­дук­тивність ози­ми­ни на цих ділян­ках бу­ла на од­но­му рівні з уро­жайністю пше­ниці ози­мої, під яку вно­си­ли тільки пе­ред­посівне до­б­ри­во.

Та­ким чи­ном, за ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що мак­си­маль­ний рівень уро­жай­ності за­без­пе­чує фо­но­ве вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив з посліду­ю­чим піджив­лен­ням посівів КАС (N30) у фазі ку­щен­ня на­весні. За та­ко­го ре­жи­му жив­лен­ня під час ви­ро­щу­ван­ня по чор­но­му па­ру най­ви­щу вро­жайність за­без­пе­чив сорт Скарб­ни­ця (7,30 т/га). За розміщен­ня пше­ниці ози­мої після го­ро­ху та со­няш­ни­ку вро­жайнішим ви­я­вив­ся сорт Пи­сан­ка, зер­но­ва про­дук­тивність яко­го ста­но­ви­ла, відповідно, 4,76 та 4,15 т/га.

Подібні досліди з виз­на­чен­ня ефек­тив­ності за­сто­су­ван­ня різних азот­них до­б­рив під час ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої по стер­нь­о­во­му по­пе­ред­ни­ку про­­­во­ди­лись на­ми про­тя­гом 2011–2014 рр. Пше­ницю ози­му висівали 20 ве­рес­ня з нор­мою
5,5 млн схо­жих насінин на гек­тар.  У по­льо­во­му дво­фак­тор­но­му досліді використовува­ли сорт пше­ниці ози­мої Ли­танівка. Ділян­ка­ми пер­шо­го по­ряд­ку бу­ли азотні до­б­ри­ва (фак­тор А): КАС32, аміач­на селітра, кар­бамід. Ділян­ка­ми дру­го­го по­ряд­ку — стро­ки вне­сен­ня до­б­рив (фак­тор В): в ос­нов­не вне­сен­ня, на час осінньо­го кущіння, по мерз­ло­та­ло­му грун­ту, у фазі кущіння на­весні, у фазі ко­­лосіння, варіант без вне­сен­ня до­б­рив.

До­зи вне­сен­ня азот­них до­б­рив виз­на­ча­ли на підставі про­ве­де­но­го аг­ро­хімічно­го аналізу грун­ту. Тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня — за­галь­но­прий­ня­та для північної ча­с­ти­ни Сте­пу Ук­раїни, крім по­став­ле­них на вив­чен­ня пи­тань.

Про­тя­гом вес­ня­но-літньо­го періоду ве­ге­тації рос­ли­ни фор­му­ва­ли не­од­на­ко­ву кількість про­дук­тив­них сте­бел, яка ко­ли­ва­ла­ся за­леж­но від умов ви­ро­щу­ван­ня. Слід відміти­ти важ­ли­ву роль сфор­мо­ва­ної кількості ко­ло­со­нос­них сте­бел у по­су­ш­ли­во­му сте­по­во­му регіоні, який ха­рак­те­ри­зується не­до­статнім зво­ло­жен­ням, особ­ли­во під час ве­ге­тації ози­ми­ни. 

 За ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що кількість сфор­мо­ва­них рос­ли­на­ми про­дук­тив­них сте­бел у се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень ко­ли­ва­лась у ме­жах 368–448 шт./м2. Найбільшу кількість про­дук­тив­них сте­бел (448 шт./м2) від­міче­но на варіан­тах досліду, де під пе­­ред­­­по­­сівну куль­ти­вацію ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли азот­не до­б­ри­во КАС у дозі N60 з од­­но­ча­сним вне­сен­ням P60K60 та з на­­ступ­ним піджив­лен­ням рос­лин у фазі кущін­­ня на­весні. Най­ниж­чою (368 шт./м2) кількість про­дук­тив­них сте­бел бу­ла на кон­тролі, де до­б­ри­ва не вно­си­ли.

Найбільшу ма­су зер­на ози­мина фор­му­ва­ла за піджив­лен­ня азо­том у фазі кущіння на­весні на фоні N60P60K60. Так, за за­сто­су­ван­ня аміач­ної селітри ма­са зер­на ста­но­ви­ла 1,15 г, кар­бамі­ду — 1,13, КАС — бу­ла най­ви­щою — 1,17 г (табл. 3).
Різні стро­ки за­сто­су­ван­ня азот­них до­б­рив у посівах пше­ниці ози­мої обумовили фор­му­ван­ня не­од­норідно­го за розміра­ми вро­жаю зер­на. Най­ниж­чу вро­жайність (4,03 т/га) у се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень відміче­но на варіан­тах досліду, де ози­ми­ну ви­ро­щу­ва­ли без вне­­­сен­ня міне­раль­них до­б­рив (на кон­тролі). Вне­сен­ня під пе­ред­посівну куль­ти­вацію N60(аміач­на селітра)P60K60 підви­щу­ва­ло уро­жайність, порівня­но з кон­тро­лем, на 0,47 т/га,  N60(кар­бамід)P60K60 — на 0,48, N60(КАС)P60K60 — на 0,60 т/га. Піджив­лен­ня азо­том на за­зна­че­них фо­нах у пе­­ріод осінньо­го ку­щен­ня за­без­пе­чу­ва­ло одер­жан­ня до­дат­ко­вої при­бав­ки вро­жаю зер­на на ділян­ках з аміач­ною селітрою — на 0,19 т/га, кар­бамідом — на 0,17, КАС — на 0,26 т/га. Ви­ко­ри­с­тан­ня азот­ного піджив­лен­ня по мерз­ло­та­ло­му грун­ту за­без­пе­чу­ва­ло збільшен­ня уро­жай­ності за­леж­но від виду до­б­ри­ва. Так, при­бав­ка вро­жаю зер­на на фоні з кар­бамідом за до­дат­ко­во­го йо­го вне­сен­ня по мерз­ло­та­ло­му грун­ту ста­но­ви­ла тільки 0,07 т/га, порівня­но з варіан­та­ми, де вно­си­ли ли­ше N60(кар­бамід)P60K60 з осені. Най­більше зро­с­тан­ня вро­жай­ності (0,34 т/га) від піджив­лен­ня азо­том по мерз­ло­та­ло­му грун­ту відміче­но на фоні з КАС (табл. 4).

Висновки

Із на­ве­де­них да­них вид­но, що азот­не піджив­лен­ня є ефек­тив­ним аг­ро­за­хо­дом, яке про­тя­гом всіх років досліджень за­­без­пе­чу­ва­ло при­бав­ку вро­жай­ності. У се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень мак­си­маль­ну вро­жайність (5,25 т/га) за­без­пе­чи­ло вне­сен­ня во­се­ни N60(КАС)P60K60 та на­ступ­не піджив­лен­ня КАС у фазі кущіння на­весні. На фоні з аміач­ною селітрою (4,95 т/га) — ос­нов­не вне­сен­ня N60(аміач­на селітра)P60K60 та піджив­лен­ня цим до­б­ри­вом у вес­ня­не кущіння. Уро­жайність пше­ниці ози­мої на відповідних варіан­тах з ви­ко­ри­с­тан­ням кар­баміду бу­ла най­ниж­чою і ста­но­ви­ла  4,75 т/га.

О. Же­ляз­ков, канд. с.-г. на­ук, провідний на­ук. співробітник ла­бо­ра­торії тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ози­мих зер­но­вих куль­тур,
О. Ко­зельсь­кий, за­ступ­ник ди­рек­то­ра з на­уко­во-ви­роб­ни­чої діяль­ності,
О. Бон­да­рен­ко, на­ук. співробітник ла­бо­ра­торії тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ози­мих зер­но­вих куль­тур,
ДУ ІСГСЗ НА­АН (ДУ Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН)