Азіатська раса непарного шовкопряда

Шкідник має широке коло господарів, це типовий поліфаг, пошкоджує близько 300 видів рослин, у тому числі майже всі листяні породи дерев, деякі хвойні, багато видів чагарників. Європейські популяції надають перевагу дубові, липі, березі, тополі, вербі, яблуні, сливі. Азіатські також живляться дубом і березою, але, крім того, пошкоджують і осику, ліщину, модрину. Так, в азіатській та європейській частинах Російської Федерації в періоди масового розмноження відбувається значне об’їдання темнохвойних порід дерев. Спалахи пошкоджень спочатку спостерігаються в дубових лісостанах, згодом, із збільшенням популяції, збільшується і кількість господарів. Причому осередки найчастіше виникають у дібровах, де знищений підлісок та ущільнений грунт через надмірне випасання худоби.

В Євразії спостерігаються короткочасні спалахи зараження. За значного ушкодження шовкопрядом дерево відстає в рості, зменшується приріст, але загибель відбувається дуже рідко. У Північній Америці, де спалахи зараження відбуваються частіше і тривають довше, за 2–3 роки пошкодження дерева шкідником відбувається його повна загибель. Особливо явно це спостерігається в регіонах, де шкідника виявлено вперше і де він акліматизувався, а спалахи його розмноження були тривалішими. Зазвичай, це відбувається внаслідок відсутності природних ворогів.

У 1981 році у східних штатах США шкідником було уражено 6 млн га лісових насаджень, фінансові збитки внаслідок втрати деревини становили понад $72 млн.
Крім лісових культур, непарний шовкопряд може також завдавати шкоди декоративним деревам і кущам у містах, а щетинки личинок, що розносяться вітром, здатні викликати алергічні реакції у людей.

Непарний шовкопряд — це шкідник євразійського походження. Він поширився від Португалії до Японії і від Фінляндії до Північної Африки. На Півночі смуга поширення обмежена зоною росту дубів.

Шкідники європейської раси були завезені з Франції в США, штат Массачусетс, у 1869 році і поступово поширилися на південь, захід і північ країни, у 1924 році ця раса була зареєстрована в Канаді. Нині він розповсюджений у Канаді, Новій Англії, Північній Кароліні, Західній Вірджинії; штатах Огайо, Мічиган в США та в канадських штатах: Онтаріо, Квебек, Нью-Брансуїк, Нова Шотландія. Тут проводяться програми знищення для запобігання дальшому поширенню шкідника. Такі самі програми діють і проти шкідника азіатської раси, який був нещодавно виявлений у декількох регіонах Північної Америки.

Непарний шовкопряд — типовий шкідник лісу. Небезпеку, з точки зору карантину, становлять його азіатські раси (сибірські та далекосхідні) у разі їх завезення в Україну. Крім безпосередньої шкоди, що завдає ненажерлива гусінь, небезпечне можливе схрещування з місцевими популяціями. Як наслідок, можуть з’явитися більш шкодочинні популяції.
Азіатська і європейська раси непарного шовкопряда морфологічно ідентичні, але різняться екологічними та біологічними особливостями, а також за рослинами-господарями.
Для виявлення цього шкідника слід вміти вирізняти його морфологічні ознаки. Яйця в нього сірі, круглі, діаметром близько 1 мм, розміщені окремими купками, в яких може бути від 100 до 1200 штук. Такі купки, зазвичай, 2–5 мм завдовжки і 0,5–2 мм завширшки, вкриті жовтуватими волосинками, що скидає під час яйцекладки з черевця  самка. Самки відкладають яйця на стовбурах, скелетних гілках дерев, на парканах, стінах будинків, камінні та в інших місцях. Яйця цього шкідника морозостійкі та здатні витримувати зниження температур до -50°С.

У період свого розвитку гусениця непарного шовкопряда густо вкрита щетинками, забарвлення яких різниться залежно від віку. Гусениці першого віку сіро-чорні, наступних віків — більш яскраві: з жовтим, синім і червоним забарвленням щетинок. Голова гусені 1–3 віків темна, наступних 4–6 віків — жовта. Головною ознакою для визначення шкідника є наявність на спині гусениць бородавок, на яких розміщені 2 ряди щетинок: на перших п’яти вони сині, на решті червоні.
Лялечка — темно-коричнева з червонуватими волосками на сегментах, чоловічі особини завдовжки 2–3, жіночі — 3–4 см.

Імаго у непарного шовкопряда має яскраво виражений статевий деморфізм. Самець значно менший, ніж самка, темніший за забарвленням. У самця тонке тіло сіро-коричневого кольору, на крилах темні зигзагоподібні смуги, розмах крил приблизно 3–4 см, вусики опушені, набагато довші, ніж у самок. Самка має довше і товстіше тіло, більший розмах крил (4–7 см), забарвлення крил біле або жовтувате, малюнок майже такий, як у самців, але тонший, майже чорний, редукований. Імаго азіатської раси крупніші: у самців розмах крил 5–6 см, у самок — 9 см і більше. Інтенсивність забарвлення у різних популяцій може істотно змінюватися. Збільшення інтенсивності забарвлення в окремій популяції вказує на те, що починається ріст чисельності.

Шкідник розвивається в одному поколінні на рік. Зимує у стадії яйця. Гусінь відроджується навесні — починаючи з кінця березня до кінця травня (залежно від кліматичних умов). Вихід збігається з початком формування молодого листя на дубах. Щойно відроджені гусениці можуть перебувати на яйцекладці декілька днів, після чого розповзаються в крону дерева, до верхівкових точок росту пагонів і листя. Чоловічі особини гусениці у своєму розвитку проходять п’ять, жіночі — шість віків (іноді спостерігається ще один, додатковий, вік). Їх вік можна встановити за довжиною: гусениця першого віку — 3–4 мм, дорослі гусениці самців сягають довжини 4–5, а самок — 6–7 см.
Гусениця першого віку — це основна стадія природного поширення шкідника. Рухаючись по гілках і стовбурах дерев, вони плетуть тонку шовкову нитку (павутинку). Гусениці густо вкриті щетинками, біля основи кожної з яких є повітряний пухирець, завдяки чому в цей період свого життя гусінь добре розноситься вітром. Зазвичай, основна частина популяції розповсюджується не більш як на 200 м, однак відомі поодинокі випадки поширення шкідника на декілька кілометрів. Протягом перших трьох віків гусениці живляться переважно вдень. Починаючи з четвертого віку, вони живляться вночі, залишаючи листя в спокої у денний час, відшукуючи приховані місця для відпочинку. Однак за щільного зараження, у вогнищі, живлення відбувається впродовж усієї доби. Гусінь останніх віків живиться дуже інтенсивно, пересічно одна гусениця здатна знищити 1 м2 листя.

Стадія гусені триває близько 6–8 тижнів, потім гусениці заляльковуються у прихованих місцях, обплітаючи себе павутиною та утворюючи шовковистий кокон. Лялечка розвивається 2–3 тижні. Самці виходять із лялечок на 1–2 дні раніше, ніж самки. Самці літають, а самки європейської раси деякий час не літають, хоча крила в них повністю сформовані. Однак самки азіатської раси здатні літати відразу після виходу з лялечок. І самці, й самки з’являються статевозрілими. Спарювання триває близько 1 години, після чого самка відкладає яйця.

Шкідник поширюється здебільшого внаслідок діяльності людини: з автомобілями, потягами, кораблями та іншими транспортними засобами, а також з деревиною і тарою. Випадкове завезення шкідника в країни з помірним кліматом, наприклад, Велику Британію,  Австрію, де він відсутній, може мати непередбачувані наслідки, особливо для молодих лісових насаджень.
Основне значення під час розселення шкідника мають яйцекладки. Здатність відкладати яйця не лише на лісову продукцію збільшує небезпеку розповсюдження яйцекладок разом із тарою, контейнерами на вагонах, автомобілях та іншими шляхами. Також можливе перевезення лялечок. Це збільшує можливість зараження шкідником та ускладнює його виявлення.

Для запобігання завезенню шовкопряда слід проводити догляд лісопродукції, вантажів і потягів, які надходять із зон його розповсюдження, а у разі виявлення шкідника у будь-якій стадії розвитку — проводити знезараження. Під час виявлення яйцекладок слід уточнювати райони, де відбулося зараження, враховуючи, що літ метеликів відбувається з липня по серпень.
Для боротьби зі шкідниками обох рас застосовують біологічні препарати — Вірин, НШ, Лепідоцид, — які дають добрі результати, не завдаючи шкоди теплокровним, або пестициди, дозволені для використання в Україні: Децис, 2,5% к.е., Димілін, 25% з.п., Золон, 35% к.е., Ф’юрі, 10% в.е., Штефесин, 2,5% к.е.

О. Башинська,
Н. Константінова,
Укрголовдержкарантин