Спецможливості
Новини

"Агро" передових досягнень

05.06.2008
929
"Агро" передових досягнень фото, ілюстрація
Правду кажучи, незручно почувався автор цих рядків 24 червня на колишній ВДНГ (нині це Національний комплекс “Експоцентр України”) під час відкриття другої (альтернативної) ХVІ Міжнародної виставки “Агро’2004”. Під враженням скандалу, на тлі якого відбувалася підготовка до цьогорічної “Агро” (читайте “Пропозицію” №7’2004), ми дещо погано почали думати про організаторські здібності Міністерства агрополітики і недооцінили його бажання втерти носа Украгропромбіржі — традиційному організаторові виставок “Агро”, яка забажала підібгати під себе бюджетне фінансування виставкової діяльності і не дослухалася до державного “Зась!”. Проте у глибині душі ми все ж таки підозрювали, що на ВДНГ буде, принаймні, не гірше, ніж у Чубинському. Насправді ж друга “Агро’2004” мала вигляд відчутно сильніший. Скажемо навіть більше: на ВДНГ вирувало справжнє свято.

Відчуття свята створювали не лише численні оркестри, “телепузики”, танцювальні колективи та пивні намети. Сам пейзаж Експоцентру: асфальтовані доріжки та майданчики, каштани, клумби, прапори, неокласичні павільйони з помпезними колонадами та барельєфами, скульптури звитяжних трударів — усе це формувало піднесену атмосферу “передових досягнень”, яка на ВДНГ живе й понині і на тлі якої розгорнулася “Агро’2004”-ІІ.
Апогей свята збігся у часі з його початком, тобто з моментом відкриття виставки. Склалося враження, що сценарій відкриття і пов’язані з ним події були заздалегідь сплановані й узгоджені. Адже виставка стартувала на другий день після того, як Голова Верховної Ради Володимир Литвин утвердився на чолі НАПУ (колишньої АПУ) — Народної аграрної партії України. Тож “Агро’2004” явила собою чудовий цільовий форум, аби голосно повідомити про цю подію. Відкривати виставку приїхав весь столичний аграрний “бомонд”: під звуки фанфар на сцену біля павільйону №1 піднялися Володимир Литвин, віце-прем’єр Іван Кириленко, міністр агрополітики Віктор Слаута, заступник голови адміністрації Президента Павло Гайдуцький, голова аграрної фракції Верховної Ради Катерина Ващук, ціла низка народних депутатів (у тому числі Іван Томич, який нещодавно відкривав опальну “Агро’2004”-І у Чубинському).


Цікаво було поглянути і на люд, що зібрався навколо сцени: не часто доводиться бачити поза стінами Мінагрополітики таке скупчення держслужбовців, причетних до управління сільським господарством. Їхні обличчя світилися радістю, вони тисли одне одному руки й обмінювалися цнотливими чоловічими поцілунками. Ці поцілунки, ніби гербові печатки, утверджували істину: разом ми — сила.
А на сцені тим часом відбувалася піар-акція під гаслом: “Володимир Литвин — наш новий керманич!”. І хоча Володимир Михайлович у Президенти, ніби, не збирається, проте, напевно, з прицілом на парламентські вибори 2006 року він щедро роздавав улюбленому селянству компліменти й обіцянки.
Після урочистих промов на сцені розпочалася концертна програма. Однак аграрні достойники геть не пішли, а своїми плесканнями у долоні ще хвилин із двадцять акомпонували співачці Надії Крутовій-Шостак, а іноді навіть намагалися щось підспівувати. Проте навряд чи це була гарна ідея: краще б вони керували аграрною галуззю!


А що ж, власне, сама виставка? Як уже зазначалося вище, друга “Агро’2004” першу побила — і за кількістю учасників, і за представленою тематикою. На відміну від “Чубинки”, на ВДНГ були охоплені практично всі традиційні тематичні розділи: механізація, рослинництво, тваринництво, рибництво, ветеринарія, наука та освіта, регіони, лісове господарство, харчова промисловість. На повний голос прозвучали такі бренди, як “Райз” (посіли весь центральний майдан Експоцентру), “Агро-Союз” (повністю зайняли один з павільйонів), ХТЗ та інші.
Для ознайомлення з усіма цими експонатами зранку 24 червня автобусами підвезли відвідувачів. Цей хід Мінагрополітики та інших організаторів був абсолютно виправданим: якби не доставка, рядових аграріїв на ВДНГ було б значно менше, адже “на носі” — жнива, селянам не до святкувань... Проте не можна було не помітити й тих, хто дістався до Києва своїм ходом: майдан перед Експоцентром був повністю заставлений автомобілями з номерами усіх регіонів України.
Але найбільшою категорією відвідувачів були, мабуть, кияни. Масована реклама у ЗМІ, погожий сонячний день, велика кількість пива спонукали мешканців Голосіївського та сусідніх районів столиці включити у культурну програму своїх вихідних днів похід на виставку. А чому б ні? Не так часто доводиться їм, міським жителям, бачити трактори й комбайни, корів та свиней, плуги й культиватори, а демонстрація живих осетрів і білих амурів (експозиція “Рибництво”) взагалі сприймалася як справжній атракціон. Особливо корисним відвідання “Агро’2004” виявилося для “квітів асфальту” — дітлахів, — які, можливо, до того й не знали, звідки беруться ті ковбаса, хліб та морозиво.
Щоправда, велика питома вага киян внесла свої корективи в роботу експонентів. Скажімо, перед стендами з продукцією, що представляє інтерес для масового споживача, було доволі людно, а біля сільськогосподарської машинерії та інших специфічних аграрних експонатів — не дуже.
У цілому ж виставкою “Агро’2004”-ІІ усі виявилися задоволеними. Володимир Литвин та аграрний блок уряду провели яскраву піар-акцію. Компанії-учасники відпрацювали у пристойних умовах (асфальт, капітальні павільйони, електрика, сантехніка). Відвідувачі-селяни переконалися в існуванні передових досягнень у своїй галузі, а також відчули прагнення рідного міністерства донести інформацію про ці досягнення до їхньої, селян, свідомості. Відвідувачі-кияни розслабилися після трудового тижня і побачили багато цікавого.
З усього цього можна зробити певні висновки. Перший і головний із них — ніколи не треба сваритися з владою. Навіть якщо ти відстоюєш світлі ідеали цивілізованого ринку, вболіваєш за поступ вітчизняного агробізнесу, за імідж держави у світі, — на батьківщині тебе все одно не зрозуміють. Бо правий завжди той, хто перемагає, а перемагає у нас той, у кого в руках адміністративні важелі. З адміністраціями треба дружити, і тоді все буде гаразд: і місце під сонцем виділять, і ресурсів підкинуть, і борги не помічатимуть. А ринок, цивілізація — нехай ще почекають, ще не час.


Павло Коротич

Інтерв'ю
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча
Враховуючи насиченість ринку сучасною багатофункціональною технікою, завоювати позиції лідера продажів доволі не просто. Пропонований продукт чи послуга повинні мати власні унікальні технічні рішення, що робить їх особливим та затребуваним... Подробнее

1
0