Спецможливості
Статті

Племінні та спортивні коні кінного заводу “Нова Орлівщина”

05.06.2008
1841
Племінні та спортивні коні кінного заводу “Нова Орлівщина” фото, ілюстрація
Племінні та спортивні коні кінного заводу “Нова Орлівщина”

Племінні та спортивні коні кінного заводу “Нова Орлівщина”

Українська верхова порода коней, яка була затверджена як самостійна в 1990 році, є спеціалізованою породою спортивного напряму для виступів у класичних видах кінного спорту — виїздці, конкурі та триборстві. За кількістю племінного поголів’я в Україні українська верхова є найбільш розповсюдженою серед заводських порід коней.

У сучасних умовах розвитку кінного спорту українська верхова порода має добрі перспективи для дальшого розвитку. Ареал розповсюдження її постійно розширюється, збільшується кількість спортивних змагань та підвищуються їх преміально-призові суми. Якщо раніше, до 1990 року, їх розводили на п’яти державних кінних заводах, то на початок 2001 року — вже на 11 з 17 існуючих в Україні, а також більш ніж на 20 племінних конефермах господарств різних форм власності. До числа провідних господарств належить кінний завод “Нова Орлівщина” Новомосковського району Дніпропетровської області, який був створений на базі розпайованого колективного сільськогосподарського підприємства “Орлівщина” в 2000 році. Кінний завод спеціалізується на розведенні племінних коней української верхової породи та виробництві зернових і технічних культур. Робота з українською верховою породою в господарстві почалася в 1984 році із завезення двох жеребців (Хорват і Темп) та 15 кобил. З того часу поголів’я коней на кінному заводі зростало і на початок 2002 року становить 145 голів.
Племінне поголів’я коней розміщено на двох відокремлених один від одного конярських комплексах, на території центральної садиби. Виробничий склад коней утримується у трьох стайнях. У першій утримуються матки, у другій — ремонтний молодняк та лошата після відлучення, а в третій, яка з’єднує першу і другу, — жеребці-плідники. У кожній стайні є манеж для виводки коней, моціону, проби та парування кобил. Усе поголів’я коней утримується в індивідуальних денниках. Загальна кількість конемісць — 113. До стаєнь прилягає 10 паддоків для моціону всіх статево-вікових груп коней та шпрингартен для групового тренінгу молодняку. На території комплексу є ветеринарний лазарет. Для зберігання концентрованих та грубих кормів споруджено два металевих ангара. Напування коней здійснюється вручну з відер.
Молодняк від півтора до чотирирічного віку та старше розміщується на тери-торії кінноспортивного комплексу у двох стайнях, які з’єднані манежем, розмір якого становить 24x72 м. Територія кінноспортивного комплексу включає заводський іподром, криту трибуну, скакову трав’яну доріжку завдовжки 1600 м та завширшки 20 м, трасу для змагань з триборства, конкурні та виїздкові поля, шпрингартен. Матеріальна база на кінному заводі — одна з кращих в Україні.
Годівля племінних коней ведеться відповідно до існуючих норм та потреби в поживних речовинах з урахуванням їх фізіологічного стану та тренувальних навантажень, що дає змогу вирощувати поголів’я вищого бонітувального класу — еліта. У зимовий період основними кормами для коней є овес, ячмінь, кукурудза, висівки пшеничні, а з грубих — злаково-бобове сіно. Для нормування раціонів мінеральними речовинами та вітамінами використовують спеціальний премікс, виготовлений в Інституті тваринництва УААН.
Основним методом удосконалення коней української верхової породи є чистопорідне розведення за лініями. На заводі ведуть селекційну роботу з широко розповсюдженою в породі лінією Фактотума (1 жеребець, 7 кобил), лінією Водопада (1 ремонтний жеребець, 12 кобил) та швидко прогресуючою спорідненою групою Рауфбольда (1 жеребець, 4 кобили). Решта ліній представлена окремими матками, ще 12 кобил походять від тракененських та чистокровних верхових жеребців. Генеалогічна структура маточного складу дає змогу в достатньому обсязі застосовувати міжлінійні підбори (кроси). За даним методом на заводі одержують до 50% лошат. Незначний відсоток (6%) становить молодняк, який одержано при використанні внутрілінійного підбору.
Застосування науково обгрунтованого методу підбору сприяє закріпленню генотипу видатних жеребців-плідників та характерних особливостей ліній і в першу чергу — спортивної роботоздатності. Так, за методом внутрілінійного підбору на кінному заводі одержали 8 нащадків, у тому числі 6 жеребчиків та 2 кобилки. Більшість нащадків вирізняються хорошою спортивною роботоздатністю і становлять племінну цінність для роботи з породою. З жеребців у селекції задіяні Хінган, гн., 1991 (Бітум — Хіжина) та Камишин, гн., 1995 (Шкіпер — Кібітка) лінії Гугенота, а з кобилок — Ханка, кар., 1994 (Камбар — Хазея II) лінії Фактотума. На змаганнях з кінного спорту задовільно виступають, крім названого Хінгана, ще його напівбрат по матері Ханабад, гн., 1994 (б. Бароко), а також Материк, гн., 1992 (Ельбрус — Мамбо) лінії Фактотума та Гектар, гн., 1997 (Такт — Гекта) лінії Хобота.
Серед молодняку заводу за розвитком, породністю та типом тілобудови вирізняється жеребець Хімік, т.-гн., 2001 (Іхол — Ханка), якого одержано в результаті триразового повторення внутрілінійного добору.
Племінна робота із удосконалення основних селекційних ознак — пород-ність, бажаний тип будови тіла, гармонійний розвиток, правильні статі екстер’єру та висока спортивна роботоздатність — будується на жорсткому доборі коней до виробничого складу та всебічно обгрунтованому індивідуальному доборі маток для парування з жеребцями-плідниками.
Кобили, які виявилися цінними заводськими матками, стали родоначаль-ницями маточних гнізд. На сьогодні більшість кобил заводу входять до складу маточних родин та гнізд. У чотирьох із них уже продукують внучки родоначальниць. Добру перспективу для дальшого розвитку мають молоді гнізда Хіжини, Хазеї та Заграви. Лошата, одержані від цих кобил, вирізняються породністю, добрими статями екстер’єру та спортивною роботоздатністю. Серед них можна виділити Знатного, Запаха, Хінгана, Ханабада, Хазу, Хваткого.
З інших гнізд на змаганнях внутріукраїнського рівня успішно виступають Дагмар, Гібрид, Скіф та інші.
Кінний завод відомий своїми вихованцями — призерами змагань з кінного спорту (Ліхач, Лакмус, Монблан, Пломбір, Горніст, Хірург), а також жеребцями-плідниками, які збагатили генетичний фонд господарства (Камишин, Проблєск, Рубін, Цехін, Альпініст).
За останні два роки кінний завод “Нова Орлівщина” порівняно з іншими заводами має найбільший прогрес у виведенні та підготовці спортивних коней до змагань у класичних видах кінного спорту. На початок 2002 року на заводі спортивним тренінгом охоплено 62 голови молодняку, що більш ніж у два рази перевищує показники інших заводів.
Значний відсоток (близько 10%) становлять жеребчики у віці чотири роки і старші, які перебувають у спортивному відділенні. На них спортсмени кінного заводу виступають на змаганнях з кінного спорту. Завод щорічно проводить змагання державного рівня: “Кубок Губернатора”, “Кубок “Нової Орловщини”, Чемпіонат України з триборства. Це стало можливим завдяки підтримці інвестора — ТОВ “Дніпрокомплекс”.
Утримання на заводі коней віком чотири роки і старших може бути виправданим тільки в тому разі, якщо вони мають високу спортивну роботоздатність. Враховуючи високу собівартість вирощування коней упродовж року, економічно вигідним може бути тільки тренінг висококласного поголів’я, яке здатне перемагати на змаганнях найвищого рівня. Тому важливо якомога раніше виявити спортивні задатки молодняку, з тим щоб для подальшого тренінгу залишати на заводі найбільш перспективних коней.
Важливе значення завод надає вирощуванню лошат до півторарічного віку, коли вони мають найбільшу енергію росту. Від розвитку молодняку та його екстер’єрних статей певною мірою залежать показники роботоздатності. Позитивних результатів в удосконаленні спортивної роботоздатності коней планується досягти, застосувавши заводський тренінг та спортивну підготовку з обов’язковою оцінкою якості рухів на різних алюрах (крок, рись, галоп) та стрибкових здібностей (висота подолання перешкод та техніка стрибка).
Інтенсивні скакові навантаження сприяють удосконаленню внутрішніх органів (серце, легені) та систем організму (кровоносна, дихальна), підвищують витривалість, зміцнюють сухожилки, зв’язки, суглоби, а спортивна підготовка — розвиває гнучкість кінцівок та хребта, а також силові якості. За цими показниками і ведеться цілеспрямований добір коней для племінних цілей та класичних видів кінного спорту.
Заводські коні мають свій тип: високі на зріст з пропорційною породною головою, довгою з високим виходом шиєю, широкою та глибокою грудною кліткою, рівними середніми за довжиною спиною та попереком, довгим широким нормального нахилу крупом, добре розвиненими суглобами, зв’язками та сухожилками, правильної постави міцними кінцівками, гармонічного складу, без недоліків та пороків, екстер’єру.
Напрям роботи кінного заводу “Нова Орлівщина” — вирощування коней міцної конституції, достатньо жвавих, витривалих, з добрими руховими та стрибковими здібностями, спокійною нервовою системою, які можуть перемагати не тільки у змаганнях державного рівня, а і в міжнародних.
Досягти цього можливо тільки за рахунок покращання селекційно-племін-ної роботи, додержання технології утримання, годівлі, вирощування, тренінгу та випробування коней за показниками спортивної роботоздатності.
Кінний завод тісно співпрацює з науковцями Інституту тваринництва УААН. Спільна праця фахівців дала змогу визначити, що для успішної роботи з розведення, вирощування та вдосконалення коней української верхової породи, які б відповідали високим вимогам класичних видів кінного спорту та експорту, на кінному заводі “Нова Орлівщина” найближчим часом необхідно вирішити такі завдання:
1. Консолідувати та типізувати племінне поголів’я за рахунок широкого розведення коней бажаного типу тілобудови “в собі”, використовуючи апробовані методи добору та ведучи добір відповідно до прийнятих параметрів за селекційними ознаками при удосконаленні ліній, маточних родин та гнізд.
2. Підвищити інтенсивність племінного використання виробничого складу з метою швидкого формування генеалогічних груп нащадків кращих жеребців-плідників та маток. Довести навантаження на жеребця в парувальній кампанії не менш ніж 10–12 кобил.
3. Накопичити орлово-ростопчинську “кров”, закріпити характерний ма-люнок, підвищити породність, гармонійність, поліпшити статі екстер’єру та красу зовнішніх форм.
4. Впровадити спортивну підготовку молодняку та щорічно проводити за-водські випробування коней за руховими та стрибковими якостями і добором тварин для ремонту за показниками роботоздатності.
5. Підвищити роботоздатність коней шляхом добору в маточний склад кобил, які проявили високі спортивні якості на заводських та міжзаводських змаганнях, а жеребців — що були переможцями (Чемпіонат, Кубок України, міжнародні змагання) з конкуру, виїздки і триборства.
Виконання поставлених завдань сприятиме підвищенню генетичного потенціалу коней української верхової породи до вимог міжнародного рівня, що дасть змогу нашим спортсменам успішно виступати не тільки на внутріукраїнських змаганнях, а й за кордоном.

О. Латка,
наук. співробітник,
І. Ткачова,
канд. с.-г. наук,
Інститут тваринництва УААН,
О. Гарасюта,
гол. зоотехнік,
кінний завод “Нова Орлівщина”

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
Вважається, що для українського елеватора добрий показник — 3 обороти за сезон (це коли елеватор потужністю одночасного зберігання 50 тис. т за сезон перевалює 150 тис.). Елеватор «Агродар-Бар», розташований у селі Міжлісся Барського... Подробнее

1
0