Перспективи власної пропозиції на ринку цукру України
“Правила гри” на ринку цукру й надалі визначає Закон України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру”, прийнятий ще 17 червня 1999 року. Згідно з положенням цього закону, одним із основних принципів державного регулювання цукрового ринку є визначення квот на поставку цукру за відповідним призначенням.
До вступу України в СОТ закон передбачатиме три види квот цукру: квота “А” — максимальний обсяг цукру для поставки на внутрішній ринок для задоволення внутрішніх потреб; квота “В” — кількість цукру для поставки на зовнішні ринки за міжнародними договорами та поповнення в разі потреби квоти “А”; квота “С” — цукор, вироблений понад квоти “А” і “В” та призначений для реалізації його власниками виключно за межами країни. З дня вступу України в СОТ квоти “В” і “С”, відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” від 30 листопада 2006 року № 403-V, буде вилучено із практики регулювання цукрового ринку.
На 2007–2008 МР (період із 1 вересня 2007 р. до 1 вересня 2008 р.) граничний розмір квоти “А” встановлено в обсязі 2040 тис. т. При цьому очікується два джерела наповнення квоти по цукру: перехідний запас цукру (з 2006–2007 МР) та цукор, який вироблятимуть у сезон переробки цукрових буряків урожаю 2007 року.
У 2006–2007 МР цукру-піску із цукрових буряків випущено майже на 40% більше (2,6 млн т) проти 1,9 млн т у 2005/06 МР (табл. 1). Отже, перехідні запаси цукру, як очікується, зростуть на півмільйона тонн.
За даними Держкомстату України станом на 1 січня 2007 року, залишки цукру на підприємствах-виробниках становили майже 0,7 млн т. Обсяг запасів дає підстави для аргументації спрямування більшої частини їхнього приросту на реалізацію в наступному році. Цю обставину можна вважати об’єктивною причиною того, що Міністерство аграрної політики України (наказ від 30 березня 2007 року, № 232) здійснило розподіл обсягів виробництва цукру квоти “А” лише в межах 1740 тис. т цукру — 85% встановленої Кабінетом Міністрів України квоти “А” (табл. 2).
Другою причиною неповного розподілу обсягів виробництва цукру квоти “А” між виробниками вважаємо очікуване скорочення виробництва цукрових буряків у 2007 році. Станом на середину травня поточного року площа посівів цукрових буряків, за даними прес-служби Мінагрополітики, становила 650 тис. га (за прогнозом на 2007 рік — 680 тис. га), тоді як 2006 року під цю культуру було відведено 825 тис. га. Своєю чергою, “згортання” бурякосіяння обумовлене матеріальною складовою: мінімальна ціна на цукрові буряки з 1 вересня 2007-го до 31 серпня 2008 р. знижена, порівняно з попереднім роком, на 12,8% — з 2850 до 2500 грн/т в умовах об’єктивного підвищення витрат на їхнє вирощування (табл. 3).
Фактично на ринку цукру обвал цін розпочався ще в розпал минулого сезону цукроваріння. До кінця квітня поточного року мінімальний рівень цін реалізації оптових партій цукру на умовах поставки EXW становив 2190 грн/т в західних регіонах і 2160 — у центральних, а в АР Крим, де цукор не виробляють, — 2290 грн за тонну.
Відповідно до наказу Мінагрополітики, цукрові буряки для наповнення квоти “А” в 2007 році перероблятимуть 109 підприємств (у 2006 р. функціонувало 119, у 2005 р. — 116 заводів). Найбільша частка квоти дісталася потужному Крижопільському цукровому заводу (ЗАТ “Продовольча компанія “Поділля”), який має право здійснити в рамках квоти “А” поставку на внутрішній ринок 52,4 тис. т цукру, що майже рівновелике обсягу цукру, виділеного для виробництва в 2007 році всій Сумській області. Друге місце за обсягом виробництва цукру квоти “А”, згідно з розподілом, займає серед окремих підприємств ВАТ “Чортківський цукровий завод” (43,0 тис. т). Виробляти цукор по 39 тис. т у межах квоти “А” здобули право ВАТ “Губиниський цукровий завод” (єдине таке підприємство на всю Дніпропетровську область), ВАТ “Саливонківський цукровий завод” та ВАТ “Пальмирський цукровий завод”.
Для повноти відображення пропозиції цукру на внутрішньому ринку України в найближчій перспективі слід зазначити, що в разі вступу в СОТ на українських теренах може з’явитися ще 250 тис. т цукру тростинного походження як наслідок переробки 260 тис. т цукру-сирцю із тростини, імпортувати який Україна зобов’язалася в зв’язку з майбутнім членством у цій організації. У цілому, в 2007–2008 МР внутрішня пропозиція цукру має становити близько 3 млн тонн.
C. Стасіневич,
канд. екон. наук,
провід. наук. спів-к НДІ економіки і менеджменту агропромислового виробництва Національного аграрного університету
Довідка. За розподілом квоти “А”, переробкою цукрових буряків у 2006–2007 МР займатимуться 18 цукрових заводів у Вінницькій області: ТОВ “Цукровий комбінат” — Барський цукровий завод; ТОВ “Кристал” — Браїлівський; ВАТ “Бродецький цукровий завод”; ТОВ “Іллінецький цукровий завод”; ДП “Агропромцукор”; ТОВ “Астарта-Київ” — Жаданівський; ТОВ “Агрофірма “Ободівський цукор”; ЗАТ “Капустянський цукор”; ТОВ “Цукор агро-МТ” — Корделівський; ТОВ “ТК РегВін-Інвест” — Красносілківський; ЗАТ “Продовольча компанія “Поділля” — Крижопільський; ДП “Новофастівське” — Погребищенський; ЗАТ “Прилукитваринмаш-холдинг” — Ситковецький; ЗАТ “Торговий дім “Соколівський цукор”; ЗАТ “Подільський цукор” — Степанівський; ТОВ “Агрокомплекс “Зелена долина” — Томашпільський цукровий завод; ЗАТ “Турбів-цукор”; ЗАТ “Юзефо-Миколаївська АПК”; ТОВ “Цукровий завод “Махаринецький”). Чотири заводи у Волинській області: ВАТ “Гнідавський цукровий завод”; ВАТ “Горохівський цукровий завод”; ПП “Європацукор” — Іваничівський цукровий завод; ВАТ “Володимирцукор”. Один завод у Дніпропетровській області — ВАТ “Губиниський цукровий завод”. Чотири заводи в Житомирській області: ВАТ “Корнинський цукровий завод”; ВАТ “Цукровий завод ім. Цюрупи”; ВАТ “Червонський цукровик”; НВК “Агро-Центр” — Іванопільський цукровий завод. Один цукрозавод в Івано-Франківській області — ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “АВЕРС-93”. Чотирнадцять заводів у Київській області: ВАТ “Гор-Пустоварівський цукровий завод”; ВАТ “Кагарлицький цукровий завод”; НВК “Агро-Центр” — Кашперівський; ТОВ “Краєвид” — Згурівський; ТОВ “Цукровий завод “Лука”; ВАТ “Кристал М”; ВАТ “Рокитнянський цукровий завод”; ВАТ “Саливонківський цукровий завод”; ТОВ “Старинський сільгоспкомбінат”; ВАТ “Шамраївський цукровий завод”; ТОВ “Цукровий завод ім.Т. Шевченка”; ТОВ “Агрокомплекс “Узин”; філія ТОВ “Інтерагроінвест” — Січневий; ДП “Яготинський цукровий завод”. Чотири заводи в Кіровоградській області: ЗАТ “Олександрійський цукровий завод”; ЗАТ “Новомиргородський цукор” — Капітанівський; ВАТ “2-й ім. Петровського цукровий завод”; ТОВ “Агро-Гарант-Цукор” — Новоукраїнський цукровий завод. Два заводи у Львівській області: ТОВ “Золочівагро”; ТзОВ “Радехів-цукор”. Один у Миколаївській області — АТВТ “Гілея”. Три заводи в Одеській області: ЗАТ “Заплазький цукровий завод”; ВАТ “Косовський цукровий завод”; ВАТ АПК “Південний”. Дев’ять заводів у Полтавській області: ТОВ “АПО “Цукровик Полтавщини” — Веселоподільський; ВАТ “Ланнівський цукровий завод”; ВАТ “Оржицький цукровий завод”; ТОВ “АПО “Цукровик Полтавщини” — Яреськівський; ТОВ “Карлівський цукровий завод” — Октябрський; ВАТ “Цукор-інвест” — Горіхівка-цукор; ТОВ “АПО “Цукровик Полтавщини” — Кобеляцький; ТОВ “АПО “Цукровик Полтавщини” — Глобинський; ТОВ “Райз-цукор” — Лохвицький цукровий завод. Чотири заводи в Рівненській області: ПП “Овас-цукор” — Бабино-Томахівський завод; ТзОВ СП “Нива” — Дубненський; ДП “Корецький цукровий завод”; АТЗТ “Фаворит”; ЗАТ “НВП “Західцукор” — Острозький цукровий завод. Три заводи Сумської області: ВАТ “Буринський цукровий завод”; ТОВ “ЮВС” — Віринський та Угроїдський заводи; ВАТ “Сумсько-Степанівський цукровий завод”. Вісім заводів у Тернопільській області: ЗАТ “Кременецьцукор”; ТОВ “Бучач-цукор”; ТОВ “Збараж-цукор”; ТОВ “Козова-цукор”; ТОВ “Ланівці-цукор”; ВАТ “Чортківський цукровий завод”; ТОВ “Борщів-цукор”; ТОВ “Хоростів-цукор”. Дев’ять заводів у Харківській області: НВФ “Сінтал’Д” ТОВ — “Конгресівський цукровий завод”; ВАТ “Куп’янський цукровий комбінат”; ЗАТ СГП “Цукрове”; ТОВ “Муравський цукровий завод”; ВАТ “Новоіванівський цукровий завод”; НВФ “Сінтал’Д” ТОВ — “Пархомівський”; ВАТ “Первухінський цукровий завод”; ТОВ СП “Білий колодязь” — цукровий завод 1-й ім. Петровського; ВАТ “Свинський цукровий завод”. Вісім заводів у Хмельницькій області: ДП “Волочиськ-цукор”; ТОВ “Аграрне товариство “Клембівський завод”; ВАТ “Красилівський цукровий завод”; ВАТ “Теофіпольський цукровий завод”; ВАТ Хмельницький цукровий завод”; ВАТ “Шепетівський цукровий завод”; ТОВ “Наркевицький цукровий завод”; ТОВ “Старокостянтинівський цукровий завод”. Одинадцять заводів у Черкаській області: ТОВ “Верхнячка-цукор”; ВАТ “Пальмирський цукровий завод”; ВАТ “Смілянський цукрокомбінат”; ТОВ “Цибулівський цукровий завод”; ДП “Іваньківський цукровий завод”; ДП “Златодар”, ТОВ “ПАНДА” — Селищанський цукровий завод; Нарбутівська філія ТОВ “Приват-Агро-Черкаси”; бутанська філія ТОВ “Приват-Агро-Черкаси”; ДП “Кам’янський цукровий завод” ТОВ “Руна”; ТОВ “СЕВ-АГРО” — Тальнівський цукровий завод; ТОВ “Оберіг” — Жашківський цукровий завод. Один завод у Чернівецькій області — ТОВ “Цукровий комбінат “Хрещатик”. Чотири заводи в Чернігівській області: ВАТ “Парахівський цукровий завод”; ТОВ “Новобиківський цукровий комбінат”; ЗАТ “Лановицький цукровий комбінат “Красний”; ВАТ “Носівський цукровий завод”.