Олександр Гордінко з-під Берислава на Херсонщині працює майже під лінією фронту. У полі він тепер не сам — постійно поруч рушниця та детектор ворожих дронів. Працювати без цього просто небезпечно.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на МОСТ.
«Як тільки детектор пищить — значить щось вже поруч зависло. Тоді вже треба знати, що робити», — каже фермер.
У полі він уже збив кілька FPV-дронів, які цілеспрямовано полюють на сільгосптехніку. Каже, що купив турецьку рушницю та має десять набоїв у запасі, бо без цього сьогодні не виживеш.
За словами Олександра, дрони тепер не рідкість:
«Під’їжджаєш — і через кілометр уже літає. Такий, ніби просто завис, а потім як ударить. Один раз — промазав, другий раз — не факт».
Фермери залишились без захисту — ні влада, ні військові сюди особливо не доїжджають.
«Все самі. Хлопці самі ловлять ті дрони, самі збирають уламки. А що робити?».
Через постійні обстріли і проблеми з погодою цьогорічні врожаї сильно постраждали. Через весняні примхи погоди озима пшениця пішла в ріст надто рано, а потім потрапила під мороз.
«Колосок ніби є, а зерна в ньому нема», — каже Олександр.
Чимало полів навіть не засівали — залишили під сіно або взагалі не обробляли.
Ще одна проблема — зрошення. Після підриву Каховської ГЕС води не стало.
«Було як море — 2 200 квадратних кілометрів. А зараз залишилась калюжа, — розповідає фермер. — Мікроклімат зовсім змінився, стало сухіше, спека сильніша».
Через це частина господарств у регіоні вже на межі виживання.
Олександр зізнається, що працює далі, бо просто нікуди подітись.
«Це наша земля. Як її кинути? Хоч і страшно, але треба. Хочеться, щоб хтось просто чесно спитав: “Що вам потрібно?” І допоміг хоч трохи».
І поки в тилу говорять про стратегії, на передовій фермери просто хочуть вижити — під дронами, без води, без гарантій, що завтра буде врожай.