В АПК спостерігається все більша концентрації бізнесу, — АМКУ

В АМКУ відзначають тенденцію збільшення об’єднань на аграрному ринку, яка швидко зростає. Все більше звернень від бізнесу про концентрацію стосуються саме АПК. У 2016-2017 роках таких звернень було близько 500 щороку. Загалом 11% усіх транзакцій, погоджених АМКУ, стосувалися АПК у 2016-му. У 2017 році кількість запитів однозначно зростає.  Такі дані повідомив голова Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв, пише propozitsiya.com за матеріалами agropolit.com.

За його словами, це може свідчити як про хороші, так і про погані тенденції. З одного боку, це притік інвестицій та посилення виробництва. З іншого - лишається ризик появи монополій у процесі концентрацій. Наразі, головним завданням в організації роботи АМКУ є створення відомства, яке правильно відслідковуватиме економічні тенденції на ринках, вчасно та професійно реагуватиме на попереджувальні сигнали, які сповіщають про виникнення проблем у тому чи іншому сегменті.

Внутрішню структуру АМКУ почали змінювати з середини 2017 року: створили департаменти, які постійно відслідковують ситуацію на ключових ринках. Так, наприклад, департамент вивчення товарних ринків включає кілька блоків: роздрібна торгівля, товари народного споживання та ринки АПК. Його першочергове завдання - постійний моніторинг ринків споживчих товарів, які є чутливими до інфляційних процесів, впливаючи, як наслідок, на купівельну спроможність населення.

Комітет активно вивчає аграрні ринки та постійно відстежує цінові тренди з відкритих джерел, а також співпрацює із великими гравцями роздрібної торгівлі, завдяки котрим ми можемо відслідкувати, як змінюється попит, цінова реалізація тощо.

Зміна підходів у роботі структури, як додає її очільник, дала свої результати. "Якщо 2-3 роки тому працівники АМКУ не знали, які основні монополісти є на наявних ринках, і визначали це у рамках відкритої справи, то зараз, детально проаналізувавши ринки АПК, ми можемо надати таку інформацію. Це дозволяє попереджувати й планувати можливі цінові сплески та бачити їхні реальні причини", - зазначає Ю. Терентьєв.

Говорячи про ринок хліба, експерт пояснив, що системно оцінювати рівень "тінізації" на ньому складно, бо для цього потрібно проводити глибоке дослідження. "Поки що ми обґрунтовуємо свою позицію, спираючись на дані виробників, які стверджують, що рівень "тіні" на ринку сягає близько 50%. Історично ця проблема існує давно, ми її бачимо й намагаємося вирішувати. Відкритої справи щодо хліба немає", - каже голова АМКУ.

Особливістю ринків хліба і хлібобулочних виробів, за словами експерта, є їхня регіональність (міжрегіональність) і наявність "тіньового" сектору виробництва, за яким немає офіційних статистичних даних.

За даними моніторингу ДССУ, в середньому по Україні у серпні 2017 року ( у порівнянні з січнем) спостерігається збільшення цін на хліб пшеничний з борошна 1 ґатунку на 9,01 %. Здорожчання може бути викликане як збільшенням вартості борошна на 7,75 % за той самий період, так і збільшенням інших витрат (транспортних, на заробітну плату тощо). Основним фактором, який впливає на собівартість виробленої продукції, є вартість сировини, частка витрат.