У чиїх інтересах діє уряд, відкриваючи ринок землі лише для фізосіб?

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявляє, що Україні варто орієнтуватися на таку модель ринку землі, де покупцями можуть бути лише фізичні особи з українським паспортом. На його думку, таким чином можна захистити землевласників та української землі від "великих агрохолдингів або умовних іноземців, які могли б приїхати в Україну і скуповувати землю".

Однак ринок, що існуватиме лише для фізичних осіб з українським громадянством, теж матиме ризик існування обхідних методів і "тіньових схем". І ця норма не забезпечить ринок від доступу іноземного капіталу та юридичних осіб. У підсумку, напрошується закономірне питання: в чиїх інтересах діє уряд? Відповіль на це питання шукає проектний менеджер EasyBusiness Дмитро Ливч, пише propozitsiya.com  з посиланням на epravda.com.ua.

Експерт наголошує: після 15-річного порушення конституційних прав землевласників, влада почала позиціонувати себе як захисника селян. З точки зору її представників, мораторій був і залишається засобом захисту, а не фактором консервування галузі. Хоча насправді варто було б почати з простого - закону попиту та пропозиції.

"В іншому випадку, ми просто нехтуємо низкою логічних запитань. У скільки разів буде знижено попит внаслідок прямої заборони купівлі землі сільськогосподарського призначення юридичними особами та іноземцями і наскільки він знизиться завдяки додатковим обмеженням? Як ми зможемо максимізувати вартість активу в руках пересічного землевласника, не дозволивши ринку розвиватися належним чином? Як покращиться рівень добробуту в сільській місцевості без стимулювання інвестицій в розвиток інфраструктури та суміжних до сільського господарства галузей? Відповідь на ці запитання є також дуже простою та логічною. Прямо пропорційно зниженню попиту падатиме і ціна на землю. Не потрібно бути економічним генієм, щоб зрозуміти цей взаємозв'язок", -  вважає експерт.

Він нагадує, що така гіпотеза вже підтверджена досвідом понад 60 країн. Серед 18 держав, де влада так само вирішила повністю обмежити ринок для іноземного капіталу - республіки колишнього СРСР, країни Балканського півострова, а також кілька країн Африки та Близького Сходу. Середнє значення ціни на землю тут становить $3 833/га, орендної ставки - $205/га.

У той же час, більшість країн ЄС не концентрують увагу на національній приналежності покупця. Їх думку також поділяють Японія, США, Уругвай, Домініканська Республіка і Камерун. В результаті середня ціна за один гектар тут досягає $19 336, а середнє значення вартості оренди - $360.

У Румунії повна лібералізація ринку землі призвела до щорічного зростання середньої ціни на землю сільськогосподарського призначення на рівні 37,5% протягом останніх років. Відкриття та лібералізація ринку Литви спричинили зростання цін на землю втричі - від $340/га в 1991 році до $1100/га в 2012 році. В Чехії після відкриття ринку для іноземців у 2011-му показники доданої вартості сільського господарства зросли до 1,9%. Коли Болгарія нарешті зважилася надати іноземцям частковий доступ до ринку, обсяг доданої вартості сільського господарства підвищився до 4,8% з 3,3% за рік.

В Україні при відкритті ринку 7 млн власників отримають довгоочікуване право розпоряджатися власним майном. Переважна більшість серед них - доведені державою до бідності пенсіонери. Але за встановлених обмежень, платоспроможних покупців замало, щоб ціна зростала належним чином.

"І що тоді? Тоді ми застосовуємо власну винахідливість: мінімально необхідну ціну залишаємо на папері, а виплачуємо за домовленістю й ухиляємося від сплати повної суми податків. Частина покупців взагалі не захоче займатися подібними махінаціями, що також негативно вплине на попит, а, отже, і на реальну ціну ділянок", - констатує Д. Ливч.