Студентів мотивуватимуть вчитися на контролерів якості продукції

Система безпеки продукції залежить не лише від виконання вимог та нормативів, а й від їхніх "контролерів". Як виростити кадри - розповів ректор Сумського національного аграрного університету Володимир Ладика, пише propozitsiya.com за матеріалами agropolit.com.

За його словами, мережа аграрних ВНЗ досить розгалужена і представлена майже в усіх областях України. Разом нараховується 127 вишів. Контингент студентів складає понад 150 тис. осіб (зокрема, технікуми й коледжі). Вчителів - 7115 осіб.

"Навчання молодих людей раніше стимулювалося квотою сільської молоді, проте на сьогодні її немає, широкий конкурс зарахування через ЗНО, - все це зумовлює спад частки сільської молоді при зарахуванні до програми "бакалавр» денної форми навчання. Молодь не вмотивована їхати на навчання до інших областей. Основне, що сьогодні  дало змогу залучення контингенту, це практична підготовка у сільськогосподарських  підприємствах та агрохолдингах", - розповідає  він.

Однак, університету вдалося вирішити питання безпосереднього зв’язку студента із навчанням з одного боку та виробничою практикою - з іншого, через дистанційне навчання. Наприклад, студентам спеціальності "ветмедицина" надається можливість такого навчання 365 днів на рік.

"Механізм дуже простий - студент переходить на індивідуальний графік, і якщо він за два тижні з якихось причин не має зв’язку з університетом, - він переводиться на денну форму навчання і зобов’язаний повернутися до навчального процесу. Це фактично дає можливість контролювати як викладача, так і студента та його щоденний зв'язок з університетом", - ділиться досвідом ректор університету.

Як запевняє В. Ладика, таку форму для ветеринарів не можна назвати заочною, навпаки, це активна, контрольована співпраця бізнесу й університету на платформі європейського дистанційного навчання Moodle (до речі, безкоштовна).

Фішкою СНАУ В. Ладика називає й системний зв'язок із бізнесом: "ТОП-5 найбільших холдингів є базовими партнерами університету. Такі компанії, як "Укрлендфармінг" і МХП, є активними споживачами випускників і фахівців. Тобто на сьогодні питання працевлаштування на факультеті ветеринарної медицини взагалі не стоїть".

Ще однією новацією є запровадження бізнес-стипендій. Це свого роду монетарна оцінка, за якою у грошовому вигляді оцінюється мінімальна заробітна плата випускника. За цим напрямком підготовки в університеті діє агроінтернатура (пілотний проект). Три роки випускник супроводжується і здає тест за "100 знань і 100 вмінь", пояснює В. Ладика.

Він пропонує створити  комплексні обласні навчально-практичні центри з ветмедицини. Тобто, об’єднати держслужби, сервісний бізнес, господарства та систему обслуговування об’єднаних громад. Це, на його думку, дозволило б студентам старших курсів проходження практики в кожній із структур.

Крім того, аби підвищити кваліфікацію майбутніх ветмедиків, пропонується МОН України, Держпродспоживслужбі України та НААН України розробити програму підвищення кваліфікації для працівників державних установ ветеринарної медицини з проведенням  практичних занять на базі установ і підприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями. Крім того, потрібно, аби МОН та Держпродспоживслужба розробили вимоги до компетентності випускників, які базуються на рекомендаціях МЕБ.