Що приборкає еміграційні настрої українців?

За статистикою у 2015 році мігрантом став кожен сьомий житель планети. Найбільш вразливими є жителі сільської місцевості, адже  понад 75% селян залежать від сільського господарства чи іншої діяльності в регіоні. Про це йшлося на круглому столі «Змінимо майбутнє міграційних потоків – інвестиції в продовольчу безпеку і розвиток сільського господарства».

Три види міграції

За словами експерта FAO Михайла Малкова, міграційні потоки - діляться на 3 типи:

• міграція, що пов'язана з військовими конфліктами;
• трудова міграція, яка в першу чергу стосується Західної України;
• кліматична міграція, що поки що не дуже загрожує Україні, пов'язана з неможливістю ведення сільгоспдіяльності. Яскравий приклад - Аральське море, в ареалі якого було припинено риболовецьку діяльність.

Він також повідомив, що FAO почало серйозний проект із розробки заходів щодо адаптації сільського господарства до змін клімату. Один із наочних прикладів його втілення – спільний проект FAO та агрохолдингу AgroGeneration по боротьбі з деградацією ґрунтів. Документ вже схвалено Глобальним екологічним фондом і передано в Міністерство екології та природних ресурсів України. Проект може стартувати вже в жовтні 2017 року.

Схід, Захід і Південь

У Східному регіоні, зокрема в Харківській області, нині мешкає близько 400 тис біженців. Агросектор – ключовий драйвер економіки в цьому регіоні. Так індекс валової продукції в галузі рослинництва тут становить 109,6% (тоді як в середньому по Україні 96,9%), що є 2 показником по країні. Середня урожайність пшениці в 2017-му на Слобожанщині становила 47,3 ц, зазначив директор департаменту агропромислового розвитку Харківської державної адміністрації Олександр Нездюр.

- Ми можемо отримувати і по 100 центнерів. Але дефіцит МТР не дозволяє аграріям вносити належну кількість добрив. Наш пріоритет - залучення інвестиції в розвиток нашого регіону та України в цілому, - підкреслив О. Нездюр.

До перспективних напрямків агросектору, які не використовуються на повну силу, чиновник відніс виробництво меду, який пасічники не можуть вигідно реалізувати через відсутність лабораторії меду, а також виробництво спирту – із чотирьох заводів в області працює лише один.

Олександр Нездюр також розказав, що фермери Харківщини планують найближчим часом освоїти такі напрямки переробки як виробництво сухих порошків із грибів і сухих овочів.

Херсонщина - зона ризикованого землеробства. За словами заступника Херсонської обласної державної адміністрації Євгена Рищука, в регіоні приділяється неабияка увага меліорації, кількість виробничих площ із зрошенням зростає в середньому на 30-50 тис га.

Область прагне максимально використовувати людський потенціал: тут діє програма безкоштовного навчання дітей із Криму в херсонських внз. Таку ж можливість мають діти з сіл і колишні воїни АТО.

Інтерес інвесторів до регіону підвищили відновлення роботи міжнародного аеропорту в Миколаєві та пожвавлення діяльності суднобудівного заводу. «Певну настороженість в інвесторів викликає наближеність до кордону. Ми намагаємося довести, що Херсонщина - це не військова територія», - зауважив представник Херсонської ОДА.

Міграція – традиційно болюча тема для Заходу. Львівщина приваблива для всіх регіонів і сільськогосподарському, і в географічному, і в культурному напрямках.

- Ми спостерігаємо неабияку сезонну трудову міграцію закордон. Цьому сприяють очевидні фактори: близькість до кордонів, безвізовий режим і різниця в зарплатах.  Ці всі проблеми ми розуміємо, але конкретних шляхів їх вирішення наразі немає. Єдиний варіант ми вбачаємо в розвитку сільських громад, стимулюванні кооперації та появі крафтових бізнесів у сегменті АПК, - зауважила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної  державної адміністрації Наталя Хмиз.

Як використати потенціал?

- Україна має неабиякі шанси для завоювання лідуючого місця серед світових агровиробників, - відзначив президент агрохолдингу AgroGeneration Джон Шморгун.

- Наш потенціал – це 140 млн т зернових. 10 млн т можна отримати за рахунок скорочення втрат, іще 10 млн т за рахунок культивації земель, які зараз зовсім не використовуються. 174 країни купують харчі українського виробництва. Для реалізації цих амбітних цілей Україні не вистачає інвестицій, але вони згодом вони будуть, - переконаний Джон Шморгун.

Україна має всі шанси стати повноцінним гравцем на світовому економічному ринку. Таку думку висловила заступник міністра агрополітики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева. Вона повідомила, що на підтримку фермерських господарств 2017 року  буде виділено не менше 1 млн грн. В першу чергу кошти будуть виділятись тим, хто буде кооперуватися та орієнтуватися на стале ведення бізнесу, інвестувати в технології, захист ґрунтів.

- Відбувається зміна риторики в регіонах. Залишки радянської ментальності відмирають. Усі раніше орієнтувалися на центр, чекали, що держава має неодмінно щось давати. В деяких регіонах відхід від такого мислення вже відбувся на 100%, в деяких ще триває. Це чудовий приклад зміни середовища, - зауважила О.Трофімцева.

Для розвитку села дуже корисним був процес децентралізації. Поява лідерів на місцях, переїзд людей до сіл, створення сімейних ферм – це все позитивні наслідки, який доцільно вітати і підтримувати.

Проблеми міграційних потоків і кліматичних змін будуть також обговорюватись на Агропортах, які розширили свою географію:

5-7 жовтня 2017 року відбудеться Агропорт Схід Харків

19-21 квітня 2018 - Агропорт Захід Львів

26-28 липня 2018 -  Агропорт Південь Херсон

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com