Ринок землі запуститься в кілька етапів

13 грудня у ВР було зареєстровано законопроект №5535 "Про обіг земель сільськогосподарського призначення". У чому його суть документу розповів перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк, який курирує земельну реформу . в інтерв'ю Forbes, пише propozitsiya.com.

За його словами, ринок землі запускається в кілька етапів. На першому етапі право продавати землю с/г призначення отримують об'єднані територіальні громади в своїй юрисдикції і Держгеокадастр у частині земель державної форми власності.

З другої половини 2018 р. зможуть продаватися землі приватних осіб. Коло покупців на цьому етапі обмежене громадянами України, територіальними громадами і державою в особі уповноваженого відомства. З 2020 р. ринок відкривається для юридичних осіб і фізосіб-підприємців. Іноземці зможуть купувати землю в Україні з 1 січня 2030 р.

Передбачена можливість обміну ділянок зі схожими характеристиками і в одній кліматичній зоні.
Аби захиститися від надмірної концентрації вводяться граничні ліміти на володіння землею: 500 га для фізичних осіб і до 33% земель відповідного району ─ для юридичних. При купівлі понад 200 га покупець зобов'язаний подати електронну декларацію і таким чином підтвердити легальність походження коштів для операції.

Передбачено введення цінового індикатива, який розраховується на основі нормативної грошової оцінки ─ вартість земельної ділянки не може бути нижчою, ніж 20 річних середніх орендних плат у відповідному районі. Тобто ціновий мінімум буде перебувати на рівні близько $800-1000 за гектар. Для запобігання спекуляціям у перші три роки після купівлі в разі перепродажу землі податок із цінової різниці складе 90%.

Земля може виступати банківською заставою, і в разі невиплати позики ділянка конвертується в гроші виключно шляхом продажу на електронних земельних торгах.

Допуск іноземців до купівлі землі. Основний недолік документу, на думку М.Мартинюка, - навіть із застереженням про відстрочку на 13 років право нерезидентів володіти землею в Україні.

Обмеження на концентрацію юридичними особами на рівні 33% земель району. Автори законопроекту істотно додадуть роботи Антимонопольному комітету, але навряд чи отримають бажаний ефект. Ринок землі не монолітний, це сукупність окремих невеликих ринків. І застосовувати до них потрібно поняття не тільки географічної, а й природної монополії, вводячи обмеження на рівні об'єднаних територіальних громад.

"Драконівське" мито на перепродаж. Ринок землі вводиться в тому числі і як інструмент залучення інвестицій в АПК. Однак ставка податку на перепродаж на рівні 90% виключає інтерес портфельних інвесторів. Тому запобіжники від масових спекуляцій повинні бути збалансовані з забезпеченням інвестиційної привабливості галузі в тому числі і для залучення капіталу з фінансового сектору. Як варіант, можна ввести понижуючий коефіцієнт для мита, і таким чином інвестори зможуть визначити для себе оптимальну точку виходу.
Недостатньо тривалий протекціоністський період для фермерів. У запропонованому варіанті фермери отримують всього 1,5 роки на те, щоб сформувати земельний банк до виходу на ринок великих гравців. Пільговий період явно недостатній, його потрібно продовжити до п'яти років, тобто до 2023 р.

Розсинхронізація допуску на ринок юридичних осіб та іноземців. Якщо приймається політичне рішення про надання нерезидентам права придбання сільгоспземель, то воно повинно реалізовуватися виключно у зв'язці з виходом на ринок юридичних осіб, тому що за другими дуже легко заховати перших. Ситуація, в якій юридичні особи працюють на ринку 10 років, і тільки після цього відкривається доступ для іноземного капіталу ─ це самообман, оскільки при високій якості юридичної підтримки приховати кінцевого бенефіціара не важко.
 Усі зазначені положення можуть обговорюватися і коректуватися за наявності політичної волі і готовності до компромісу всіх зацікавлених сторін.