Ринок біологічного захисту рослин змінює вимоги до продуктів

Сільське господарство Європи поступово інтегрує біологічний захист рослин у стандартні виробничі ланцюги. Найбільший потенціал для застосування таких рішень зберігається у садівництві, овочівництві, виноградарстві, тепличних господарствах і вирощуванні картоплі. Водночас у сегменті зернових та олійних культур масове впровадження біопрепаратів стримується технологічними обмеженнями, логістичними труднощами та високою вартістю розробок.

Використання біологічних агентів, зокрема ентомофагів, показує високу ефективність у закритому ґрунті, де є можливість застосовувати спеціальні диспенсери. У відкритому ґрунті ключовою проблемою залишається технічна складність і точність внесення корисних організмів. Масове розпилення за допомогою безпілотників розглядають як один із можливих шляхів розв'язання цієї проблеми, зокрема для обробки посівів ріпаку.

«З мого досвіду, ентомофаги можуть бути ефективнішими за хімічні інсектициди, однак дуже багато залежить від способу їх випуску. Для теплиць уже давно пропонують різноманітні ручні та механічні диспенсери. У відкритому ґрунті технічно організувати такий випуск значно складніше», – зазначила експертка Латвійської асоціації овочівників Маріте Гайліте.

Фахівці також наголошують на необхідності детальної оцінки екологічних ризиків від застосування біологічних методів. Застосування видів із широким спектром господарів, таких як трихограма, може впливати на дику ентомофауну через знесення вітром під час авіавнесення. Окремі країни, зокрема Австралія та Нова Зеландія, вже обмежують імпорт чужорідних видів ентомофагів для захисту місцевих екосистем.

Розвиток галузі передбачає поєднання біологічних, хімічних, агротехнічних та цифрових інструментів у межах єдиної системи інтегрованого захисту. Подальше розширення ринку залежатиме від економічної доцільності рішень для фермерів, прозорості маркетингових заяв виробників та дотримання міжнародних стандартів регулювання.