Аграрії цьогоріч зможуть придбати лише третину необхідних добрив, — НААН

Одним із ризиків майбутнього сільськогосподарського сезону є здорожчання та дефіцит добрив. Через дорогий газ мінеральні добрива вже підскочили на 35%, висловила думку Ануш Балян, академік НААН, доктор економічних наук.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на golos.

«Є загроза, що аграрії будуть спроможні придбати лише 30% від необхідного обсягу добрив. На все ще й накладається деградація ґрунтів, яка вимагає термінового переведення виробництва на ґрунтозберігаючі технології з мінімальним механічним порушенням ґрунту та компостуванням», — розповідає експертка. 

За її словами, через фактор енергоносіїв, у наступному році Україна також може повністю втратити тепличну галузь. Станом на зараз, вже 30% тепличників зупинили роботу. А тепличні технології, на відміну від молокозаводів, на паузу не поставиш. У країнах ЄС, Ізраїлю та Туреччині держава компенсує виробникам частину вартості енергоносіїв, чого немає в Україні. 

«Чого нам очікувати? Найнегативніший сценарій означатиме, що виробникам доведеться суттєво підняти відпускні ціни, автоматично на 50−80% зросте вартість продуктів у роздріб. Чи зможе врятувати уряд ситуацію соціалістичними методами держрегулювання цін, у тому числі непопулярною картковою системою, яка вже викликає скепсис не лише в економістів, а й у простих громадян — питання складне. Якщо інструменти будуть половинчатими, або ж несвоєчасними, продовольчі товари зникатимуть з продажу один за одним. Бо виробництва зупинятимуться», — наголошує Балян.

Вже зараз ціни на продукти в Україні вищі, ніж у Європі, при значно більших зарплатах там. Ті ж поляки витрачають на продукти 12% сімейного бюджету, українці — до 50%. Це при тому, що ПДВ на продукти там не перевищує 5%, проти 20% в Україні. 

«В ЄС взагалі з другого півріччя, на тлі здорожчання енергоносіїв та пандемії, збираються скасувати ПДВ на харчі. Не забуваємо, що сільське господарство ЄС ще й дотується державою на 60%, а наші сільгоспвиробники жодних дотацій не отримують», — підсумувала академік НААН.