Хімічний контроль амброзії в посівах сої

Соя на початкових етапах росту й розвитку має низьку конкурентоспроможність щодо протидії шкідливості сегетальній рослинності, що привертає увагу до заходів її контролю в посівах культури.

Наприклад, було встановлено, що за умов незначного фітоценотичного тиску сої рослини амброзії  полинолистої, які засмічували посіви культури, продукували майже вдвічі більше насіння порівняно з бур’ янами, які засмічують посіви соняшнику й кукурудзи. Тож, незважаючи на сприятливі ґрунтово-  кліматичні  умови, рівень урожайності сої в Україні значно поступається її врожайності в розвинутих  країнах. 

Під час досліджень шкідливості амброзії полинолистої в посівах сої було виявлено, що навіть за наявності двох її рослин на 1 м² урожайність сої знижується на 15,2% порівняно з контролем.  Збільшення забур’яненості амброзією супроводжується суттєвими втратами врожаю. Так, майже на 30% зменшується врожайність сої за наявності 10 шт./м² цього бур’яну. Максимальне зниження  врожайності становило 53–63% за кількості амброзії 30–40 шт./м². 

За високої конкурентоспроможності амброзія поглинає з ґрунту значну кількість поживних речовин.  Встановлено, що загальний обсяг поглинання елементів живлення амброзією становить майже 357 кг/га, а кукурудзою  для  формування 40 т/га зеленої маси — 303,2 кг/га. Аналогічну кількість елементів мінерального живлення виносить і соя. Тому захист посівів сої від амброзії має першочергове значення для успішного вирощування культури. 

Хімічний захист залишається найефективнішим заходом зниження засміченості полів. Контроль  бур’янів у посівах сої створює умови, за яких у початкові фази розвитку культури конкуренція з боку  бур’янів відсутня через максимальну доступність для культури сонячної енергії (відсутність затінення),  вологи,  потрібних елементів живлення. Хімічний контроль бур’янів забезпечує збереження  необхідної для культури вологи та комплексу елементів живлення в доступних  формах, і як наслідок  — усуває  негативний вплив токсинів, які виділяють бур’яни. Обмеження чисельності бур’яну в посівах сої доцільно починати на етапах після збирання попередника та підготовки ґрунту під посів культури. 

Задля цього рекомендують застосовувати гербіциди на основі таких діючих речовин:

дикамба  (480 г/л), з нормою витрати 0,15–0,3 л/га — у посівах зернових колосових культур,  починаючи з фази кущення до виходу в трубку культур; диметиламінна сіль (120 г/л); 2,4-Д у формі диметиламінної солі (344 г/л), а саме 2,4-Д і дикамба, які належать до синтетичних ауксинів,  проникаючи в рослини через тканини надземних органів і коренів, активно гальмують ріст і поділ клітин, порушуючи у них білковий та ліпідний обміни, що призводить до загибелі листків і кореневої  системи  бур’янів.  Обприскування  рослин  від фази  кущіння  до виходу  в трубку  з нормою  витрати  0,8 л/га у посівах пшениці озимої та з нормою витрати 0,5–0,7 л/га у посівах ячменю;

триасульфурон (41 г/кг) у поєднанні з дикамбою (659 г/кг) у формі солі натрію застосовують від фази  4-х листків до кінця кущення пшениці озимої з нормою витрати 150–180 г/га, посіви ячменю ярого обприскують від фази 3-х листків до кінця кущення з нормою витрати 120–150 г/га. Гербіцид на основі таких діючих речовин швидко поглинається як листям, так і кореневою системою рослин,  що призводить до інгібування росту чутливих бур’янів відразу після застосування. Через 10 днів після  обприскування з’являються такі симптоми, як знебарвлення та хлороз, але повна загибель бур’янів відбувається через 2–4 тижні (залежно від погодних умов);

просульфурон (750 г/кг) у посівах ячменю вносять з нормою витрати 15–20 г/га у фазі кущення до появи прапорцевого листка в культури, у посівах пшениці озимої — 15–20 г/га від фази 2–3 листки до прапорцевого листка включно.

За оптимальних умов для масового проростання амброзії полинолистої навесні можливе застосування препаратів на основі гліфосату. Наприклад, калійна сіль гліфосату в формі кислоти 500 г/л, діюча речовина якої поглинається надземною частиною рослини й розноситься по всіх органах,  порушуючи процеси білкового синтезу. Блокує фотосинтез і дихання у рослин, призводить до повної  їхньої загибелі, у тому числі й кореневої системи. Поля, на яких планується висівання зернових  колосових, сої та інших культур, обприскують препаратами на основі цієї діючої речовини з нормою  витрати 1,5–3 л/га, під час вегетації бур’янів навесні за два тижні до  сівби (до обприскування слід припинити всі механічні обробітки ґрунту, крім ранньовесняного закриття вологи). Восени обробку  вегетуючих бур’янів проводять після збирання культури з нормою витрати 2–4 л/га.

Для ефективного контролю бур’янів здійснюють обприскування ґрунту гербіцидом на основі д.  р.  диметенамід-П (720 г/л) як до сівби, під передпосівну культивацію, так і після сівби, але до появи  сходів сої, нормою 0,8–1,2 л/га. За дефіциту вологи у верхньому шарі рекомендовано здійснити  загортання гербіциду у вологий шар ґрунту. Гербіциду властивий довготривалий період захисту, який забезпечує можливість уникнення конкуренції з боку бур’янів. Препарат на основі д. р.  диметенамід-П — системної дії й поглинається корінням, сім’ядолями й колеоптилем, інгібує поділ клітин.

Амброзія полинолиста чутлива до впливу препаратів на основі пендиметаліну (330 г/л). Також  препарат на основі цієї діючої речовини є високоефективним ґрунтовим гербіцидом для контролю  широкого спектру 1-річних дводольних і злакових бур’янів у посівах більшості культур. За допомогою  ґрунтового гербіциду на основі пендиметаліну нормою 3–6 л/га здійснюють обприскування ґрунту до появи сходів культури.  В разі  недостатньої кількості вологи в ґрунті можливе зниження ефективності  гербіциду.  За посушливих погодних умов гербіцид загортають у ґрунт легкими боронами, завдяки чому не пошкоджується гербіцидний «екран» і пендиметалін повною мірою впливає на шкідливий  об’єкт. Під час загортання інших ґрунтових  препаратів під впливом зубів важких і середніх борін псується гербіцидний  «екран», відповідно, послаблюється ефективність  таких  препаратів. Гербіцид на основі пендиметаліну (3–6 л/га) рекомендовано застосовувати в післяпосівний період, що дасть  кращі результати, ніж допосівне обприскування,  особливо за умов, коли у перші 15–20 діб після обробітку кількість опадів буде не менше ніж 20–30 мм.

Для забезпечення максимальної технічної ефективності ґрунтових препаратів слід провести якісну  підготовку ґрунту, що усуває наявність великих грудок (понад 2 см). За внесення препаратів  потрібно розподіляти їх рівномірно всією площею для отримання найкращої  їхньої дії. Після внесення гербіцидів на основі диметенаміду-П і пендиметаліну доцільно ущільнити ґрунт кільчасто-шпоровими котками відразу після сівби. Такий захід також сприятиме дружному проростанню насіння культури. Дія ґрунтових гербіцидів найкраща в помірно теплу погоду з температурою повітря 15–20°С і вологістю ґрунту не менше 20–22% польової вологоємкості.

Амброзія полинолиста чутлива до препаратів на основі імазамоксу (40 г/л), гербіциди на основі цієї  речовини є системними і поглинаються як надземними органами бур’янів, так і їхньою кореневою  системою. Застосування імазамоксу в фазі 2–3 справжніх листків культури ефективно контролює також здебільшого 1-річні злакові та двосім’ядольні види бур’янів. Імазамокс через кореневу систему  пригнічує біосинтез протеїнів рослини, після чого відмирають листя і точки росту. Дія гербіцидів  проявляється вже через декілька годин, помітні результати обприскування спостерігають упродовж декількох  днів. Якщо через декілька годин після обприскування пройдуть опади, вони не знижують  ефективності препарату.

На сьогодні внесення страхових гербіцидів у посівах сої набуває широкого застосування через те,  що під час вегетації культури є можливість визначити цільові об’єкти і вибрати для їхнього  контролю найефективніший гербіцид, а за потреби поєднати обробку гербіцидами з обприскуванням фунгіцидами чи інсектицидами. До страхових гербіцидів належать гербіциди на основі бентазону  (480 г/л). Амброзія полинолиста має середню чутливість до їхньої дії. Гербіциди на основі бентазону з нормою витрати 1,5–3 л/га переважно застосовують у фазі 1–3 справжніх (трійчастих) листки сої, після появи сходів 1-річних дводольних бур’янів, у початкових стадіях їхнього  розвитку. Після застосування препарату опади або зрошення небажані протягом 6 годин. 

Контактні гербіциди вибіркової дії,  які містять бентазон, проникають у рослину в основному через  листовий апарат, добре поглинаються листям й пересуваються рослиною від основи до верхівки. В разі потрапляння гербіцидів через корені, їхнє пересування відбувається акропетально в ксилему.  Погодні умови сприяють росту рослини, посилюють поглинання діючої речовини і покращують її дію. Препарат на основі бентазону інгібує процес фотосинтезу. У бур’янах, які обприскані таким препаратом, транспорт електронів блокується, через що припиняється асиміляція СО₂, рослина  призупиняє ріст і гине. 

Для досягнення максимальної ефективності бентазону листя та стебла бур’янів мають бути достатньо  зволожені робочим розчином. Обприскування потрібно проводити до того, як вегетуюча культура  закриє бур’яни від потрапляння на них препарату.

Очевидні симптоми відмирання та пожовтіння  з’являються впродовж тижня. Повна загибель бур’янів відбувається  через  два-три тижні. Менш чутливі бур’яни зупиняють ріст і не конкурують з культурою.  Завдяки швидкому розкладанню в грунті (період напіврозпаду — 6 днів), ці гербіциди не мають  обмежень щодо застосування у сівозміні. 

Середню чутливість проявляє амброзія полинолиста до системних гербіцидів на основі  тифенсульфурон-метилу (750 г/кг). Гербіциди на основі тифенсульфурон-метилу поглинаються  листям бур’янів і переміщуються до точок росту, зупиняючи поділ клітин пагонів і коріння, пригнічують фермент АЛС (ацетолактат-синтазу) і через кілька годин після обприскування зупиняють  ріст рослин. 

Широкий спектр дії мають препарати на основі поєднання двох д. р. —  імазетапіру (450 г/кг) та хлоримурон-етилу (150 г/кг): посіви сої обприскують нормою 0,1 кг/га у ранні періоди вегетації  бур’янів (злакові  — до 2-3 листків, дводольні — до 4–6 листків) незалежно від фази розвитку  культури. Такі препарати є селективними двокомпонентними гербіцидами для захисту посівів сої від однорічних і деяких багаторічних дводольних та злакових бур’янів.

Амброзія полинолиста належить до  бур’янів, високочутливих до дії таких препаратів. Поєднані у препараті два активні інгредієнти належать до  групи інгібіторів синтезу ацетолактатсинтази. Завдяки  цьому протягом декількох годин після обприскування вони проникають через листя і корені,  пересуваються флоемою і ксилемою та накопичуються в точках росту, пригнічуючи процеси синтезу  протеїну, що призводить до порушення поділу і росту клітин меристем. 

Гербіциди з таким механізмом дії зупиняють ріст бур’янів через декілька годин після обробки, які майже відразу припиняють конкуренцію з рослинами сої. Упродовж  1–3 тижнів після обприскування  листки стають хлоротичними, точки росту поступово відмирають, коренева система не розвивається.  Ледь утворені молоді корінці, досягши довжини 1–1,5 см, також гинуть. Період захисної дії триває  протягом вегетації сої. 

Препарати на основі  імазетапіру  — гербіциди для захисту сої від широкого спектру 1-річних  злакових і дводольних бур’янів, у тому числі карантинних, зокрема, повитиці й амброзії,  які також знижують  засміченість багаторічними бур’янами. Імазетапір можна вносити під час передпосівної (з неглибоким загортанням у ґрунт), передсходової (після висіву до сходів) і післясходової (бур’яни у  фазі 1–4 листків) обробок. Спосіб застосування гербіцидів залежить від ґрунтово-кліматичних умов,  агротехніки, наявності необхідної техніки тощо. Такий широкий вибір способів внесення дає агроному  змогу застосовувати препарати з більшим проміжком часу, враховуючи умови свого господарства та специфіку забур’янення полів.

Потрапляючи всередину рослин, гербіциди на основі цих діючих речовин на клітинному рівні блокують синтез протеїнів, що призводить до обмеження чисельності сегетальної рослинності.  Швидкість впливу на  бур’яни залежить  від їхніх періодів розвитку. До сходів у дводольних бур’янів  ріст припиняється у фазі 2-х листків. Після сходів розвиток бур’яну зупиняється вже через кілька годин  після обприскування. 

Завдяки своїм властивостям діюча речовина препаратів створює умови,  за яких розчин зберігає свою активність упродовж тривалого терміну. Препарати не фітотоксичні для сої (за дотримання норми  витрати й регламенту застосування) і мають декілька способів і строків внесення. Один раз у сезон  гербіцидами обробляють поверхню ґрунту під час передпосівної культивації на глибину до 6 см або після посіву, але до перших сходів. Раннє післясходове застосування у посівах сої — найефективніше  використання гербіцидів на основі діючої речовини імазетапір. У цей період ефективною буде  обробка дводольних бур’янів,  які мають не більше 4,  а злакові  —2–3 листки. 

Найефективніша обробка гербіцидами — у безвітряну м’яку теплу погоду. Недоцільно застосовувати  їх у посушливий період та у вітряну погоду,  не перевищувати визначену норму витрати робочої  рідини, щоб розчин не стікав з рослин на ґрунт. Найбільшу токсичність гербіциди проявляють за температури повітря 18–24°С. 

У зв’язку з тим, що застосування пестицидів в інтегрованих системах захисту негативно впливає на  довкілля, останнім часом зріс інтерес до фітопестицидів — речовин рослинного походження, які можна використовувати для контролю шкідників і хвороб рослин, зокрема, фітогербіцидів, для пригнічення бур’янів.

Досить широко вивчають і вже застосовують у виробництві гриби, а також віруси, які викликають  захворювання бур’янів і призводять до їхьної загибелі. Таким чином можна обмежувати чисельність  берізки польової, амброзії полинолистої, гірчака звичайного, осоту польового та інших, які важко  знищуються агротехнічними або хімічними способами. 

На сьогодні під час захисту посівів сої та інших культур від амброзії полинолистої завдання  збереження врожаю не може бути вирішеним якимось одним методом. За таких умов інтегровані системи захисту,  які передбачають вміле, нестандартне поєднання всіх ефективних заходів захисту  культури,  зокрема, біологічних, фітоценотичних, агротехнічних і хімічних, забезпечить ефективний  захист посівів сої.  

 І. Сторчоус,  канд. с.-г. наук 

Журнал «Пропозиція», №11, 2017 р.