Збирання ярих зернових колосових, зернобобових і круп’яних культур

Технологія збирання зерна ярих зернових, зернобобових і круп’яних культур має бути індивідуальною, враховувати особливості кожного поля, а також рівень матеріально-технічного забезпечення збиральних робіт і післязбиральної доробки врожаю. Сумарні втрати зерна за жаткою комбайну не повинні перевищувати 0,5 %, а при обмолоті полеглих хлібів – 1,5%. 

Ярі колосові культури. Для збирання ярих зернових колосових культур у стислі строки необхідно раціонально поєднувати роздільний спосіб і пряме комбайнування. На забур’янених та полеглих посівах, де неодночасно достигає зерно, доцільно використовувати роздільний або двофазовий спосіб збирання. Такий спосіб збирання надає можливість на 5–7 діб раніше розпочати збиральні роботи. При цьому, посіви ярих колосових культур косять у валки не пізніше кінця воскової стиглості при вологості зерна 25– 30 %, а підбирають валки через 3–4 доби, коли вологість зерна зменшується до 14–18 %. 

Однофазовий спосіб збирання використовують на неполеглих, чистих від бур’янів посівах, а також для хлібів низькорослих (нижче 0,6 м) та зріджених (менше 260 рослин на 1 м2). Обмолот однофазовим способом необхідно здійснювати протягом 5 діб після настання повної стиглості зерна. Швидкість прямого комбайнування становить 6–7 км/год, а на обмолоті валків – не більше 4–5 км/год. 

Важливе значення має правильне регулювання збиральних комбайнів, яке дасть змогу попередити значні втрати врожаю. Якщо культура низькоросла, має густий і вологий стеблостій, необхідно здійснити регулювання ріжучого апарату жатки. У випадку, коли стеблостій високий, мотовило підіймають вище, а за низького чи полеглого – опускають ближче до ріжучого апарату і виносять трохи вперед, щоб планка мотовила торкалась стебел на 1/3 їх довжини, рахуючи зверху. Якщо частина зрізаної маси залишається на різальному апараті, на планці мотовила набивають еластичні накладки, завдяки чому хлібна маса скидається на велике полотно. При неповному вимолочуванні зерна збільшують оберти барабана і зменшують зазори між барабаном і підбарабанням. 

Особливу увагу приділяють строкам збирання, при затримці зі збиранням врожаю зерна знижується його якість. Встановлено, що за збирання зерна ячменю на 10 добу після початку повної стиглості − знижується маса 1000 зерен на 2–4 г і натура – на 4–10 г/л. Відстрочення збирання зерна пивоварних сортів ячменю зумовлює його проростання у валках і колосі швидше інших зернових культур. Тому, збиральні роботи необхідно проводити своєчасно та в стислі строки. 

Найкращі результати забезпечує пряме комбайнування неполеглих, чистих від бур’янів посівів гороху

Горох. Оскільки у рослин гороху насіння достигає неодночасно, а нижні боби часто розтріскуються і осипаються у технології його вирощування дуже важливо встановити оптимальний строк збирання. Як правило раннє збирання призводить до недобору врожаю через велику кількість недостиглих насінин, пізнє − супроводжується надмірними втратами. 

Встановлено, що найкращі результати забезпечує пряме комбайнування неполеглих, чистих від бур’янів посівів гороху. Проте, за умови нерівномірного достигання масиву, збирання починають зі скошування рослин у валки при пожовтінні 60–75% бобів. У цей час нижня й середня частини стебла стають жовтими, а верхня – блідо-зеленою. Забарвлення зерна в таких бобах набуває характерного для сорту кольору, а вологість знаходиться в межах 30– 35 %. Через 3–4 доби після скошування і підсихання маси можна починати підбирання та обмолот валків зерновими комбайнами. Вологість зерна зменшується до 16–19 %. При вологості зерна вище 20 % пошкоджується зародок насіння, а при зниженні менше 15 % – зерно сильно подрібнюється. Для запобігання подрібнення частоту обертання барабана зменшують до 400–500 обертів за хвилину, а підбарабання опускають у нижнє положення. 

При вирощуванні короткостеблових, стійких до осипання сортів, на площах, не засмічених бур’янами, краще застосовувати однофазове збирання або пряме комбайнування, яке проводять у суху погоду при повній стиглості бобів і зниженні вологості зерна до 15– 17 %. Найбільш придатними для прямого комбайнування є безлисточкові сорти гороху, рослини яких переплітаються, практично не вилягають і залишаються прямостоячими до фази повної стиглості зерна. 

Пряме комбайнування посівів гороху застосовують також при проведенні десикації, яка забезпечує швидке підсихання рослин та припинення їх вегетації. При цьому використовують обприскування посівів гороху десикантами (раундап з нормою витрати 3 л/га або інші) за умов побуріння 70–75 % бобів, у чіткій відповідності із регламентами їх застосування згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Раундап, крім того, ще знищує і вегетуючі бур’яни, тому його доцільно застосовувати, насамперед, на забур’янених посівах. Десикантом Реглон супер 150 WS (2,0–3,0 л/га) посіви обприскують у період пожовтіння нижніх бобів та за вологості зерна нижче 45 %. На забур’янених площах гороху, які утворили неполеглий щільний стеблостій, доцільно провести десикацію препаратом Реглон (2 л/га) у суміші з аміачною селітрою (10 кг/га) за 7–10 діб до проведення прямого комбайнування. 

Для попередження травмування зерна гороху комбайни повинні бути відрегульовані на оптимальний режим роботи, а збирання здійснювати при вказаній вологості зерна. Як правило, регулюються частота обертання барабана і величина зазорів на вході й виході між битами барабана і планками підбарабання комбайнів. 

Збирання чистих від бур’янів та не загущених посівів ріпаку, при одночасному дозріванні зерна, найкраще проводити прямим комбайнуванням, яке розпочинають коли насіння повністю дозріло і має вологість не вище 12 %.

Ріпак ярий. Збирання чистих від бур’янів та не загущених посівів ріпаку, при одночасному дозріванні зерна, найкраще проводити прямим комбайнуванням, яке розпочинають коли насіння повністю дозріло і має вологість не вище 12 %. З метою прискорення збирання ріпаку прямим комбайнуванням рекомендується застосовувати десиканти згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». 

На забур’янених площах та при нерівномірному дозріванні насіння використовують роздільне збирання культури. При цьому за вологості насіння 25–35 % скошують ріпак у валки, регулюючи висоту зрізу рослин на рівні 30–40 см. Обмолот проводять при вологості насіння 10–12 %. 

Після дощів спостерігається відновлення цвітіння гречки, формування в її посівах двоярусності та продовження періоду вегетації

Гречка. Внаслідок тривалого періоду цвітіння гречки, яке залежно від скоростиглості сортів може продовжуватись 25−50 діб, що зумовлює різночасове достигання насіння, культуру краще збирати роздільним способом. Крім того, після дощів спостерігається відновлення цвітіння культури, формування в її посівах двоярусності та продовження періоду вегетації. Тому чекати повної стиглості насіння на рослині не слід, бо можна втратити врожай від осипання першої зав’язі. Рано збирати гречку також недоцільно, оскільки велика кількість недостиглого, щуплого і недозрілого зерна призведе до недобору врожаю. 

Оскільки насіння гречки при перестої осипається, її необхідно скошувати у валки при побурінні 75–80 % плодів. Полеглу гречку скошують жатками ЖРБ-4,2, ЖСК-4А, низькорослу – ЖВР-10, високорослу – ЖРС-4,9А. Для зменшення втрат зерна до лопатей мотовила прикріплюють прогумовані накладки, щоб вони виступали за межі на 5 см по радіусу і 7–8 см у боки. Обмолот валків гречки починають через 4–6 діб, коли маса підсохне до 30–35 %, а зерно – до 16–18 %. Для запобігання подрібненню зерна оберти барабана молотарки комбайна знижують до 400–550 об/хв. Молотильні зазори встановлюють на вході 18–20 мм, а на виході – 8–10 мм. 

Достигання зерна проса продовжується 25−30 діб, починаючи з верхньої частини волоті донизу, тому воно здатне до осипання

За матеріалами науково-практичних рекомендацій для зони Степу ДУ «ІНСТИТУТ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР»