ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ГОРОХУ ЗА ПІДЗИМОВОЇ СІВБИ ЗА УМОВ СТЕПУ УКРАЇНИ

Горох є популярною зернобобовою культурою нашої країни, головні його площі зосереджені в степовій та лісостеповій зонах. У кінці минулого сторіччя його площі в Україні досягали 1,5 млн га, а валовий збір перевищував 3,5 млн т. На жаль, у цьому сторіччі його площі суттєво скоротились внаслідок значного розширення посівів сої, яка виявилась більш конкурентоспроможною. Крім того, глобальне потепління призвело до частих посух у кінці весни та на початку літа, які спричинили різке зниження його врожайності. Така ситуація привела до порушення сівозмін, оскільки горох є одним із кращих попередників для більшості культур, особливо пшениці озимої. 

Результати вітчизняних і закордонних дослідників, а також виробнича практика свідчать, що за рахунок такого попередника її урожайність збільшується на 1,0–1,5 т/га. Це обумовлено тим, що за вегетаційний період завдяки біологічній азотфіксації рослини гороху зв’язують із повітря 100–120 кг/га азоту в діючій речовині, на його кореневій системі інтенсивно розвиваються мікоризоутворювальні гриби, які перетворюють недоступні для рослин сполуки на засвоювану форму. Таким чином, у ризосфері нагромаджується позитивний комплекс мікроорганізмів, що оздоровлює ґрунт у результаті конкурентного витіснення патогенних їх видів. 

Незважаючи на зменшення посівних площ, Україна входить до першої десятки країн світу за валовим збором насіння гороху. Необхідно відмітити, що його врожайність у цілому є значною, хоча дуже варіює за роками. Головним фактором зниження урожайності є недостатня кількість вологи в ґрунті та високі температури повітря впродовж вегетаційного періоду. Запобігти цьому можливо шляхом підзимової сівби холодостійких, спеціально створених для такої технології сортів. За умов степової зони України найбільші запаси вологи в ґрунті нагромаджуються рано весною. У цей період вони становлять 130–150 мм, а в окремі роки досягають 160 мм. Цієї вологи достатньо, щоб сформувати задовільний урожай, особливо за впровадження вологозберігаючих технологій. 

Впродовж 2017–2024 рр. ми за умов центральної зони Одеської області провели дослідження за осінньої сівби гороху, використовуючи для цього холодостійкі сорти – сербський Мороз і французькі Ендуро та Баллтрап. Дослідження свідчать про те, що підзимова сівба дає низку переваг. По-перше, впродовж кінця осені, зими та весни нагромаджуються значні запаси вологи, у цей період не відбувається сильного її випаровування з поверхні ґрунту. По-друге, рослини уникають дії високих температур під час формування бобів і наливу насіння, оскільки ці процеси проходять у другій половині травня та на початку червня. За рахунок цих чинників формується більш стабільна за роками врожайність. Крім того, наявність сходів ранньою весною захищає ґрунт від водної та вітрової ерозії. 

Ранньовесняне підживлення краще проводити КАС-32, яка позитивно впливає на регенерацію надземної маси, відростання кореневої системи та утворення додаткових бічних пагонів

Важливо відзначити, що глобальні зміни клімату, які проходять в останні десятиріччя, позитивно впливають на впровадження цієї технології. Осінні температури підвищуються, зими стають м’якшими, весна наступає раніше. Тому дозрівання підзимових посівів проходить на 15–20 днів раніше порівняно з весняними, що дає змогу нагромадити більше вологи до сівби пшениці озимої. Якщо восени на проростку формується 3–4 листки, то рослини дозріють на початку червня, якщо у цей період появиться лише верхівкова брунька, то повна стиглість наступить у середині червня. Таким чином, строк дозрівання у значній мірі залежить від розвитку проростків перед настанням зими. 

Наші дослідження свідчать про те, що сівбу необхідно проводити в другій половині жовтня, як за наявності вологи в ґрунті, так і за посушливих умов. Наприклад, у жовтні 2018 року у нашій зоні мала місце сильна посуха, тому ми змушені були висівати насіння у сухий ґрунт. Сівбу провели 20 і 30 жовтня. Достатньої кількості вологи восени так і не було, тому сходів за цих строків сівби ми не одержали. Весна 2019 року наступила рано, була тривалою і прохолодною. Незважаючи на довгий період перебування насіння в ґрунті, сходи з’явились дружно й виявились досить повними, польова схожість сортів знаходилась на рівні 80 %. 

Дозрівання підзимових посівів проходить на 15–20 днів раніше порівняно з весняними, що дає змогу нагромадити більше вологи до сівби пшениці озимої

Ранньовесняне підживлення краще проводити КАС-32, яка позитивно впливає на регенерацію надземної маси, відростання кореневої системи та утворення додаткових бічних пагонів. Крім того, для покращення росту рослин в процесі вегетації посіви гороху бажано обробити сумішшю мікроелементів, особливо молібдену та кобальту, а у фазі бутонізації-початку цвітіння застосувати борні мікродобрива. З метою інтенсифікації азотфіксувальної здатності насіння в день сівби необхідно інокулювати ефективними штамами бульбочкових бактерій. 

У результаті селекційної роботи в Селекційно-генетичному інституті створений сорт гороху для підзимової сівби Фенікс одеський, який характеризується підвищеною зимостійкістю, дуже стійкий проти вилягання рослин та осипання насіння.

В. Січкар, Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення