НІЖИНСЬКИЙ МІСЦЕВИЙ – СОРТ ОГІРКА З ВІКОВОЮ ІСТОРІЄЮ Й АКТУАЛЬНИМ СЬОГОДЕННЯМ

На сьогодні, зважаючи на зміни клімату в усіх зонах України, перед селекціонерами овочевих рослин стоїть завдання створювати та впроваджувати у виробництво не лише високопродуктивні генотипи рослин з комплексом цінних господарських показників та морфолого-ідентифікаційних ознак, але щоб вони мали високу адаптивність до несприятливих чинників, пов’язаних саме з прискореною зміною погодних умов. 

Водночас, в асортименті овочевих рослин окрему ексклюзивну нішу займають стародавні місцеві сорти, що збереглися до наших днів, включені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні та підтримуються в наукових установах. До таких належить сорт огірка народної селекції Ніжинський місцевий, який створено на прилеглій до м. Ніжин Чернігівської області (Україна) території й протягом кількох століть був еталоном засолювального типу. На основі цього сорту розвивався знаменитий ніжинський огірковий промисел. Збереженого оригінального сорту та його підтримка проводиться на Дослідній станції «Маяк» Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України у селі Крути Ніжинського району Чернігівської області, тобто на історичній батьківщині сортопопуляції. 

Сорт огірка Ніжинський місцевий – класичний представник стародавніх місцевих сортів овочевих рослин. Такі сорти з наукового та практичного погляду є надцінним матеріалом, оскільки залишаються формами, що не зазнали впливу (або такий вплив був мінімальним) сучасної селекції, отже є потенційними джерелами селекційно-цінних ознак та можуть мати велике значення для нинішньої селекції рослин. Тому такі форми повинні стати об’єктами пошуку, збирання і мобілізації в колекціях вихідного матеріалу з наступним вивченням і залученням у селекційний процес. Важливим є також пошук зразків невстановленого походження, але котрі тривалий час вирощувалися на території певного регіону, відтак пристосованих до місцевих ґрунтово-кліматичних умов. Це потенційні джерела цінного біохімічного складу, товарно-смакових якостей, стійкості до абіотичних стресорів, невибагливості до умов вирощування тощо. 

Пам'ятник ніжинському огірку розташований у скверику неподалік корпусів Ніжинського консервного комбінату (вул. Шевченка, буд. 160), що є, власне, головним виробником відомого в Україні та за її межами продукту. Автор проєкту — місцевий митець Леонід Воробйов

Щодо Ніжинського місцевого огірка, то він був і залишається еталоном сортів засолювального типу. Це основа колись процвітаючого промислу в регіоні, без перебільшення – один з вітчизняних брендів, відомих у світі. Звичайно, варто враховувати, що у стародавніх сортів є низка негативних властивостей, характеристики, що стали причиною їх занепаду, а часто, на превеликий жаль, – й цілковитої втрати для нащадків. Це переважно нижча урожайність, отже – неконкурентність порівняно з сучасними комерційними сортами і гібридами; слабка адаптивність при перенесенні в інші регіони для товарного виробництва; схильність до ураження расами захворювань, поширених на віддалених від аборигенного ареалу поширення територіях тощо. З-поміж властивостей Ніжинського місцевого огірка, які зменшують конкурентоспроможність популяції, можна назвати: велику кількість чоловічих квіток на рослині (спочатку – тільки рясне квітування), плоди швидко переростають, жовтіють на сонці, низька їх транспортабельність через ніжну тонку шкірку, залежність виходу кондиційних плодів від перепадів температур, вологості, низький вихід фракцій «корнішони» та «пікулі» тощо. У минулому сторіччі на території поширення Ніжинського місцевого огірка було прийнято вживати огірки великих фракцій, так званої «водянки», перед пожовтінням: свіжими їх обчищали від шкірки, нівелюючи гіркоту, що могла проявлятися за спекотної сухої погоди, ними наповнювали великі діжки безпосередньо у погребах. 

Звичайно, аби продукція була конкурентоспроможною нині, варто її продавати дещо дорожче, з «брендовою» націнкою за якість і смак. З-поміж переваг, окрім, звичайно смакових і технологічних якостей, можна виділити здатність витримувати низькі температури на початку вегетації, у травні-червні, коли сорти іноземної селекції можуть, за нашими спостереженнями у колекційному розсаднику, навіть повністю загинути; та й стійкістю проти пероноспорозу низка поширених в Україні іноземних сортів уже поступаються Ніжинському місцевому, стійкість якого щороку, з кожним репродукуванням сорту, завдяки постійним цілеспрямованим доборам, збільшується. 

Сорт у 2016 р. офіційно внесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а підтримувачем сорту визнана Дослідна станція «Маяк» Інституту овочівництва і баштанництва НААН. Сорт Ніжинський місцевий отримав Свідоцтво про державну реєстрацію – це своєрідний паспорт, що підтверджує його існування як оригінального сорту, за тією ж назвою, з тими ж морфолого-ідентифікаційними характеристиками і властивостями

Сорт у 2016 р. офіційно внесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а підтримувачем сорту визнана Дослідна станція «Маяк» Інституту овочівництва і баштанництва НААН. Сорт Ніжинський місцевий отримав Свідоцтво про державну реєстрацію – це своєрідний паспорт, що підтверджує його існування як оригінального сорту, за тією ж назвою, з тими ж морфолого-ідентифікаційними характеристиками і властивостями

Нині віднаходження, збереження і популяризація стародавніх місцевих сортів рослин – світовий бренд. Цим займаються не лише у наукових центрах, а й долучилися до цього руху низка великих спільнот, фондів, організацій з розгалуженою мережею по всьому світу. До цього процесу, за можливості, долучаються й науковці Дослідної станції «Маяк» ІОБ НААН. Так, зусиллями науковців установи сорт включений до каталогу «Ковчег Смаку» (Ark of Taste), що є одним з ключових проектів Міжнародної некомерційної організації Slow Food в Україні. Це свого роду Червона книга продуктів харчування, в яку входять локальні продукти і традиційні методи їх приготування, що знаходяться на межі зникнення. Проєкт «Ковчег Смаку», заснований у 1996 році, покликаний допомогти дрібним виробництвам, яким загрожує індустріальне сільське господарство, погіршення екології та змішування смаків. Наукова комісія «Ковчега Смаку» знаходить і реєструє рідкісні, але з достатнім потенціалом продукти, рослини і породи тварин. При цьому вона керується наступними критеріями: унікальний смак, зв'язок з територією, традиційність виробництва, непромисловий характер виробництва, ризик зникнення. Сьогодні електронний каталог «Ковчег Смаку» вже налічує більше тисячі продуктів харчування з десятків країн світу. Власне Слоуфуд - антиспоживацький рух, що сприяє місцевим продуктам та традиційній їжі, позиціонується та промотується як альтернатива фаст-фуду, прагне зберегти традиційну та регіональну гастрономічну культуру та заохочує розведення сільськогосподарських рослин, насіння та худоби, характерних для місцевої екосистеми та спрямований проти глобалізації сільськогосподарської продукції. 

Також нині в Україні розпочата робота на державному рівні щодо визначення товарів, котрі мають суто українське походження. Ніжинський місцевий огірок цілком відповідає таким критеріям, адже згідно до Закону України «Про правову охорону географічних зазначень» (Закон України…), «географічне зазначення - найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території; географічне місце - будь-який географічний об’єкт з офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо»… 

Справжньою трагедією для сорту можна вважати 1985 рік, коли розпочався занепад огіркового виробництва в зоні у зв’язку з поширенням захворювання пероноспорозу (несправжньої борошнистої роси). Сорт огірка Ніжинський місцевий, а також більшість сортів, що вирощували на той час, виявилися не стійкими до даного захворювання. З метою збереження сорту огірка Ніжинський місцевий проводились дослідження і пошукова робота низкою науково-дослідних, навчальних установ в регіоні, але справді масштабна відновлювальна робота, що увінчалася успіхом, проведена тільки на Дослідній станції «Маяк» Інституту овочівництва і баштанництва НААН. 

Сорт Ніжинський місцевий середньопізній: від посіву до початку плодоношення – 48 діб, насіння дозріває через 95-110 діб. Тривалість плодоношення 32 доби. Урожайність плодів 25 т/га

Сорт Ніжинський місцевий був виключений з Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, як такий, що уже де факто втрачений в державі. Звичайно, така доля сорту, без перебільшення гордості вітчизняної народної селекції, не могла задовольнити ні виробників, ані наукову спільноту. І у 2009 р. за активного сприяння тодішнього Президента НААН М. В. Зубця науковцями установи активізувалися дослідження зі збереження надбання українського народу. Хоча, до слова, й до того часу робота з популяцією в установі не припинялася ні на рік. Свого часу, у пік епіфітотії, значний внесок у збереження і підтримання сорту зробили Жовнер І. М., тодішній заступник директора з наукової роботи, та селекціонери Петренко М. П., Позняк О. В., згодом долучилися Птуха Н. І., Несин В. М. Щороку висівали насіння і досліджували популяцію поза тематичним планом, без замовлення чи плану, аби зберегти цінний матеріал. 

Сорт у 2016 р. офіційно внесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а підтримувачем сорту визнана Дослідна станція «Маяк» Інституту овочівництва і баштанництва НААН. Сорт Ніжинський місцевий отримав Свідоцтво про державну реєстрацію – це своєрідний паспорт, що підтверджує його існування як оригінального сорту, за тією ж назвою, з тими ж морфолого-ідентифікаційними характеристиками і властивостями. На стародавні місцеві сорти майнове право інтелектуальної власності не поширюється, патент не видається, бо власник цього сорту – народ України. Це була знакова подія не тільки для установи, а й, без перебільшення, державної ваги. Адже для практичного використання було збережено вікове надбання нашого народу. З нагоди поновлення сорту Ніжинський місцевий у Державному реєстрі в установі у 2017 році була проведена Міжнародна науковопрактична конференція «Огірок: досягнення і проблемні питання генетики, селекції, сортознавства, насінництва, технології вирощування і переробки плодів», присвячена цій події. 

Сорт Ніжинський місцевий середньопізній: від посіву до початку плодоношення – 48 діб, насіння дозріває через 95-110 діб. Тривалість плодоношення 32 доби. Урожайність плодів 25 т/га. Стійкість проти пероноспорозу помірна – 5 балів. Смакові якості свіжих і солоних огірків високі – 5 балів. Стебла розгалужені, завдовжки 1,4-2 метри, листки середнього розміру з виїмчастими краями. Зав’язь видовжено-яйцеподібна і циліндрична зі щільним опушенням чорного забарвлення. Плід-зеленець видовжено-яйцеподібний, у поперечному розрізі – тригранний. Ребристість виражена добре. Горбики середнього розміру і великі. Забарвлення плодів зелене, з повздовжніми смугами до 1/4-1/3 їх довжини. Зеленець завдовжки 11 см, у поперечному розрізі завширшки 4,4 см, індекс форми 2,5. Плоди-насінники коричневого забарвлення, сітка з вічками середніх або великих розмірів. 

Досвід вирощування без використання фунгіцидів, супутні дослідження та безперервні добори стійких генотипів сорту огірка Ніжинський місцевий доводять високу пристосовуваність популяції до абіотичних чинників довкілля, зокрема й до змін клімату в регіоні (тривалі посушливі періоди, різкі перепади нічних та денних температур тощо). Отже, стародавні місцеві сорти рослин за правильно організованого науково-практичного супроводу на сьогодні є затребуваними на ринку продукції й цілком конкурентоспроможними для освоєння у агроформуваннях усіх форм власності та господарювання і у приватному секторі.

О. Позняк, молодший науковий співробітник, Н. Птуха, науковий співробітник 
Дослідна станція «Маяк» Інституту овочівництва і баштанництва НААН України