Чи варто витрачатися на сірку та калій у підживленні сої?

Додавання калію та сірки до добрив для збільшення врожаю сої, яке активно рекомендують американські дослідники, не завжди доречно. Саме так вважають їхні канадські колеги, адже універсальних порад щодо підживлення сої в різних умовах немає.

Для успішного врожаю року виробники сої складають плани підживлення заздалегідь, щоб адаптувати схеми внесення до конкретних польових умов. У зв'язку зі зростанням витрат на виробництво фермерам необхідно розумно використовувати добрива.

Хорст Бонер, фахівець із сої з Міністерства сільського господарства, продовольства та агробізнесу провінції Онтаріо, та Келсі Бенкс, незалежний агроном зі східного Онтаріо з Banks Agro, діляться своїми спостереженнями щодо особливостей застосування сірки та калію для підживлення сої.

«Насамперед, хотілося б сказати, що фосфор та калій завжди є основою гарного врожаю сої. Без розумного рівня цих речовин складно виростити хороше поле сої, а оскільки ці поживні речовини постійно виносяться з ґрунту з кожним урожаєм, їх необхідно контролювати та своєчасно додавати», — сказав Бонер, нагадавши виробникам внести необхідні корективи у вегетаційний період наступного року на основі результатів аналізу ґрунту.

Бенкс наголосила на важливості аналізу ґрунту для точного управління родючістю ґрунту та сільськогосподарських культур, зазначивши, що аналізи ґрунту дають великий обсяг даних, які часто недооцінюються при прийнятті рішень з агротехніки. «З огляду на зростання цін на добрива, аграріям не слід обмежуватися їх рутинним застосуванням. Настав час зосередитися на тому, що дійсно необхідно як для рентабельності, так і для сталого розвитку», — сказала Бенкс, зазначивши, що восени саме час скористатися знижками на ранні закупівлі, які також можуть враховуватися при виборі добрив.

Осінь та зима – найкращий час для пошуку нових добрив. Бенкс нагадала виробникам про необхідність використовувати дані аналізу ґрунту та консультуватися з агрономом для прийняття найбільш обґрунтованих рішень. Вона зазначила, що при розгляді нових продуктів важливо переконатися, що вони підходять виробнику, відповідають його плану вирощування та бюджету.

Наприклад, деякі поживні речовини не вживаються з іншими поживними речовинами і можуть пов'язувати поживні речовини, що вже є, ризикуючи зробити їх недоступними. «Будьте уважні і стежте за тим, щоб нові продукти чи поживні речовини відповідали потребам вашого ґрунту та безпосередньо сприяли досягненню ваших цілей за врожайністю», — сказала Бенкс.

Найголовніше, при прийнятті рішень щодо добрив аграріям слід використовувати правильне джерело добрив, вносити їх у потрібній кількості, у потрібний час і в потрібному місці.

За словами Бонера, сьогодні точиться чимало суперечливих розмов щодо реакції сої на сірку, і він не лише уважно стежить за обговореннями, а й проводить польові випробування. Він сказав, що бачив переконливі дані зі США та Онтаріо, які вказують на те, що сірка є поживною речовиною, що підвищує врожайність, але тільки за дотримання певних правил. Зокрема, це добре простежується на сої, що вирощують на піщаних ґрунтах. Він пояснив, що оскільки сірка рухома в ґрунті, особливо в піщаних, де вона може вимиватися, додавання цієї поживної речовини може бути особливо корисним.

Фосфор та калій завжди є основою гарного врожаю сої

Крім того, дані показують, що сірка дійсно сприяє підвищенню врожайності на ґрунтах, де вона найбільше потрібна, особливо при внесенні при ранній посадці або більш прохолодних ґрунтах. Бонер підтвердив, що соя, висіяна раніше, також, як правило, краще реагує на сірку. При цьому сірка, як і азот, має бути мінералізована, щоб стати доступною у ґрунті. У міру прогріву ґрунту протягом сезону цей процес сприяє забезпеченню стабільного надходження поживних речовин у період активного росту та розвитку рослин. «Але я не рекомендую застосовувати сірку як загальну практику, якщо в цьому немає потреби, адже не завжди ефект від такого внесення буде очевидним і виправданим з точки зору інвестицій», — сказав він.

Бенкс підтвердила високий інтерес до внесення сірки у виробників сої, фермери часто запитують про це. Її думка: «Поля, на яких регулярно вносять гній чи біопрепарати, можуть не отримати суттєвої користі у разі додавання сірки до добрив. Приймаючи рішення про те, що робити із сіркою, фермери повинні поставити запитання, чи потрібна вона їхнім полям чи ні. Слід звірятись з результатами аналізів ґрунту, щоб підтвердити поточний рівень поживних речовин».

А як щодо калію? «Були проведені деякі дослідження та отримані результати, що показують, що внесення великих обсягів калійних добрив сприяє підвищенню врожайності в США, проте тут, на ґрунтах Онтаріо, ми не бачимо таких же результатів», — сказав Бонер, який порекомендував виробникам сої дотримуватися своїх поточних методів і рекомендацій щодо вмісту калійних поживних речовин.

Бенкс згодна з рекомендаціями Бонера щодо калійних добрив, зазначивши, що, як і будь-яку поживну речовину для сільськогосподарських культур, калій необхідно оцінювати на основі результатів аналізу ґрунту та потреб рослин. Наприклад, калій може бути корисним для підтримки фотосинтезу та управління стійкістю рослин до стресу, особливо за вирощування сої за нульового обробітку ґрунту при внесенні як добрива врозсип. 

Жанін Мойєр, агропортал Farmtario