Коли потрібно обрати сидерат для поля: особливості вирощування гречки у монопосівах або у сумішах

Гречка — один із найпростіших і найшвидших варіантів покривних культур, який успішно використовується для придушення бур’янів, покращення якості ґрунту та розірвання циклів хвороб на полі. 

Гречка, як сидерат, покращує структуру ґрунту, особливо кислі та важкі ґрунти. Вона не забезпечує азотом, проте накопичує певну кількість фосфору, калію та органічних речовин і покращує стан ґрунту у верхніх шарах.

Користь для ґрунту

Щоб у спішно використовувати гречку для боротьби з бур’янами потрібно забезпечити оптимальні умови для її проростання та росту раніше за бур’яни. 

Гречка утворює масу висотою від 60 до 120 см з трикутним листям і квітами білого, рожевого або червоного кольору. При вирощуванні як покривної культури гречку можна сіяти, щойно ґрунт достатньо прогріється на глибині 10 см, а це щонайменше до 10…12 °C. Рослина проростає протягом кількох днів і починає цвісти приблизно через 4 тижні, що є чудовим джерелом нектару для медоносних бджіл і запилювачів. 

Рослина проростає протягом кількох днів і починає цвісти приблизно через 4 тижні, що є чудовим джерелом нектару для медоносних бджіл і запилювачів

Перед посівом гречки потрібно ретельно підготувати посівне ложе, максимально прибравши бур’яни та залишки попереднього врожаю. Ґрунт перед сівбою має добре прогрітись, при цьому має зникнути загроза заморозків. Якщо умови були вологими, ґрунт має підсохнути. Насіння гречки легко гниє в холодному, вологому ґрунті. Важливо, щоб ґрунт був теплим, тому на півдні посів гречки починають на початку травня, на півночі — в кінці травня-на початку червня. Для найкращого проростання насіння гречки має бути ледь прикрите ґрунтом. Не варто висівати надто глибоко, також воно не має бути на поверхні ґрунту. Оптимальна глибина посіву насіння гречки на легких ґрунтах становить 4–5 см, на важких — 2–3 см. Якщо ґрунт посушливий, глибину збільшують до 6–7 см. Завдяки потужній кореневій системі гречка ефективно засвоює поживні речовини навіть на бідних ґрунтах. Вона добре росте на малородючих, але пухких ґрунтах і є ефективною для відновлення виснажених ділянок. Гречка найкраще росте на нейтральних чи слабо кислих ґрунтах. Якщо гречка росте після бобових культур або на ґрунтах з високим вмістом органіки, азотні добрива можуть не знадобитися. Рослина проявляє помірні потреби у фосфорі та калію.

Гречка не посухостійка і легко в’яне в спекотних, сухих умовах. Рослина має розгалужену тонку кореневу систему, яка розпушує верхній шар ґрунту навіть при його мінімальній обробці. Це робить її відмінним покривним сидератом перед осінніми посівами в помірному кліматі. Гречка поглинає фосфор з ґрунту краще, ніж більшість зернових покривних культур. Рослина здатна поглинати недоступний фосфор і вивільняти його для наступних культур під час розкладання рослинних залишків. 

Гречка не морозостійка і не зимує, тому, якщо потрібна покривна культура для перезимівлі, гречку потрібно скошувати та заміняти зимовою покривною культурою в кінці літа або восени. Іноді гречку висівають разом із повільно зростаючими, морозостійкими бобовими культурами восени, щоб вона швидко прикрила ґрунт. Після перших заморозків гречка гине, не заважаючи росту основної культури. 

Останнім часом фермери все частіше використовують гречку як покривну культуру, зазвичай у поєднанні з іншими однорічними літніми покривними культурами. Найчастіше її висівають у складі сумішей після збирання озимої пшениці чи ріпаку. До таких сумішей можуть входити: соняшник, суданська трава, боби кормові, просо тощо. Більш складні суміші включають як теплолюбні, так і холодостійкі культури, наприклад, конюшину, вику, редьку олійну, жито, овес тощо. Таким чином влітку переважатимуть теплолюбні рослини, а з настанням осені — почнуть домінувати холодостійкі. Найстійкіші з них витримають зиму і продовжать рости навесні перед висівом основної культури.

Дослідження показують, що різноманіття рослин на полі сприяє збільшенню кількості мікроорганізмів і підземної біоти. Тому суміші покривних культур позитивно впливають на здоров’я ґрунту, особливо якщо живе коріння зберігається в ньому якомога довше. Гречка добре доповнює такі суміші сидератів завдяки швидкому росту, тривалому цвітінню, та її здатності покращувати структуру ґрунту.

Висів гречки

Гречку можна висівати як після обробітку ґрунту, так і по технології no-till. У разі застосування обробітку ґрунту слід подбати про якісну підготовку насіннєвого ложа, щоб забезпечити добрий контакт насіння з ґрунтом і висівати гречку на потрібну глибину в залежності від ґрунтів на полі. Під час літнього посіву прямий висів по no-till може бути хорошим способом збереження наявної вологи в ґрунті. Такий підхід також може допомогти в боротьбі з бур’янами.

При ширині міжрядь 45 см норма висіву гречки становить приблизно 60 кг/га. Для суцільного способу сівби ця кількість збільшується до 80–100 кг/га. Найбільш ефективне знищення бур’янів спостерігається, коли гречка росте вузькими рядами близько 15 см.
Найбільшу конкуренцію на полі рослині зазвичай складають зернові, що залишилися від попередніх посівів. Якщо посіви гречки занадто розріджені, вони будуть малоефективні як покривна культура, тому, коли спостерігається така ситуація на полі, гречку варто пересіяти.

Приваблює комах та пригнічує бур’яни 

Сильна здатність гречки пригнічувати ріст бур’янів робить її ідеальною для придушення однорічних бур’янів в основному через затінення та конкуренцію. Її також висівають після інтенсивного обробітку ґрунту. Якщо досить густо посіяти культуру, вона може придушити більшість бур’янів протягом кількох тижнів. Поєднання обробітку ґрунту та наступного щільного посіву гречки може ефективно пригнічувати осот, молочай листяний, волошку тощо. Гречка надзвичайно ефективна проти пирію.

Сильна здатність гречки пригнічувати ріст бур’янів робить її ідеальною для придушення однорічних бур’янів в основному через затінення та конкуренцію

Мало які покривні культури приживаються так швидко та легко, як гречка. Її округле пірамідальне насіння проростає всього за три-п’ять днів. Листя шириною від 3до 8 см може розвинутися протягом кількох тижнів, створюючи досить щільний, затіняючий покрив для ґрунту. Рослини починають цвісти приблизно через 3–4 тижні після посіву. Якщо поле буде використовуватися для осіннього посіву, гречку слід скошувати ще до дозрівання насіння. Гречку потрібно заорювати  приблизно через 10 днів після початку цвітіння. Якщо зробити це раніше, то стерня, як правило, відросте знову, якщо пізніше - перше дозріле насіння проросте. 

Гречка – це швидкозростаюча короткосезонна покривна культура. Вона добре вкорінюється, цвіте, а її рослинні рештки швидко розкладаються, вивільняючи поживні речовини для наступної культури. Зерно гречки дозріває приблизно через 65-90 днів.

Своїм рясним цвітінням рослина приваблює запилювачів та корисних комах, які атакують або паразитують на попелицях, кліщах та інших шкідниках. До таких корисних жуків належать мухи-дзюрчалки, хижі оси та клопи, сонечка тощо.  Щоб гречка слугувала середовищем для корисних комах, потрібно забезпечити їй можливість цвітіння не менше 20 днів.

Гречка — природний фітосанітарний засіб. Її коріння виділяє специфічні речовини, які можуть переривати  життєвий цикл шкідливих нематод, сприяти зниженню популяцій деяких нематод чи зменшувати їхній ріст. 

Якщо виникає вибір щодо посіву сидератів, гречка може стати відмінним варіантом — це невибаглива культура, яка легко росте і значно покращує стан ґрунту.

Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com