Хво­ро­би го­ро­ху: візу­аль­на діаг­но­с­ти­ка, особ­ли­вості роз­вит­ку та за­хо­ди за­хи­с­ту

Закінчення. Початок у №11/2015

М. Ки­рик, д-р біол. на­ук,
М. Піковсь­кий, канд. біол. на­ук,
НУБіП Ук­раїни

Хво­ро­би насіння
У ро­ки ма­со­вих спа­лахів за­хво­рю­вань на го­росі та­кож відбу­вається інфіку­ван­ня насіння. З ос­таннім мо­жуть по­ши­рю­ва­ти­ся збуд­ни­ки фу­заріозу, ас­кохітозів, пе­ро­но­с­по­ро­зу, сірої та білої гни­лей, олив­ко­вої плісня­ви та ін. Хво­ре насіння має низькі посівні якості або цілко­ви­то втра­чає схожість.
Під час фіто­па­то­логічно­го аналізу насіння го­ро­ху з ви­ко­ри­с­тан­ням біологічно­го ме­то­ду (про­ро­щу­ван­ня у во­логій ка­мері без по­верх­не­вої дезінфекції) та­кож ви­яв­ля­ють­ся пред­став­ни­ки епіфітної мікро­ф­ло­ри, які відно­сять­ся до родів Mucor Mich. emend Ehrenb, Cla­­dosporium Link., Penicillium Link., Asper­gullus Michel. та ін. За стре­со­вих умов зберіган­ня та про­ро­с­тан­ня насіння во­ни здатні спри­чи­ню­ва­ти йо­го пліснявіння.
   За­хо­ди що­до кон­тро­лю хво­роб го­ро­ху. Об­ме­жен­ня ура­жен­ня  рос­лин па­то­ге­на­ми до­ся­гається за­вдя­ки ви­ко­нан­ню ком­плек­су за­хис­них за­ходів. Для цьо­го на­сам­пе­ред не­обхідно до­три­му­ва­ти­ся пра­виль­ної аг­ро­техніки, ви­ро­щу­ва­ти стійкі про­ти  хво­роб сор­ти, за­без­пе­чу­ва­ти ви­со­ку якість насіннєво­го ма­­теріалу й зба­лан­со­ва­не жив­лен­ня рос­лин, своєчас­но про­во­ди­ти профілак­тичні за­хо­ди. Пре­вен­тив­ни­ми за­хо­да­ми є аг­ро­технічні, оскільки во­ни за­без­пе­чу­ють ліквідацію дже­рел інфекції збуд­ників хво­роб, а та­кож ство­рю­ють спри­ят­ливі умо­ви  для нор­маль­но­го рос­ту та роз­вит­ку рос­лин і підви­щу­ють їхню стійкість до ура­жен­ня па­то­ге­на­ми. По­ру­шен­ня аг­ро­техніки при­зво­дить до не­про­гно­зо­ва­но­го роз­вит­ку за­хво­рю­вань го­ро­ху та ус­клад­нює їхній ефек­тив­ний кон­троль. На­при­клад, го­рох по­га­но ре­а­гує на мо­но­куль­ту­ру, що зу­мов­ле­но ма­со­ви­ми спа­ла­ха­ми ко­ре­не­вих гни­лей. Внаслідок збільшен­ня гли­би­ни висіву насіння зро­с­тає інтен­сивність ура­жен­ня рос­лин хво­ро­ба­ми ко­ре­не­вої си­с­те­ми (фу­заріозом). Підви­щен­ня гу­с­то­ти посівів при­зво­дить до інтен­сивнішо­го роз­вит­ку ко­ре­не­вих гни­лей, ас­кохітозів, сірої та білої гни­лей. Че­рез пізні стро­ки сівби го­рох  до­сить силь­но ура­жується бо­рош­ни­с­тою ро­сою. Розміщен­ня посівів го­ро­ху по­ряд із по­ля­ми, де рос­туть інші бо­бові куль­ту­ри (ба­га­торічні тра­ви), сти­му­лює по­ши­рен­ня хво­роб. Про­сто­ро­ва ізо­ляція від то­горічних посівів зер­но­бо­бо­вих і ба­га­торічних бо­бо­вих трав по­вин­на ста­но­ви­ти не мен­ше 1000 м. На­явність у посіві го­ро­ху мо­ло­чаю, а та­кож йо­го ріст по узбіччях по­ля зу­мов­лює інтен­сив­ний роз­ви­ток іржі.
Особ­ли­ву ува­гу слід приділя­ти якості насіннєво­го ма­теріалу та зна­ти, що са­ме насіння за пев­них умов мо­же місти­ти ла­тент­ну інфекцію збуд­ників фу­заріозу, ас­кохіто­зу, пе­ро­но­с­по­ро­зу, аль­тер­наріозу, олив­ко­вої плісня­ви, сірої і білої гни­лей то­що. То­му не­обхідно про­во­ди­ти фіто­па­то­логічну ек­с­пер­ти­зу посівно­го ма­теріалу в спеціалізо­ва­них ла­бо­ра­торіях згідно з ме­то­ди­ка­ми, на­ве­де­ни­ми в ДСТУ 4138–2002. На­далі, за ре­зуль­та­та­ми аналізу, до­би­ра­ють пре­па­рат для пе­ред­посівної об­роб­ки насіння. За­леж­но від ме­ханізму дії про­труй­ник мо­же кон­тро­лю­ва­ти епіфітну та ен­дофітну мікро­ф­ло­ру насіння, а та­кож за­хи­ща­ти йо­го від пліснявіння у грунті. В Ук­раїні доз­во­ле­ни­ми до за­сто­су­ван­ня на го­росі є низ­ка фунгіцид­них про­труй­ників насіння, які на­ве­де­но у табл. 1.
Та­кож ре­ко­мен­ду­ють пе­ред­посівну об­роб­ку насіння біоп­ре­па­ра­та­ми Агат 25-К, ПА, фіто­цид, р., та ін.
Важ­ли­во дібра­ти найкращий по­пе­ред­ник для го­ро­ху, якісно про­ве­с­ти ос­нов­ний і пе­ред­посівний об­робітки грун­ту, здійсни­ти сівбу насіння у найсприятливіші терміни. До того ж оп­ти­маль­на гли­би­на за­гор­тан­ня насіння за­без­пе­чує дружні схо­ди і зни­жен­ня ура­же­ності їх ко­ре­не­ви­ми гни­ля­ми. Ду­же важ­ли­вим за­хо­дом є бо­ро­ну­ван­ня до­схо­до­ве та після­с­хо­до­ве, яке руй­нує грун­то­ву кірку, по­кра­щує ае­рацію грун­ту, зни­жує ура­женість рос­лин збуд­ни­ка­ми ко­ре­не­вих гни­лей. Під час ве­ге­тації го­ро­ху слід приділя­ти особ­ли­ву ува­гу зни­щен­ню бур’янів, оскільки їхній силь­ний роз­ви­ток при­зво­дить до пригнічен­ня рос­ту та роз­вит­ку куль­тур­них рос­лин, зміни мікрокліма­ту в посівах у бік оп­ти­маль­но­го для збуд­ників (білої та сірої гни­лей, іржі). Крім то­го, бур’яни мо­жуть бу­ти дже­ре­лом на­копичен­ня інфекційно­го ма­теріалу ба­га­ть­ох па­то­генів.
Важ­ли­во та­кож ре­гу­ляр­но про­во­ди­ти моніто­ринг чи­сель­ності шкідників у посівах го­ро­ху, що дає змо­гу за­побігти по­шко­д­жен­ню рос­лин та роз­вит­ку гри­бів-не­кро­т­рофів, а та­кож кон­тро­лю­ва­ти кількість пе­ре­нос­ників вірус­ної інфекції.  Та­кож доцільно про­ти хво­роб го­ро­ху ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти фунгіци­ди (табл. 2). Під час об­роб­ки хімічни­ми за­со­ба­ми за­­хи­с­ту не­обхідно до­три­му­ва­ти­ся рег­ла­мен­ту їхньо­го за­сто­су­ван­ня.