Фузаріоз, мікотоксини: чи можна вирішити проблему?

Захисні заходи. Важливим є контроль за мікотоксинами, особливо під час достигання, збирання й зберігання зерна пшениці. Найбільше фузаріозом уражуються рослини озимої пшениці, які вирощують за поверхневого обробітку грунту, після стерньових попередників і кукурудзи, що накопичують інфекцію. Забезпечити фізіологічну силу зернових у протистоянні фузаріозу допоможе:
- впровадження хоча б короткоротаційних (три- та чотирипільних) сівозмін;
- очищення полів під озимину від пожнивних рослинних решток з подальшим старанним загортанням їх під час обробітку грунту (через мінливість та високу адаптивність збудники фузаріозу, які зберігаються в грунті, стерні, рослинних рештках і зерні, найважче викорінити);
- використання стійких сортів інтенсивного типу;
- протруєння насіння фунгіцидними та інсектицидними протруйниками;
q дотримання строків сівби, встановлених норм висіву й глибини загортання насіння;
-  збалансоване внесення макро- та мікродобрив;
- оптимальне використання засобів захисту рослин (основний шлях для вирішення проблеми).
Зберігання. Уражені фузаріозом посіви збирають прямим комбайнуванням у стислі строки й зберігають окремими партіями. Для попередження накопичення ДОНу і ЗЕНу у фузаріозному зерні під час зберігання його негайно просушують до вологості 13%. Щоб видалити таке зерно з партії, використовують повітряно-решітні сепаратори типу "ЗАВ" (ефективність цього заходу - 75-80%). Обов'язково здійснюють попередню обробку складів або силосу проти комірних шкідників. Для зберігання формують ті партії зерна, які вільні від шкідників, і з різницею вологості в первинних партіях не більше 0,5%. Під час зберігання здійснюють систематичний моніторинг вологості й температури, боротьбу з гризунами та шкідниками, застосовують активну вентиляцію.
Використання фунгіцидів. Під час вирощування озимої пшениці за інтенсивною технологією основним елементом захисту від хвороб, зокрема від фузаріозу, є фунгіцид. Зважаючи на рекомендації та практику застосування фунгіцидів, схеми й кратність їхнього внесення можуть бути такими:
0 - протруйник;
00 - протруйник + фунгіцид восени;
1-разове внесення - прапорцевий листок або початок ураження;
2-разове - прапорцевий листок + цвітіння;
3-разове - початок виходу в трубку + прапорцевий листок (стробілурини) + ~ цвітіння (широко використовують нині);
4-разове - початок виходу в трубку + прапорцевий листок (стробілурини) + перед цвітінням + після цвітіння (новинка!).
   Захист рослин від ураження хворобами восени має повністю забезпечувати правильно вибраний протруйник. За неякісного протруювання насіння чи з інших причин на уражених восени площах, на яких запрограмовано одержати високу врожайність, може виникнути потреба осіннього обробітку посівів фунгіцидами. Вибір фунгіциду для осіннього обприскування залежить від спектру дії препарату і від того, якими хворобами уражені рослини. Важливо, щоб у характеристиці фунгіциду було вказано на його здатність працювати за знижених температур (від плюс 5°С).
n  Уже давно минули ті часи, коли одноразове внесення фунгіциду по прапорцевому листку забезпечувало прибавку врожайності на рівні 10 ц/га. За сучасного фітосанітарного стану проблему захисту озимої пшениці від хвороб не завжди вирішує дворазове, а від фузаріозу колосу - навіть триразове внесення. В 2009 та 2010 рр. на прогнозовано високоврожайних (60-80 ц/га) посівах з триразовим внесенням фунгіцидів рослини були добре захищені, листки, стебла залишалися повністю зеленими до часу фізіологічного відмирання. Проте під час проведення останнього (третього) обприскування у фазі цвітіння (такі рекомендації з'явилися два роки тому) фунгіциди не захищали колос, і перед фізіологічним відмиранням він масово уражувався фузаріозом!!!
  Неможливість повноцінно захистити колос від фузаріозу примушує вносити корективи у стратегію використання фунгіцидів. Можливо, не зовсім правильними були рекомендації щодо проведення останнього обприскування у фазі цвітіння. Чому тільки у фазі цвітіння? Адже вона дуже коротка - 4-7 днів. А якщо в цей період дощова погода, сильний вітер і неможливо здійснити обприскування? А хіба в разі обробки фунгіцидом за 7-10 днів до цвітіння препарат системної дії не працюватиме?
Ми пропонуємо для ефективного захисту від фузаріозу колоса обприскувати посіви орієнтовно за 7-10 днів до цвітіння і через 7-10 днів після. До слова, це не тільки наша думка, на потребу боротись із фузаріозом колоса у фазі колосіння або після виколошування (до цвітіння!) вказує також M. Korbas.
Упродовж вегетації рослину уражує низка фузаріозних хвороб: фузаріозна коренева гниль, пліснявіння насіння, снігова пліснява, фузаріоз листя, фузаріоз колоса. Тож чи можна захистити рослини від цих проявів фузаріозу у фазі цвітіння? Потрібна система захисних дій! До речі, збудниками всіх цих фузаріозних хвороб є одні й ті самі гриби: Fusarium nivale (Microdochium nivale), Fusarium culmorum, Fusarium avenaceum, Fusarium graminearum, Fusarium poae.
Шкодочинність фузаріозної кореневої гнилі пов'язана, насамперед, з можливою її появою на колосі та зерні.
Первинне ураження виникає на нижніх ярусах відмерлих рослин. Постійне поширення спор на інші яруси листя відбувається за допомогою крапель роси й дощу. Інфекція може проникнути в тканини стебла, внаслідок цього припиняється надходження поживних речовин до колоса, на рослині спостерігається часткова білоколосиця. Крім того, попри те, що пшениця - самозапильна культура, раніше ніколи у фазі цвітіння не рекомендували обприскувати її карбамідом, мікродобривами чи іншими агрохімікатами.
Треба зазначити, що неможливо вирішити проблему фузаріозу одноразовим внесенням фунгіциду! Ефективна система захисту - це послідовне логічне чергування діючих речовин, а не назв препаратів, починаючи з протруювання. Дуже важливо не дублювати діючу речовину. Один із варіантів такої системи наведено в табл. 3.
У протруйника Кінто Дуо однією з діючих речовин є прохлораз (до речі, у "Переліку пестицидів, дозволених для використання в Україні", є ще один протруйник, який містить у своєму складі цю діючу речовину, - Оріус Універсал), він забезпечує високу ефективність боротьби проти фузаріозної кореневої гнилі, пліснявіння насіння та снігової плісняви - тобто комплексу фузаріозних хвороб на початкових фазах росту. Здорова рослина набагато стійкіша проти ураження на пізніших фазах вегетації. Крім згадуваного вище протруйника добре зарекомедували себе проти комплексу фузаріозних хвороб Юнта Квадро, Ламардор, Дивидент Стар, Селест Топ тощо.
Œ  Для першого внесення навесні, на початку виходу в трубку, використовують фунгіцид Флексіті. Часто агрономи помилково недооцінюють цей препарат, звертаючи увагу на вузький спектр дії. Флексіті містить абсолютно нову діючу речовину, проти якої не сформувались резистентні патогени. Немає жодного генерика цього фунгіциду!
  Для другого внесення можна використати фунгіцид із групи стробілуринів (наприклад, Абакус). Про високу ефективність стробілуринових препаратів, забезпечення ними фізіологічного ефекту написано і сказано багато, тому, мабуть, не потрібно обгрунтовувати доцільність внесення такого фунгіциду в цій фазі. Інші стробілуринові препарати, які  застосовують для обробки зернових і які є в національному "Переліку...", - Амістар Екстра 280 SC, Амістар Тріо 225ЕС, Медісон, Аканто плюс.
Замість традиційної третьої обробки у фазі цвітіння, можна здійснити третє й четверте обприскування за схемою, наведеною в табл. 3.
Ž  Втретє посіви обробляють у фазі колосіння фунгіцидом Рекс Дуо, який має широкий спектр дії і дуже популярний у товаровиробників (у "Переліку..." є препарати, що мають у своєму складі тіофанат-метил та епоксиконазол). За даними Інституту Зернового господарства УААН, можливий період ураження фузаріозом колоса триває від початку колосіння до достигання. Не тільки у фазі цвітіння!
За даними Korbas M., немає ефективних методів контролю за фузаріозом листя, і лише повноцінна система захисних дій може вирішити цю проблему.
  Для четвертого обприскування можна порекомендувати "ріпаковий" фунгіцид Карамба, який у країнах Західної Європи та Білорусі визнано одним із найефективніших для захисту від фузаріозу та інших хвороб колоса. Він не тільки зберігає врожайність, а й зменшує вміст токсинів у зерні. На потребу обробки посівів у фазах наливання - молочна стиглість вказує також Л. Верещагін.
Кожний з використаних у цій схемі фунгіцидів захищає рослину від фузаріозу. Слід звернути увагу на те, що діючі речовини у препаратах не повторюються (за винятком епоксиконазолу) протягом усього вегетаційного періоду! У табл. 3 подано також орієнтовні строки внесення фунгіцидів за шкалою ЕС та за календарними датами.
До "Переліку пестицидів... за 2010 р." внесено 74 фунгіциди для використання на зернових, 28 з них задекларовані для захисту від фузаріозу. Проте ні в "Переліку..." , ні в рекламних проспектах для жодного фунгіциду не вказано на можливість його внесення після цвітіння. Питання до представників фірм - чому?
Можливо, проблема фузаріозу криється в низькій нормі внесення фунгіцидів або у використанні однієї і тієї самої діючої речовини та набутті резистентності. У журналі "Пропозиція", №8 за 2010 р. (с. 90-96), А. Фокін у статті "Фунгіциди як елемент національної безпеки" зазначає, що до складу майже половини протруйників (46%) для озимої пшениці входить тебуконазол, цю саму діючу речовину масово використовують у фунгіцидах. Більшість генериків теж містять тебуконазол. Як щодо резистентності? Чи будуть ці препарати високоефективними проти фузаріозу та інших хвороб?
Є наукові джерела, які свідчать про ефективну дію проти фузаріозу таких діючих речовин, як метконазол, прохлораз, флудиоксоніл, тіофанат-метил.

В. Лихочвор,
д-р с.-г. наук, професор, завкафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету
Т. Данілкова,
заступник начальника Державної інспекції захисту рослин Львівської області, начальник відділу прогнозування та фітосанітарної діагностики