Елементи технології вирощування кукурудзи на Півдні України

У с.-г. підприємствах середня врожайність кукурудзи останніми роками коливається в межах 6–8 т/га, хоча потенційна продуктивність цієї культури реалізується ще не повною мірою. 

Ю. Лавриненко, д-р с.-г. наук,

С. Заєць, канд. с.-г. наук,

Р. Василенко, канд. с.-г. наук,

Інститут зрошуваного землеробства НААН

Відомо, що в Україні кукурудза, в основному, йде на експорт і лише 15–20% її залишається для відгодівлі тварин як основне джерело для збалансування комбікормів за поживними речовинами. Однак за сучасних умов господарювання через нестабільність цін за роками на цю культуру сільськогосподарські підприємства не поспішають збільшувати її посівні площі. А в деяких господарствах вона може бути навіть збитковою.

Пріоритетним напрямом у вирощуванні кукурудзи повинно стати розширення її посівних площ на Півдні України із застосуванням зрошувальних систем. До цього спонукає і сучасний стан температурного й водного дисбалансу в зоні гострої нестачи вологи. Хоча ця культура й потребує значних енергетичних витрат під час вирощування, та за дотримання науково обгрунтованих технологій, відповідно до грунтово-кліматичних умов, може забезпечувати на зрошенні стабільно високі врожаї зерна. 

На Півдні України постійно проводяться дослідження із добору вітчизняних, адаптованих до умов цієї зони, гібридів кукурудзи, розробляються системи інтегрованого захисту рослин для розв’язання проблеми оптимізації фітосанітарного стану посівів культури на зрошуваних землях.

Для зменшення виробничих витрат у виробництві кожної культури важливим фактором є добір гібрида (або сорту). Це найбільш дешевий та доступний засіб збільшення врожаю. Тому протягом 2013–2015 рр. було проведено дослідження з визначення реакції гібридів кукурудзи різних груп стиглості на терміни проведення сівби й системи захисту рослин, що застосовують в умовах зрошення.

Дослідження проводили в Інституті зрошуваного землеробства НААН, що розміщений в Херсонській області в зоні Інгулецької зрошувальної системи, на темно-каштановому середньосуглинковому грунті за глибокого рівня залягання грунтових вод (8 м). Попередник — соя. 

Об’єктом досліджень були середньоранні гібриди Тендра і Сиваш 

(ФАО 200), середньостиглі — Азов і Каховський (ФАО 360) і середньопізні — Наддніпрянська 50 та Бистриця (ФАО 400). Перед сівбою насіння обробляли протруйниками 

Іншур Перформ, т. к. с. (0,5 л/т) + 

Космос 250, т. к. с. (4 л/т). 

На варіантах із гібридами середньостиглої групи досліджували системи біологічного (Гаупсин, 5 л/га + Триходермін, 3 л/га) та хімічного (Протеус, 0,75 л/га + Абакус 1,5 л/га) захисту рослин від хвороб і шкідників за трьома строками сівби — третя декада квітня, перша і друга декади травня. Обприскування рослин проводили у фазі 8–10 листків і перед викиданням волоті.

У середньому за 2014–2015 рр. найбільша врожайність зерна — 10,9 і 11,5 т/га була у гібридів Каховський і Бистриця (табл. 1). Найурожайнішим виявився середньопізній гібрид Бистриця, який перевищував середньостиглу групу гібридів на 5–20% та середньоранню — на 27–38%. Крім того, він показав найбільшу продуктивність за збору кормових одиниць — 12,7 т/га і перетравного протеїну — 0,59 т/га та виходом обмінної енергії — 189 ГДж. Гібрид Бистриця також був кращим 

і за вмістом білка (9,5%) 

та крохмалю  (73,2%).

Найрентабельнішими виявились також гібриди Каховський (49%) та Бистриця (57%). Найменшу собівартість 1 т зерна забезпечив гібрид Бистриця — 1911 грн з коефіцієнтом енергетичної ефективності 2,52 (табл. 2). 

Дуже цікаві результати отримано під час визначення впливу строків сівби і систем захисту рослин на продуктивність гібридів кукурудзи. Так, висів гібридів Азов і Каховський проводили 25 квітня, 5 і 15 травня. Встановлено, що обидва гібриди найвищу врожайність (11,19–13,73 т/га) сформували за сівби 25 травня (табл. 3). 

Застосування систем хімічного і біологічного захисту рослин від хвороб і шкідників підвищувало висоту рослин та покращувало показники структури врожаю зерна у обох гібридів кукурудзи. Так, в умовах 2014–2015 рр. висота рослин гібрида Азов за сівби 25 квітня на контрольному варіанті становила 223 см, за застосування біологічного захисту — 240 і хімічного — 250 см, а  за сівби 5 і 15 травня — відповідно 232, 241, 259 та 241, 256, 263 см. Аналогічну закономірність спостерігали і на ділянці гібрида Каховський — відповідно 242, 249, 251; 231, 233, 239 і 239, 241, 243 см.

У середньому за два роки досліджень обидва гібрида найбільшу кількість качанів створювали за першого строку сівби і застосуванні хімічного захисту — 57 046 і 61 591 шт./га, а найменшу — 49 968 шт./га за другого (гібрид Азов) та 48 346 шт./га — за третього (гібрид Каховський) строку на контролі.

Строки сівби значно впливали на рівень урожаю гібридів кукурудзи. Так, в умовах 2014–2015 рр. найвищу врожайність обидва гібриди формували за сівби у перший термін — 25 квітня: Азов — 11,19–12,87, Каховський — 12,40–13,73 т/га. Крім того, за сівби у цей строк гібрид Каховський, порівняно з гібридом Азов, забезпечив достовірну прибавку врожайності 0,67–1,21 т/га. Отже, гібрид Каховський за сівби 25 квітня був урожайнішим, ніж Азов. За наступними строками (в середньому за варіантами захисту рослин) відмічено зменшення врожайності у гібрида Азов на 4,8% — за другого і на 17% — за третього строків сівби, а у гібрида Каховський — відповідно на 15,3 і 24,6%.

У 2014–2015 рр. застосування біологічних і хімічних препаратів у системі захисту рослин від хвороб і шкідників на гібриді Азов дало можливість зберегти 1,20–1,68 і 0,67–1,42 т/га зерна, а на гібриді Каховський — 0,85–1,70 і 0,56–1,16 т/га відповідно. 

Слід відмітити, що в цілому варіанти із захистом рослин кукурудзи від хвороб і шкідників забезпечили збільшення врожаю на 10–13% у гібрида Азов і на 8,3–14,4% — у гібрида Каховський.

Отже, дослідження різних варіантів захисту рослин від хвороб і шкідників показало, що біологічна система захисту суттєво не поступається хімічній. Так, за кращого строку сівби (25 квітня) гібрид Азов за біологічної системи захисту рослин сформував урожай на 0,26 т менший, ніж за хімічної, а гібрид Каховський — відповідно на 0,45 т, що не є істотним. Таку тенденцію відмічено і за наступними строками сівби.

За результатами розрахунків 

економічної ефективності встановлено,  що найвищий прибуток — 

18 708–18 737 грн/га забезпечив гібрид Каховський за сівби у перший термін — 25 квітня, де застосування біологічних препаратів максимально збільшило рівень рентабельності до 89%.

Висновок

Таким чином, в умовах Півдня України для зменшення виробничих витрат під час вирощування кукурудзи на зрошенні варто висівати гібриди кукурудзи середньопізньої (Бистриця) і середньостиглої (Каховський) груп стиглості у третій декаді квітня і застосовувати біологічну систему захисту рослин від хвороб і шкідників, зокрема препарати Гаупсин і Триходермін.