Канадці підшуковують ринки збуту для української продукції

Договір про зону вільної торгівлі між Україною і Канадою має бути підписаний у червні. Опісля він має пройти процедуру ратифікації парламентами обох країн. 

До Канади Україна, за інформацією заступника директора ДП «Держзовнішінформ» Вікторії Данилець, експортує мед та вершкове масло, натомість купує там рибу та сільськогосподарську техніку. 

Наразі запускається Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій терміном на п’ять років. Фінансуватиметься він урядом Канади. Головна мета, - наголошує виконавчий директор Канадсько-української торгової палати Емма Турос, — боротьба з бідністю в Україні. 

За її словами, наша держава сьогодні є одним із лідерів експорту сільськогосподарської продукції і водночас дуже незаможна країна. Це говорить про несправедливий розподіл між населенням надбань країни, отриманих завдяки експорту виробленої у країні продукції та щедротам своєї надзвичайно родючої землі. Лише дуже-дуже маленька частина населення отримує вигоду від того. 

Тому підтримка малого і середнього бізнесу є ключовим завданням цього проекту. 

— Спершу проведемо дослідження: що саме можна продати в Канаду, — розповіла Емма Турос. — Промоніторимо, де є відповідний ринок. І тоді шукатимемо підприємства в Україні, які здатні виготовляти затребувану продукцію… І після цього вже намагатимемося довести їх до відповідного рівня культури виробництва, якості продукції, ціни, компетенцій, зрештою — до укладення контрактів і налагодження постачання. Так підтримуватимемо експорт у Канаду. 

За словами Емми Турос, організатори проекту зіткнулись із тим, що в Україні не вистачає грамотних торговців. Тобто мало стратегічно мислячих і далекоглядних людей, які вміють запропонувати товар на західні ринки. Агрохолдинги прекрасно продають… Але що? Сировину. Це — родючість української землі і дешева праця українських робітників. Додану вартість тут ще не навчилися добре продавати і мати від цього реальний зиск.

Збільшенню товарообороту між Україною та Канадою заважає і велика відстань, і відчутна різниця у підходах до ведення бізнесу. У  Канаді, наголошує Емма Турос, до хабарництва абсолютно, 100-відсотково, не толерантні. Там переслідується будь-яке хабарництво законом, а в Україні, щоб провести митне оформлення товарів, треба було платити. На початку 1990-х в Україну прийшли кращі канадські компанії, які хотіли й інвестувати, і торгувати. Але наштовхнулися на перепони у веденні бізнесу, і більшість із них залишила Україну, зневірившись у його перспективі. 

Окрім того, українські підприємці не дуже ретельно підходили до виходу на західні ринки. Успішно працювали з Росією, а інші напрями були нецікаві. А тепер, звісно, намагаються диверсифікувати поставки… 

Валютне законодавство України абсолютно не зрозуміле канадському покупцеві. Що таке 90-денний термін на повернення коштів і 75-відсотковий продаж валютної виручки? 

Для такої далекої заокеанської країни, як Канада, це неприйнятні умови. Бо доки продасться завезений товар і будуть отримані кошти, може пройти і півроку, і рік.

Дуже мало інформації, як сертифікується продукція для продажу на ринок Канади. 

Тож, щоб спонукати український експорт, треба роз’яснювати правила торгівлі з Канадою, допомагати із сертифікацією продукції та пошуком контрагентів.