ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СІРКИ У ПОЗАКОРЕНЕВОМУ ПІДЖИВЛЕННІ КУКУРУДЗИ

Кукурудза для формування врожаю зерна потребує не тільки азоту, фосфору та калію, а й інших макроелементів – магнію, кальцію та сірки. З усіх 
макроелементів азот найбільше впливає на рівень урожаю кукурудзи, а використання його у позакореневому підживленні посилює дію основного 
удобрення. За нестачі ж сірки гальмується ріст рослин кукурудзи, знижується ефективність азотних добрив, оскільки недобір 1 кг сірки унеможливлює засвоєння майже 10 кг азоту. 

Саме тому метою досліджень було вивчення ефективності використання сірки для позакореневого підживлення кукурудзи, впливу на формування біометричних показників качана, елементів структури та урожайності зерна в умовах Лісостепу Західного. Дослідження проводилися Хмельницькою ДСГДС ІКСГП НААН впродовж 2021–2024 рр. на чорноземі опідзоленому середньо суглинковому. Вміст гумусу (за Тюріним) – 3,2 %, формами поживних речовин середньо забезпечений: вміст азоту, що легко гідролізується, – 14,4–16,6, фосфору рухомого – 11,0–12,0, калію обмінного – 7,8–8,0 мг на 100 г ґрунту.
У двохфакторному досліді вивчалися гібриди кукурудзи – ранньостиглий ДН Атон та середньоранній ДН Астра; варіанти позакореневого підживлення азотом (карбамід) і сіркою (висококонцентроване рідке добриво) у фази 5–6 та 8–9 листків. 
Встановлено, що впродовж усього періоду досліджень додавання сірки у вигляді висококонцентрованого рідкого добрива до водного розчину азотних добрив (карбаміду) позитивно впливало на наростання вегетативної маси, формування площі листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу, біометричних показників качана та елементів структури врожаю, однак мало різну ефективність за роками досліджень, що обумовлено погодними умовами, які складалися впродовж вегетації. 

Впродовж усього періоду досліджень додавання сірки у вигляді висококонцентрованого рідкого добрива до водного розчину азотних добрив (карбаміду) позитивно впливало на наростання вегетативної маси, формування площі листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу, біометричних показників качана та елементів структури врожаю

Підраховано, що, у середньому за роки досліджень, додавання сірки до азотних добрив (карбаміду) забезпечувало збільшення висоти рослин обох гібридів кукурудзи на 2,1–2,8 %, площі листкової поверхні – на 2,9–3,6 %, фотосинтетичного потенціалу на 1,8–3,7 % залежно від варіанту позакореневого підживлення. 
На варіантах азотно-сірчаного позакореневого підживлення у обох гібридів кукурудзи спостерігалася позитивна тенденція щодо формування кількості продуктивних качанів, збільшення довжини качана та кількості зерен у ряду, озерненості качана та виходу зерна з качана порівняно з варіантами азотного підживлення. Однак, не мало впливу на формування кількості рядів на качані. 
 

Підраховано, що вага зерна з 1 качана збільшувалася, у середньому за роки досліджень, у ранньостиглого гібриду ДН Атон на 3,3–4,4 %, у середньораннього гібриду ДН Астра – на 2,0–4,8 %. Маса 1000 зерен відповідно збільшувалася на 2,1–2,2 та 1,9–2,3 % залежно від варіанту позакореневого підживлення.

Найбільшу ефективність додавання сірки відмічено за підживлення кукурудзи у фазу 8–9 листків

За дворазового позакореневого підживлення карбамідом у фази 5–6 та 8–9 листків урожайність зерна ранньостиглого гібрида ДН Атон зростала з 9,86 т/га до 10,08 т/га або на 2,2 %, середньораннього гібрида ДН Астра – з 10,58 до 10,87 т/га або на 2,7 % за додавання сірки.

Ж. Молдован, В. Молдован
Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН